Як екологія стала перешкодою безвізу

31 жовтня Президент України Петро Порошенко заветував два "євроінтеграційні" закони: "Про оцінку впливу на довкілля" та "Про стратегічну екологічну оцінку".

Важливо, що зробив він це напередодні саміту ЄС 24 листопада, де сам обіцяв нам рішення про такий довгоочікуваний безвізовий режим.

Гарант повернув до парламенту "зарубані" закони зі своїми пропозиціями. Правда, депутати поки що не бачили повної аргументації глави держави. Вона відсутня і на сайті Порошенка. Проте парламентарі вже поспішили заявити, що позиція Президента "незрозуміла". Бо закони були одними з базових на шляху європейської інтеграції. А їхнє ветування може мати дуже негативні наслідки напередодні доленосного саміту.

Такі ж, на жаль, невтішні прогнози дають і європейці, які вкрай негативно сприйняли звістку про відхилення законів.  

Екологія для європейців - надважлива  

Вже наступного дня  після ветування у Києві під час конференції керівник відділу Програм зовнішньої допомоги "Енергетика, транспорт, навколишнє середовище" делегації Європейського Союзу в Україні Йоханнес Баур попередив про негативні наслідки для України після ветування закону Президентом.  

"Це недобра новина на шляху більш тісної інтеграції України, і це недобра новина перед самітом, який має відбутися наприкінці цього місяця. Це частина виконання зобов’язань України за конвенцією Еспо (конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті), де цей закон, про який ми говоримо, є абсолютно необхідним, якщо ми очікуємо прогресу у сфері довкілля, і я хочу звернутися до українських органів - попрацюйте над тим, щоб цей закон був прийнятий якомога швидше", - зазначив Баур.  

Він ще раз нагадав, що закон про екологічну оцінку є одним із тих документів, які Україна зобов’язалася прийняти в рамках Угоди про асоціацію та договору про приєднання до Енергетичного співтовариства.  

"Ми аналізуємо вето, що воно означає, і, як Європейський союз в координації з іншими донорами та країнами, ми відреагуємо на це вето", - попередив він.  

Цікаво, що до прийняття закону в жовтні заступник міністра екології та природних ресурсів з питань євроінтеграції Микола Кузьо визнав, що міжнародні партнери негативно оцінюють затримку з ухваленням цього і низки інших екологічних законопроектів, які Україна зобов`язалася ухвалити в рамках Угоди про асоціацію та договору про приєднання до Енергетичного співтовариства.

Проте зараз, після вето Президента, в Мінекології намагаються зберегти хорошу міну у поганій грі.

Так, міністр Остап Семерак констатував, що  обидва закони повернуті до Верховної Ради з метою їх покращення.  

"Іншого виходу як слідувати принципам регламенту і Конституції в українського парламенту немає і в нас, як спільноти природоохоронної, теж. Тому я думаю, що нам потрібно дуже швидко разом з нашим експертним середовищем, разом з європейським експертним середовищем на базі екологічного комітету ВР провести широку швидку дискусію, залучити представників Адміністрації Президента, бо зрештою той, хто підписує документ, той і відповідає за його змістовне навантаження», - переконує Семерак.

Він наполягає, що у глави держави є слушні зауваження, які треба почути, обговорити та імплементувати. І далі  - знову шукати в парламенті 226 голосів. І останнє, за словами міністра, і буде найважчим, оскільки зорганізувати депутатів з часом стає все важче.  

У чому камінь спотикання  

Нагадаємо, що закон "Про стратегічну екологічну оцінку" був прийнятий в першому читанні ще у липні, до "літніх канікул" нардепів. І лише 4 жовтня Верховна Рада проголосувала його у другому читанні та в цілому. Закон, як написано у пояснювальній записці, "передбачає обов`язок органів влади планувати на тривалу перспективу можливий вплив на навколишнє середовище рішень щодо стратегії розвитку регіону, створення підприємств, особливо тих, які видобувають корисні копалини".  

Голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Рибак, доповідаючи про закон, запевняв, що "він дасть можливість стратегічно планувати у генеральних планах організації територій місця, де можуть розміщуватися промислові об`єкти. Відповідно, розраховувати наперед, щоб інвестору можна було пропонувати територію під будівництво промислового об`єкта і розраховувати всі екологічні ризики, з якими може зіткнутися територія".  

Тоді ж Рада ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про оцінку впливу на навколишнє середовище". Секретар Комітету Верховної Ради з екологічної політики та ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Остап Єднак також пояснив, що цей документ Україна зобов`язана ухвалити, оскільки вона приєдналася до європейських директив у сфері охорони навколишнього середовища.  

"Законопроектом передбачається проведення процедури оцінки впливу на навколишнє середовище. Водночас ми скасовуємо екологічну експертизу і повністю вилучаємо її з нашого законодавства", - сказав Єднак.  

Також законом передбачалося  ведення єдиного реєстру з оцінкою впливу на навколишнє середовище промислових об`єктів, який перебуватиме у вільному доступі для громадськості. Згідно з пояснювальною запискою, документ зобов'язував надавати екологічну оцінку впливу на навколишнє середовище нових промислових об`єктів, щоб отримати дозвіл на їх спорудження. Цей закон з весни поточного року двічі розглядався в парламенті, і обидва рази він був направлений на повторне друге читання.  

