Влада повинна зрозуміти, що Революція Гідності тільки почалася. Висновки експертів

У третю річницю Євромайдану ми почули безліч оцінок подій, які однозначно вразили не тільки Україну. Для когось цей день став черговим приводом запостити в соцмережі фото або заявити з найвищої трибуни "про перемогу".

Для когось - пом'янути Героїв, яких за три роки через продовження невизнаної війни на Донбасі стало тільки більше. Однозначних оцінок немає і бути не може

"На Майдані були ті, хто протестував проти системи, і ті, хто протестував проти відсутності своїх прізвищ у системі. Через три роки перемогли - останні", - вважає керівник Центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов.

Тоді на Майдан вийшли за свободу в широкому сенсі цього слова. Не просто проти Януковича як президента. А проти авторитарного одноосібного права визначати долю решти. Проти того, щоб Україну без єдиного пострілу всю і відразу кинули до ніг Путіна. Проти обмеженої кліки на броньованих мерседесах, що живуть у "межигір'ях" на вкрадені у нас з вами гроші. Цей список можна нескінченно продовжувати пафосними "проти".

Потім - Небесна Сотня, тисячі жертв на Донбасі, анексія Криму та окупація Луганської та Донецької областей.

"Людські життя - головна втрата, яку не заповнити нічим. За ці три роки ми по-іншому почали цінувати людське життя. Це головне, що змінилося в свідомості українців за ці три роки. Людське життя насправді стало основною цінністю. І це дуже важливо", - сказала директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова.

"Ми - помінялися. Головне, що змінилося, це усвідомлення того, що «будь-яка влада більше не має права сісти людям на голову", - додала вона.

Соціально-економічні втрати

"За три роки люди стали біднішими втричі", - нагадав голова фракції "Самопоміч" Олег Березюк. І це правда. Так, у країні тривають військові дії, АТО, яку ще не обраний президент Петро Порошенко обіцяв закінчити за три місяці.

"Ми воююча країна... І головне досягнення - це те, що у нас з'явилася сильна армія, збройні сили, яких не було", - любить повторювати спікер парламенту Андрій Парубій. І це теж правда, чим однозначно треба пишатися. Але той факт, що жити стало дорожче, тарифи стали в прямому сенсі захмарними, зарплати - менше, ціни - в рази вище, а багато хто втратив роботу, дає опонентам змогу знову і знову колихати кволе судно української влади.

"Вони чомусь не захотіли сьогодні виступити на сцені Майдану перед Громадянами, які і дали їм поки правити і засідати. Більш того, у своїх заявах вони чомусь вирішили, що все завершилося, бо вони ж у владних кабінетах, а тому не на часі звітувати перед народом. Хоча насправді саме вони і дискредитували Гідність і Свободу. А вороги з цього приводу зловтішаються, а їхні глашатаї сильно активізувалися і ведуть антидержавну пропаганду. Але нехай навіть не сподіваються, бо в СРСР повернення не буде!" - сказав політолог Віталій Бала.

"На жаль, перш за все постраждали самі громадяни, постраждали соціально-економічно. Гривня девальвувала в кілька разів. Соціальні виплати скоротилися, як і купівельна спроможність. Найбільшу ціну заплатили українці", - сказав Золотарьов.

Експерт упевнений, що "така політика деградації, депопуляції і деіндустріалізації може призвести до скорочення населення України в найближчі 10 років ще на 10 млн. Перетворення України на аграрну країну не призведе до позитивних результатів в економіці. Все це призведе до скорочення населення".

З ним не згоден науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", професор політології НаУКМА Олексій Гарань. Експерт пояснив, що підсумки реформ підводити рано. Ось чому люди не "відчувають зростання ВВП". Це нормальний і природний, закономірний для економіки процес.

"Суперечливим також є той факт, що люди не відчувають результатів реформ. Попри те, що створені системні передумови для здійснення реформ, їх поки не відчувають люди, що є предметом для невдоволення діями влади. Але це не означає, що потрібен новий Майдан. Ніякого Майдану-3 - не буде", - зазначає Гарань.

При цьому він упевнений, що дострокові вибори, зокрема Верховної Ради, про що почали заявляти окремі політики, не вирішать основні проблеми. А "випустити таким чином пару", невдоволення мас - теж недоцільно.

