Що треба було зробити замість закриття файлообмінників

Отже, в Україні припиняють роботу найбільші файлообмінники.

Про гостроту проблеми свідчить той факт, що думки з цього приводу розділилися до різнополярних. Хоча більшість схиляється до того, що просто все закрити - не вихід із ситуації і до того ж може мати досить непередбачувані наслідки. До цього часу кіберполіція трясла дрібні онлайн-кінотеатри, поки не дісталася одного з найбільших - fs.to.

Крім звичайного онлайн-перегляду, величезна кількість українців встановила у себе приставки до телевізора для перегляду фільмів саме з цього ресурсу, але тепер залишилася з носом.

У пресі скоро стали з'являтися повідомлення, мовляв, скоро обмінник запрацює з-за кордону, туди вже виїхала команда fs.to. Що в підсумку виявилося повною нісенітницею і в fs.to це підтвердили.

Файлообмінник EX.UA розсудливо вирішив не чекати вилучення серверів і в терміновому порядку згорнув діяльність. Команда обмінника заявила, що в 2016-му отримувала численні погрози, піддавалася шантажу і навіть DDоS-атакам.

При Януковичі, а це було в 2013 році, EX.UA вже намагалися закрити. Чим це закінчилося, багато хто пам'ятає - урядові сайти «лягли» від DDoS-атак, організованих співчуваючими. Зараз на сайті EX.UA єдине прощальне повідомлення.

У ньому йдеться про те, що команда дотримувалася авторських прав, швидко реагувала на скарги правовласників, а впала вона, ставши жертвою нецивілізованого лобізму... Мовляв, вигоду отримають тільки іноземні компанії, а українські правовласники більше грошей не отримають все одно.

Водночас український глядач отримає меншу свободу вибору.

Якщо дивитися з боку законодавця, то закриття EX.UA - праве діло. Хоча той закон про боротьбу з піратством 3081-д "Про державну підтримку кінематографа в Україні", через який рознервувався EX.UA, до сих пір не підписаний Президентом. Той нібито має до нього якісь доповнення.

Але якщо ж дивитися з точки зору пересічного глядача-українця, то справи зовсім кепські. Адже жодної бодай трохи прийнятної альтернативи у громадян не залишиться. Навіть у тих, хто готовий користуватися файлообмінниками на платній основі.

У пошуках альтернативи багато стали називати схожі ресурси з україномовними файлами, наприклад Гуртом Толока. Однак, почитавши застереження на самому сайті, вже не перебуваєш у такій впевненості, що і з ним все буде добре надалі.

«Також слід враховувати, що на нашому сервері не зберігаються будь-які об'єкти авторського права. Сайт виконує лише функцію обміну посиланнями, що не є порушенням законодавства поточної країни розташування сайту. Сайт не несе відповідальності за дії користувачів», - йдеться на сторінці для правовласників.

Закриття файлообмінника Ех.ua - перший крок у боротьбі з піратами, заявив АСН народний депутат фракції БПП, голова української делегації в ПАРЄ, в минулому журналіст Володимир Ар'єв.

"Як людина, матеріали якого потрапляли в мережу без захисту мого авторського права, вважаю, що захист цього права має бути перш за все! Інтелектуальний продукт є таким же товаром, як і будь-який інший продукт. Виставлення його в безкоштовний доступ без будь-якого дотримання авторського права - це означає, що фактично його вкрасти. Будь-яка інформація, яка має автора, повинна бути захищена, а автор повинен отримувати відповідну плату за її використання», - заявив Ар'єв.

Він нагадав про те, що в усьому світі працює така практика, тому закриття файлообмінника - перший крок на шляху до цивілізованих основ щодо захисту авторських прав.

Йому заперечує відомий блогер і політтехнолог Сергій Дідковський. Його позиція категорично протилежна - EX.UA закривати не можна.

Він нагадує величезне розходження між столичним креативним класом і жителями провінційних міст, для яких після таких обмежень залишиться як розважальна альтернатива «гнити перед лупатим телеком, де Зеленський відпускає кислі жарти, а навколо телевізора мамка з татком п'ють горілку і б'ються».

«Державне тиск на ретрансляцію інформації (за винятком боротьби з сепаратизмом) - це цензура. Кимось оплачена або "від душі" - неважливо. Сьогодні вони закриють тобі ex - завтра будуть закривати тебе за пости в Фейсбуці. Є приклад Росії», - пише блогер.

Дідковський досить категоричний і наполягає, що для українців поняття європейськості та цивілізованості втілюють у нікчемні досягнення, як то заборона куріння в громадських місцях або продаж алкоголю після 23 години, які глобально не змінюють життя загрузлої в тотальній корупції країни.

«Ми ж...па, а не Європа. У цей відрізок часу. Скільки трудових віз для роботи за кордоном отримали українці в 2016 році? Якщо я правильно пам'ятаю, то 500 тис.», - резюмує Дідковський.

За його словами, нині доступні платні ресурси в Україні дають занадто обмежений контент. Та й користуватися ними велика частина населення країни просто не може з банальної фінансової причини.

А ось народний депутат фракції БПП, позаштатний радник міністра інформаційної політики України, в минулому телевізійний продюсер Олександр Бригинець вважає, що закриття Ex.ua - це невдала боротьба з виконання зобов'язань щодо захисту авторських прав. В інтерв'ю АСН він сказав, що у цієї проблеми є два протилежних, але однаково важливих аспекти.

"За Януковича також були спроби закриття Ex.ua, бо ще тоді Україна хоча і не по-справжньому, але формально заявила про те, що буде захищати авторські права. Я, як власник авторських прав, можу сказати однозначно: не можна бути членом цивілізованого суспільства, але не забезпечувати захист авторських прав. Це однозначно. Тому це правильно, коли автор отримує відрахування, коли на державному рівні авторські права захищені», - заявив Бригинець.

Але водночас, за його словами, механізм захисту авторських прав не може бути єдиним для всіх країн світу. Бо скрізь живуть люди з різним достатком. Українці не можуть платити стільки ж за перегляд, як, наприклад, американці чи швейцарці.

«Якщо будуть в цьому питанні єдині підходи, то в результаті українці точно не будуть мати доступ до того, що захищено авторським правом. Це як мінімум, на мій погляд, несправедливо. Українці не винні, що у них достаток нижчий, ніж у Європі. Але вони мають право на перегляд продукту якісного, хоч і захищеного авторським правом», - наполягає Бригинець. Він вважає, що варіанти вирішення цієї проблеми є, навіть кілька.

"Перший варіант. Щоб плата була, але символічна. Щоб вона збільшувалася у разі зростання доходів і рівня життя наших громадян. Другий варіант - встановити категорії, які не будуть взагалі поки оплачуватися громадянами. Ці пропозиції мають бути обговорені нашою владою, щоб, з одного боку, Україна виконувала свої зобов'язання у боротьбі з піратством, захисті авторських прав, з іншого - щоб наші громадяни не були позбавлені доступу до інформації», - вважає Бригинець.

Однак все, що ми поки бачимо, - це різкий крок у нікуди. Без будь-яких варіантів.