Остап Єднак впевнений, що великий бізнес за допомогою парламентського лобі протидіяв ухваленню Закону "Про оцінку впливу на навколишнє середовище".  

За словами депутата, документ встановлює нові прозорі правила ведення бізнесу і європейські стандарти з охорони навколишнього середовища. Сьогодні непоодинокі випадки, коли інвестори будують екологічно небезпечні об`єкти, а потім узаконюють їх, використовуючи лазівки в законодавстві.  

Депутат повідомив, що перелік видів діяльності, за якими потрібна відповідна оцінка, чітко прописувався в законі. При цьому з-під його дії виводився малий бізнес. Наприклад, для теплових електростанцій необхідність робити оцінку виникала б лише при потужності 50 МВт і вище, а для підприємств з виробництва целюлози встановлювали нижню межу 200 тонн вироблення на добу.  

Екологічне рейдерство в дії  

"Мені незрозуміло, чому і як Президент заветував закон, який пройшов усі комітети, зокрема енергетичний комітет, який завжди дуже прискіпливо ставиться до екологічних питань. Закон, по суті, пройшов усі кола, був проголосований у парламенті. І врешті решт Президент наклав вето. Для мене це просто неприйнятні речі",

- заявив в інтерв'ю АСН Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олексій Рябчин.  

Зрозуміло, що питання екології у воюючій країні -  не пріоритетне. Але цей закон мав на меті урегулювати дуже багато проблем для бізнесу.  

"Бо саме бізнес був його найбільшим ініціатором. Та іноземні інвестори, які бажали інвестувати сюди кошти. Для цього необхідні були європейські норми, які б дозволили підприємствам тут працювати без загроз екологічного рейдерства або хабарництва, яке було і є... Тому для мене, як людини, яка боролося за прийняття цього закону, це просто незрозумілі речі, чому після того, як ми ратифікували Паризьку кліматичну угоду та інші важливі документи та рішення, накладене вето", - додав нардеп.  

При цьому на уточнююче запитання АСН щодо наявності груп інтересів та лобі навколо Президента, які можуть бути зацікавлені у ветуванні закону та нових принципів, які він пропонував, народний депутат відповідати не захотів.  

"Я не хочу робити голослівні заяви. Але точно можу сказати, що наслідки для України напередодні саміту ЄС будуть дуже негативними. Бо я знаю, що в ЄС питання екології дуже важливі. Це питання цінностей. І ми показували ЄС, що ми рухаємося до європейських цінностей, незважаючи на те, що у нас війна. Це питання глобального масштабу. Тому наслідки будуть дуже негативні", - прогнозує він.  

Екологи у шоці та розчаровані  

Так, Ганна Голубовська-Онісімова, голова координаційної ради ВЕГО "МАМА-86" вважає, що від самого початку затягування з прийняттям відповідних законів ставило під сумнів відданість України пріоритетам євроінтеграції та готовність до цивілізованого розвитку.  

"Громадські організації сподіваються на швидку та жорстку реакцію західних партнерів на несподіване вето Президента, яке перекреслює 10-річні зусилля дуже багатьох фахівців, роботу міністерства, а також дворічну роботу Верховної Ради України", - сказала вона.  

Голова відділу з питань змін клімату Екологічного Національного центру Ірина Ставчук нагадала, що ці два заветовані закони "висіли" у парламенті принаймні останні два роки. Робилося усе, щоб їх не прийняти, незважаючи на усі міжнародні зобов'язання України не лише з екологічних питань, а передовсім в рамках Енергетичного договору, який відкривав для нас колосальні можливості щодо енергозбереження та інвестування в сферу енергетики.  

Закон "Про оцінку впливу на навколишнє середовище", по суті, "ламав" стару радянську систему, за якої можна було будувати будь-яке, навіть шкідливе для людей та екології виробництво, не слухаючи їхньої думки.  

"Закон прописував відкриті процедури, коли обов'язковим було б громадське обговорення, а також більша публічність, відкритість та  доступ до інформації про наміри будівництва того чи іншого об'єкта", - сказала вона.  

А зараз отримати таку інформацію можна лише за умови, якщо це будівництво підприємств відбувається за участю міжнародних організацій.

В усіх інших випадках на заваді стають корумповані чиновники.  

Що ж стосується закону "Про стратегічну екологічну оцінку", то така практика, коли той чи інший об'єкт , підприємство та оцінка його екологічних наслідків робиться ще на стадії проектування, - це норма для цивілізованих країн. Але не для України, на жаль. Тому у нас продовжують будувати у кращому випадку ферми, поряд з якими не можуть жити люди через сморід та забруднення води. “І на це нема управи”, - додала експерт в інтерв'ю АСН.  

"Те, що закони заветовані, ще раз підтверджує той факт, що в країні є низка бізнес-інтересів, які і надалі хочуть управляти підприємствами, будувати виробництва без врахування прав громад, людей, їхніх екологічних інтересів та не оглядаючись на можливі негативні наслідки для довкілля. Інших причин немає. Тільки так можна пояснити те, що закони не набрали чинності", - впевнена вона.