"Я категорично проти використання терміну" Майдан-3 ". У нас зараз немає загрози авторитаризму, проти якого був перший і другий Майдани. Протести, так, можуть бути. Але не варто спекулювати, використовувати цей термін... Що робити? Немає іншого виходу, як далі чинити тиск на владу. Е-декларування є одним з наочних прикладів такого тиску на владу. Тому, на мій погляд, більш конструктивним є шлях тиску на владу, ніж "владу - геть", - сказав експерт.

Директор Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" Ірина Бекешкіна зазначила:

"Майдан - це не люди на площі. Майдан може переміщатися в політику, економіку, суспільні рухи і міжнародні відносини. Не може бути так, що Майдан, який був зосередженням усього найкращого, що у нас є, втратою кращих з нас, закінчиться просто так . Це не означає, що потрібно знову виходити на Майдан. Адже досвід революцій, як помаранчевої, так і Майдану-2, показав, що він закінчується зміною влади. А нам потрібні якісні зміни".

Більшість експертів нагадує, що попри всі "зради" не варто забувати про "перемоги". Це і зміна влади, і відновлення європейського вектора України, нехай без неодноразово обіцяного безвізу з ЄС, і початок боротьби з корупцією.

"І хоча ці результати боротьби з корупцією не можуть повністю задовольняти, результати все-таки є. Е-декларування навіть не можна було уявити кілька років тому. Позитивними наслідками Майдану однозначно стали громадські та волонтерські рухи і величезна довіра до них суспільства на тлі падіння довіри до інститутів влади і апатії соціуму", - зазначила Бекешкіна.

Масового протесту - не уникнути

На тлі апатії і настроїв розчарування, що, як зазначають соціологи, закономірно після будь-яких революцій, є і ті, хто налаштований радикально. Так, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник впевнений, що Майдану-3 не уникнути.

"Жодна з цілей Майдану, крім повалення Януковича, на жаль, не досягнута. Ні верховенство права, ні боротьба корупцією, ні побудова демократичного суспільства, - це ще не досягнуто. Це стосується і політичної еліти. У парламенті відсутній коаліція, але парламент продовжує працювати. Триває практика кнопкодавства, порушення регламенту... Президент залишається головним олігархом у країні. Він так і не дав відповідь на запитання щодо офшорів. У нормальній демократичній країні він давно вийшов би у відставку, оскільки інформація про наявність у нього офшорів - це резонансніше, ніж "плівки Мельниченка", - вважає він.

"Показово, що за цей час з'явився новий термін - "політичне вбивство", починаючи від розстрілів на Майдані, закінчуючи гучними вбивствами, наприклад журналіста Павла Шеремета. І ці злочини не розкриті. Очевидно, і не будуть ніколи розкриті", - зазначив експерт.

Бортник прогнозує, що поки тренд негативний: "Тільки наступний Майдан може його змінити".

Політолог Тарас Березовець менш категоричний. Хоча згоден з тим, що "Революція гідності ще не завершена, тому підводити підсумки передчасно". Головне досягнення подій трирічної давності полягає в тому, що це сам по собі шанс для країни, якого вона гостро потребувала.

"Євромайдан - це ще не рішення головних проблем країни, але це поворотний момент, який дає шанс вирватися із замкнутого кола пострадянських держав, одержимих непотизмом і корупцією. Суспільство усвідомило, що далі так жити не можна, але ключова проблема полягає в тому, що воно ще не знає, як це змінити. З цієї точки зору прожиті три роки пройшли за десять років. Занадто багато всього сталося, і зі знаком плюс, і зі знаком мінус. Однак головні виклики ще попереду", - вважає політолог.

Нам ще багато чого належить зробити. Потрібно навчитися протистояти агресивній риториці як старих, так і нових популістів, які успішно мімікрують під нову хвилю.

Тим більше що ситуація може змінитися настільки, що багатьох нинішніх зірок політнебосхилу лише за рік-два на ньому вже не буде. Все в українському політикумі швидкоплинне. Тому триматися треба не за вождів, а за цінності, те, що дозволяє твердо стояти на землі.