Рішення щодо націоналізації «ПриватБанку» є непрозорим і недалекоглядним. В цьому переконаний експерт з економічних питань Олексій Лупоносов. З його слів «ПриватБанк» є системоутворюючим банком, а відповідно мав право на докапіталізацію за рахунок коштів Національного банку, а також мав право отримувати стабілізаційні кредити Національного банку.
Лупоносов наголосив, що націоналізація «Привату» - це швидше політичне, аніж економічне питання, оскільки, з його слів, в Україні є дуже багато банків, які сьогодні взагалі не дотримуються жодних нормативів, але і досі безперешкодно працюють.
«Наприклад банк «Платінум». У мене велике запитання, чому розпочали з «Привата», а не «Платінуму»? Особисто я бачу, що це не якесь економічне питання, це, мабуть, питання політичне. Оскільки пан Коломойський, маючи цю фінансову установу, мав у своїх руках певний фінансовий ресурс, який можна було використовувати на наступних виборах, як парламентських, так і президентських. Тому мені здається, що влада таким чином забрала кошти у пана Коломойського, щоб він не мав вирішальної ролі у виборчому процесі», - вважає експерт.
Економічні наслідки такого рішення уже розпочалися, констатує Лупоносов. Через низьку довіру до держави та НБУ, як ефективного управлінця, установи почали відмовляти в обслуговуванні карток «ПриватБанку».
«Вже вчора багато крамниць, кафе перестали приймати картки «ПриватБанку». Що таке картки «ПриватБанку»? Це кредитні картки. Сьогодні люди отримують дуже маленьку зарплатню. Саме ці кредитні картки виручали їх до зарплати. І зараз уже люди не можуть купувати в кредит, бо ці картки «ПриватБанку» не приймаються жодною установою. Скільки це буде продовжуватися, ніхто не знає. Також кажуть що сьогодні вже є проблеми зі зняттям готівки. А розрахуватися по терміналу також не можна», - додав економіст.
Лупоносов прогнозує, що через 2-3 місяці у банківському секторі взагалі відбудеться криза ліквідності. Оскільки малий та середній бізнес, частка якого у «ПриватБанку» чимала, почне виводити свої кошти з фінустанови.
І тут, на думку експерта, може критися ще одна причина, чому найбільший банк країни влада вирішила націоналізувати. А саме фіскальна служба має намір взяти під контроль невеликі обігові кошти дрібного бізнесу.
«Малий та середній бізнес мав фінансову можливість і фінансовий інструмент, який дозволяв робити мікрофінансові перекази коштів. І це ніяк не контролювалося податковою інспекцію. То сьогодні люди будуть забирати звідси кошти, бо вони розуміють, якщо це державний банк, то податкова інспекція навіть ці мікроплатежі в 100 гривень, 1000 гривень буде бачити. І потім вона може надсилати штрафні санкції, які будуть в рази перевищувати усі перекази, які були. Тому почнеться криза недовіри, почнеться криза ліквідності, бо люди будуть забирати свої гроші взагалі з банківського сектора», - вважає Лупоносов.
Зважаючи на це, експерт прогнозує, що 90% депозитів з «ПриватБанку» будуть забрані і 90% рахунків, які були там відкриті, також будуть закриті. А усі вивільнені з банку гроші будуть у готівці.
«Це буде впливати на інфляцію, на девальвацію, бо якщо люди не будуть мати можливості купити валюту, вони будуть купувати якийсь товар. Якщо люди будуть забирати готівку, то саме готівкові гроші призводять до такого ганебного явища, як інфляція», - вважає Лупоносов.
Інформація, щодо націоналізації «ПриватБанку» уже вдарила по гривні, каже експерт. Показники національної валюти вже сягнули 27 гривень за долар. І це офіційно. На «чорному ж ринку» за долар потрібно заплатити вже 28-29 гривень, каже Лупоносов.
Однак, з його слів, не виключено, що держава буде задіювати не надто популярні кроки, щоб втримати гроші у банку.
«Ми не знаємо, чи буде держава повертати ці кошти, чи ні. Може таке статися, що буде взагалі мораторій на певний час, чи заборонять забирати ці гроші», - каже експерт.
Більше того, він переконаний, через «жорстку» націоналізацію «Привату» Україна втратила останню надію на інвестиції у банківський сектор, оскільки бажаючі вкладати кошти в українську фінансову систему, де можуть забрати у державну власність будь-який банк, навряд чи з’являться.
«Тому виникає така ситуація, яка вкрай негативно вплине на економіку, на інвестиційний клімат і на банківський сектор взагалі», - наголосив Лупоносов.