Чому в Україні замість пального - «ослячий сурогат» за європейською ціною

Автомобілісти України не з чуток знають, що якість нафтопродуктів на наших АЗС, м'яко кажучи, прагне кращого.

"У нас завжди був не бензин, а "ослячий сурогат". Авто які приїжджають до нас із Мінська і Росії, заправившись один раз в Україні, ох як часто їдуть на наші станції в кращому випадку міняти тільки свічки!" - говорить один із власників СТО на Лук'янівці, який працює в Києві останні 15 років.

За його словами, бензин марки А-95 (не євро і не плюс) заливати особливого сенсу немає. Це той же 92-й, і «якщо пощастить», то з присадками.

І до всього цього вартість нафтопродуктів з кожним роком зростає. Попри те, що вона в теорії повинна змінюватися в залежності від розцінок за барель нафти на світових ринках.

Але через курсові коливання, податкову політику, збільшення акцизів, а головне - корупцію - кінцевий споживач змушений купувати неякісний продукт вже за середньоєвропейськими цінами.

Так, директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн в інтерв'ю АСН підтвердив, що фактично зараз ніхто не контролює якість пального.

"Фальсифікат стосується переважно бензину. Газ складно фальсифікувати, як і дизпальне. Але обсяги споживання бензину в Україні стрімко скорочуються. Тільки за 2016 рік ці обсяги скоротилися вдвічі. З 2,2 млн т - 200 тис. т бензину цього року буде фальсифікатом , тобто ця частина не буде перевищувати 10%. Якщо ще два роки тому частина фальсифікату становила понад 20%, то зараз бензин дорогий. Попит зростає якраз на газ, на який масово переходять споживачі. Що стосується фальсифікату бензину, то це товар т .н. не брендових виробників. Аналогічна ситуація з газом. Але в економічній, податковій площині", - сказав він.

Тому, на його думку, насправді основна проблема і джерело чорних доходів не в поставках фальсифікату. Вигіднішою стала зовсім інша махінація.

Газова "чума"

Ще при прем'єрі Арсенія Яценюка був введений акцизний податок роздрібної торгівлі нафтопродуктами. Збір від податку "на пістолеті" повинен поповнювати місцеві бюджети.

Місцева влада в процес цієї бюджетної децентралізації мала спрямовувати ці десятки мільйонів на школи, лікарні, будівництво доріг. Але що відбувається в реальності?

"Це справжня нова чума! У підсумку ми отримали дуже різний ринок, ми бачимо великі контрасти. Тобто більшу різницю в цінах на пальне на ринку. У нас різниця в ціні доходить до 15%, тоді як у Європі ця різниця в ціні на пальне не перевищує 1,5%. Про що це говорить? Про те, що всі учасники ринку перебувають у різних податкових умовах. Це провокує поставку неякісного продукту, велику кількість фальсифікату", - сказав Куюн.

Основна частка "неврахованого" - це газові колонки, які за останні півтора року наплодилися, як гриби після дощу. "У них немає касових апаратів, вони не видають чеки. Це корупція", - додав він. Водночас тіньового ринку дизельного пального фактично немає.

"Тільки вирівняли податкові умови, як тіньовий ринок дизпального фактично зник. Тому саме скраплений газ залишається "больовою точкою". За підсумками поточного року зрідженого газу в Україні буде продано більше, ніж бензину. Величезний попит і безконтрольність роздрібного акцизу спровокували зростання тіньового ринку", - підкреслив Куюн.

У свою чергу, віце-президент з комерції ПАТ "Концерн Галнафтогаз" Василь Даниляк повідомив, що таких "чорних компаній", які не платять в казну у вигляді податку близько 1,5 грн на 1 л у вигляді роздрібного акцизного податку, на ринку дуже багато.

З моменту введення роздрібного акцизу тільки в Києві і області - не менше 500 нелегальних точок з реалізації скрапленого газу. А це перевищує кількість легальних станцій в будь-який інший мережі. Влада апелює до місцевих бюджетів, які нібито не будуть отримувати додаткові гроші.

"Ми ж пропонуємо цей податок перенести в базовий акцизний податок, який треба перерахувати Державній фіскальній службі і забезпечити потім перерахунок до місцевих бюджетів. Оскільки сьогодні мінімум 50% від усього обсягу від сплати роздрібного податку в реальності не надходить до місцевого бюджету", - упевнений він.

Хто гріє руки автогазом

Експерти та представники офіційних АЗС кивають на ту ж місцеву владу, яка робить усе, щоб у великих містах працювали "свої" нелегальні точки з продажу скрапленого газу, податки від яких не надходять до місцевого бюджету, а набивають кишені самих чиновників.

Наприклад, у Києві мер Віталій Кличко "знає про цю проблему". В одному з інтерв'ю він оцінив втрати міського бюджету від сплати роздрібного акцизу в суму 222,6 млн грн.

Експерти впевнені, що сума на порядок вище. А в цілому по Україні тільки за 2016 рік вона складе не менше 2 млрд грн.

"Це кеш, частина з якого йде на корупцію, щоб продовжувати нелегально працювати на ринку. Нелегальний абонемент від київських чиновників за неофіційною інформацією коштує 30 тис. грн на місяць з кожної "газової бочки". Тому тільки в Києві 90 млн грн на місяць йде на корупцію від нелегальних точок з продажу нафтопродуктів. Це "чорний" бізнес, який "несе" золоті яйця для місцевих корумпованих чиновників", - упевнений Куюн.

Заступник начальника управління - начальник відділу інформаційного забезпечення та комунікації КМДА Вадим Носач в інтерв'ю АСН рекомендував "направити офіційний запит" щодо дій київської влади.

"Плюс звернутися в правоохоронні органи", - порадив клерк.

"Цим має займатися місцева влада, починаючи з керівництва Києва, "Благоустрою", які видають незрозуміло як дозволи на розміщення, екологічних інспекцій, які не стежать за безпекою", - сказав Куюн.

"Порохові" бочки

Така недбалість може дорого коштувати, - вважає співвласник мережі КЛО В'ячеслав Стешенко.

"За нашими підрахунками, в Києві дійсно працює близько 400-500 об'єктів, які незаконно встановлені. Це "газові бочки". Сьогодні в столиці ми живемо, по суті, на пороховій бочці! Адже ніхто не контролює їхню безпеку. Вони можуть вибухнути будь-якої миті. А той акциз "на пістолеті" в розмірі мінімум 1,20 грн на літрі, який вони не платять, дає можливість їм відкуповуватись від усіх контролюючих служб", - вважає він.

Водночас директор з роздрібної торгівлі "АМІК УКРАЇНА" Кястутіс Разгайтіс додав, що подібного оподаткування, як в Україні, немає ніде в Європі.

"15 років тому подібний податок існував у Литві. Але уряд дуже швидко зрозумів неефективність акцизу як основного стимулятора нелегальної продукції. В Україні ж він навпаки заохочується", - сказав європеєць.

І ця ситуація не унікальна тільки для столиці.

Так, начальник юридичного департаменту мережі "Сокар" Михайло Третьяков додав, що чорний ринок працює і в інших основних містах України.

"Повсюдно продовжують працювати сотні нелегальних точок з продажу нафтопродуктів: бензину, дизпального і зрідженого газу. Треба називати речі своїми іменами. Чиновники кришують цю нелегальну галузь", - додав він.