Членство, асоціація, безвіз. Чи варто за них боротися?

15 грудня лідери ЄС пішли на поступки Нідерландам і погодилися із їхньою пропозицією щодо того, що угода про асоціацію не надає Україні статусу кандидата країни для приєднання до Союзу, а також не є зобов'язанням для надання такого статусу для України в майбутньому.

Президент України Петро Порошенко назвав таке рішення вимушеним, але  необхідним для збереження угоди про асоціацію.

Однак експерти констатують, воно нічого не змінює. Однак затягування з ратифікацією угоди все ж свідчить, що Європа втомилась від українського питання.

В Угоді про асоціацію перспектива членства і не передбачалась

Угода про асоціацію між Україною та ЄС і без вимог Нідерландів не передбачала членства нашої країни в Євросоюзі, стверджує в коментарі АСН  експерт Аналітичного центру Рада зовнішньої політики «Українська призма» Сергій Герасимчук.

«Звісно, були думки так званих друзів України - Польщі, Швеції, що Угода про асоціацію - це нібито документ, який передбачає щось більше ніж просто зона вільної торгівлі, ніж просто відносини сусідства. Однак ще на перших етапах, коли велися переговори про угоду, ця думка не знайшла підтримки у інших гравців, в інших держав ЄС. І в результаті пішли на компроміс, коли угода про асоціацію стала документом, який, з одного боку, давав ЗВТ, а в назві фігурувало поняття асоціації. Але в самому тексі вже тоді велися дебати: буде там згадка про членство чи не буде. і зрештою її там не було», - зазначив Герасимчук.

Та якщо в документі і не було зазначено про можливість членства України в ЄС, не було там і заборони. Тож лідери Нідерландів вирішили перестрахуватися, вважає політичний експерт Віталій Кулик.

«Нідерланди, так як у них вибори, вимагають, щоб була конкретизація, бо відсутність якогось пункту не означає, що це неможливо. І вони домоглися, щоб закласти в асоціацію саме таке формулювання», - додав він.

Проґавили шанс

Та попри це Кулик вважає, що українська сторона таки могла домогтися  включення до Угоди про асоціацію пункту, який би передбачав можливість України в майбутньому увійти до складу Євросоюзу.

«Наші політики пов’язували Угоду про асоціацію з перспективою членства. І в принципі це було логічно, після Майдану і Революції Гідності вимагати від європейців відразу включити перспективу членства в документ про асоціацію, або заявити про таку можливість в найближчій перспективі. Ми не дотиснули це питання, і зараз фактично іде реванш і це відстрочує певною мірою саму перспективу, але жодною мірою не знімає її», - переконаний експерт.

Немає перспективи членства, немає і грошей

І тут випливає ще один нюанс. Як усім відомо, Угода про асоціацію передбачає цілу низку реформ, які Україна має втілювати і адаптувати українське законодавство до європейського. Однак без перспективи членства Україна не матиме доступу до європейських фінансових фондів, які б допомогли у реформуванні країни, наголосив Герасимчук.

«А якби ми були державою-кандидатом і мали перспективу членства, ми отримали б доступ до структурних фондів, які б дозволили нам реформувати, але вже коштом ЄС і під європейським контролем. Зараз же ми отримуємо ситуацію, коли ЄС готовий контролювати перебіг наших реформ, але при цьому не буде виділяти на них кошти», - вважає він.

Віталій Кулик заспокоює, нинішня позиція ЄС та, зокрема, Нідерландів може змінитися вже через кілька років. Однак все залежатиме від самої України. Якщо вона зможе виконати «домашнє завдання», то перспектива членства в ЄС знову відкриється, певен експерт.

На його думку, принциповими для ЄС питаннями є подолання корупції, економічна стабілізація, вирішення або хоча б замороження ситуації на Сході, а також послаблення тиску Росії на ЄС в українському питанні.

«Такі обставини можуть скластися через два роки, через три роки. І тоді може бути прийнятий окремий документ, зокрема про кандидатуру України в члени ЄС, і запуститься процедура набуття кандидатського статусу», - вважає Кулик.

Водночас деякі експерти не такі оптимістичні. За їх прогнозами, доки Україна не виконає вимоги Угоди про асоціацію європейці не дадуть їй шансу претендувати на членство в ЄС.

«Існує думка, що нинішньою угодою ми зв’язуємо собі руки, тому що, поки ми не виконаємо угоду про асоціацію, ми не можемо говорити про членство. А виконання угоди про асоціацію, за оцінками експертів,  займе щонайменше 20 років, коли взагалі не відомо, чи буде до чого приєднуватися і чи буде актуальним питання членства в ЄС», - переказу Герасимчук.

Європа втомилась від українського питання, але причина не лише в цьому

Та в одному експерти одностайні – внесення та прийняття таких рішень свідчить про те, що йде послаблення проукраїнської коаліції в ЄС. Віталій Кулик вважає, що Європа вже втомилася від українського питання. Але проблема не лише в цьому, а в самому Євросоюзі.

«В ЄС потужні кризові процеси виходять назовні: незадоволення європейськими інституціями, незадоволення європейською демократією, незадоволення тими соціальними експериментами, які реалізує ЄС, гуманітарною політикою, боротьбою з мігрантами тощо. Це все накладається і на зовнішньо-політичні зобов’язання ЄС щодо країн, які гіпотетично можуть набути членства в ЄС. З цим всім доведеться Європі щось робити, бо немає відповідей і в безпеці, і в економічній політиці самого Євросоюзу», - зазначив Кулик.

Безвіз теж під питанням через кризу в ЄС

Через внутрішню кризу в ЄС затягується питання і безвізу з Україною, вважає Сергій Герасимчук. Зі слів експерта, для Єврокомісії таке затягування - це суттєві іміджеві втрати, оскільки вона не може гарантувати виконання договірних зобов’язань зі свого боку.

«А з іншого боку, і Єврокомісія, і європейські інституції мають маневрувати між національними урядами. А національні уряди зараз входять в період змін – ми мали вибори в Австрії, наступного року будуть у Франції, потім у Німеччині, і, відповідно, національні уряди намагаються отримати підтримку власного електорату, а Україна таким чином опинилася в якості заручника», - зазначив Герасимчук.

Тож якщо Угода про безвізовий режим Євросоюзом не буде схвалена у першому півріччі 2017 року, то це питання може відкластись на невизначену перспективу, вважає експерт.

Тож у питаннях як Угоди про асоціацію та перспективи членства в ЄС, так і безвізу українській стороні потрібно не робити ставку лише на лідерів ліберального кола в ЄС, а шукати інші групи тиску і лобізму, переконаний Віталій Кулик. Зокрема тиснути на політикум ЄС через  європейські громадські рухи, мас-медіа, промислові та економічні асоціації, тобто всіх тих, хто має безпосередній вплив і є спонсорами політичних сил в європейських країнах.