Для виробників їжі запрацював проект, що допомагає адаптуватися до вимог ЄС

28 листопада у Києві презентували новий проект ЄС "Удосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні", спрямований на практичну адаптацію українського законодавства до стандартів ЄС.

Не секрет, щоб поставляти наші продукти харчування в ЄС, нам не тільки потрібно "вписуватися" в занижені для України квоти, але і забезпечити виробництво і перевірку у себе на місцях такої продукції, яка повністю відповідатиме європейським вимогам.

Так, керівник проекту Тоні Віл нагадав, що Угода про Асоціацію між Україною та ЄС про всеосяжну зону вільної торгівлі відкриває для України нові можливості...

"Але і створює нові виклики для українських виробників. Тому проект - "Удосконалення системи контролю харчових продуктів в Україні" - спрямований на надання допомоги нещодавно створеній Державній службі України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, а також виробникам, щоб допомогти їм адаптуватися до вимог європейського харчового законодавства", - пояснює він.

За його словами, Україна за останні 1,5 року зробила дуже багато. Були створені нові державні служби, прийняті закони, на практиці - були проведені навчальні програми для державних інспекторів Держпродспоживслужби.

"Влітку цього року ми провели серію семінарів для операторів ринку харчових продуктів у всіх областях України. Сьогодні ми презентуємо перелік рекомендацій щодо виконання європейського законодавства в сферах санітарних і фітосанітарних заходів, які будуть корисними як для контролюючого органу, так і для тих, хто хоче експортувати на європейський ринок", - додав він.

У свою чергу, заступник керівника служби віце-прем'єр-міністра з європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина підкреслила, що саме сектор сільгосппродукції є одним з найбільш перспективних для України. Адже через військові дій ми втратили основну частину експорту промислових товарів, хімічного виробництва.

"А за підсумками дев'яти місяців 2016 року частка експорту сільськогосподарського сектора в ЄС становить 30%, а в загальному обсязі нашого експорту ці товари досягають 40%. Тому визначення цього напряму як одного з політично важливих в рамках імплементації Угоди України з ЄС та ЗВТ з ЄС всіляко підтримується", - зазначила вона.

При цьому голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа пояснив, що, згідно з планом, Україна повинна повністю адаптувати своє законодавство до стандартів ЄС в частині виконання угоди про ЗВТ з ЄС до 2020 року.

"Але адаптація законодавства - це лише перше завдання. Друге завдання, щоб усі ці вимоги і стандарти виконувалися операторами ринку, щоб для них ці рекомендації в частині виконання законодавства ЄС стали "настільною книгою"... Зараз ми з оптимізмом дивимося на перспективи побудови єдиного сектора харчових продуктів з ЄС", - вважає він.

Чим ми годуємо Європу?

Лише близько 200 підприємств України сьогодні постачають тваринницьку продукцію в ЄС. Для порівняння - підприємств з рослинницької продукції, які експортують у ЄС, декілька тисяч! Чому? Вимоги ЄС до продуктів харчування, тваринницької продукції жорсткіші, ніж до всіх інших товарів. Але не тільки в якості продуктів справа. Європейське лобі захищає свого товаровиробника, "закопуючи" наших експортерів якщо не мізерними квотами, то претензіями про наявність, наприклад, «кишкових паличок» тощо.

Дійсно, наприклад, квоти на поставки кукурудзи, курятини, соків і меду вичерпалися ще на початку 2016 року!

Для порівняння, в 2015 році річна квота на постачання меду закінчилася вже... 4 січня. У нинішньому році в перші тижні січня вичерпалася квота на постачання кукурудзи - другої після лідируючої за всі останні роки соняшникової олії.

Кабмін України був змушений провести переговори в авральному режимі. Але тільки у вересні (!) поточного року профільний віце-прем'єр Климпуш-Цинцадзе повідомила, що Україні вдалося домогтися перегляду квот на нашу користь з кількох товарних позицій.

Тобто тут експорт багато в чому на ручному управлінні передовсім в інтересах ЄС. Європейці спочатку в рамках переговорів з розширення квот для України не приховували, що "в обмін" вимагають скасування мораторію на експорт лісу-кругляка.

Тепер ця ж вимога головна у питанні про безвізовий режим. Інакше кажучи, європейці захищають свої економічні інтереси, що очікувано і зрозуміло.

Так, Лапа нагадав, що Україна почала експортувати в Європу мед ще в 90-х роках минулого століття. "Якщо говорити про молочну продукцію, то лише 13 українських підприємств допущені на ринок Європи. Можливо, ЄС не дуже хоче бачити цей вид продукції у себе. Бо є досить сильне внутрішнє лобі, яке працює постійно на те, щоб донести про неякісність українських молочних продуктів", - визнає він.

Тому радіти з того, що Україна стане "житницею Європи", не варто.

Однак, слід нагадати, що вичерпана квота не означає, що товар не можна поставляти в Європу. Можна, але вже доведеться платити за нього певне мито.

Замість радянського ВТК - нова система НАССР

Ще в липні 2014 року Верховна Рада України проголосувала за законопроект №4179 а, що стосується гармонізації законодавства України та Європейського Союзу в сфері безпеки і якості харчових продуктів.

Зазначений документ передбачає введення в Україні європейської моделі системи забезпечення безпечності та якості продуктів харчування, заснованої на процедурах HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points - аналіз небезпечних чинників та критичні контрольні точки).

У законі також передбачено створення єдиного контролюючого органу в сфері безпеки харчових продуктів, скасування дозвільних документів і процедур, які відсутні в ЄС, впровадження європейських принципів регулювання ГМО, зокрема в частині реєстрації ГМО-джерел, а не продуктів, вироблених з них.

"Уже з 2017 року, по суті, на всіх великих підприємствах повинна запрацювати нова система. А для малих і середніх - до кінця 19 року включно. Чи буде цим спрощений доступ для українських продуктів на ринок ЄС? Відповідь неоднозначна. Бо ті підприємства, які вже мають доступ на ринки ЄС, і так повністю виконують законодавчі норми ЄС. Ми радше тут говоримо про те, що нові норми регламенту стануть обов'язковими не тільки для тих, хто експортує в ЄС, а й для внутрішніх виробників, а значить - впроваджується ця система не стільки для того, щоб розширити можливості доступу на ринок ЄС, скільки для того, щоб український споживач почувався як і європейський... По суті, замість радянської системи ВТК пропонується нова система контролю якості і безпеки", - пояснив Лапа в інтерв'ю журналістам.