"Мінімалка" в 3200 грн може спричинити безробіття і зростання цін

В 2017 році українці зможуть отримувати не менше 3200 тис. грн на місяць. Кабінет міністрів України пропонує підняти мінімальну зарплату, хоча в поданому до парламенту проекті бюджету передбачалася удвічі менша сума.

Звідки візьмуться гроші на такі новації, урядовці поки не говорять. Не знають цього й експерти. Проте припускають, що таке підвищення ще більше зажене бізнес у тінь, а на ситуацію в бюджетній сфері взагалі може не вплинути. 

Мінфін екстрено переписує проект бюджету

"Мінімальна зарплата не може бути меншою ніж 3200 грн. Прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата збігатимуться. Ніхто в Україні не зароблятиме менш як 3200 грн", - заявив 26 жовтня на засіданні уряду прем'єр Володимир Гройсман.

Тепер перед Мінфіном стоїть непросте завдання: перерахувати проект бюджету на 2017 рік з урахуванням цього підвищення "мінімалки". Адже раніше у бюджеті був закладений показник мінімальної зарплати на рівні 1600 грн.

Збільшення мінімальної зарплати до 3200 гривень ґрунтується на прогнозованому реальному розмірі споживчого кошика на 2017 рік, повідомив міністр соціальної політики Андрій Рева.

Він додав, що підвищення рівня мінімальної заробітної плати ніяк не вплине на показники інфляції та курс долара, закладені в проекті державного бюджету на наступний рік.

Із зростанням «мінімалки» зростуть і зарплати тих бюджетників, які за тарифною сіткою отримували більші зарплати.

Однак суддям та чиновникам зась. У Кабінеті міністрів вважають, що цим категоріям достатньо і того, що є у них нині. Тож пропонують з наступного року відв'язати зарплати чиновників і суддів від мінімальної зарплати.

Для збільшення «мінімалки» бюджету потрібно додатково 28 млрд грн

Як зазначив заступник міністра фінансів Євген Капінус, на підвищення мінімальної зарплати в бюджеті потрібно додатково 28 млрд грн. Звідки ж урядовці планують взяти такі кошти?

Міністр фінансів Олександр Данилюк припустив, що, можливо, завдяки підвищенню зарплатні зменшиться кількість звернень за комунальними субсидіями, а тому можуть скоротитися і видатки бюджету.

Водночас голова Державної фіскальної служби Роман Насіров впевнений, збільшення мінімальної заробітної плати сприятиме детінізації ринку праці.  

«Збільшення мінімальної заробітної плати - ще один важливий крок на шляху до виведення економіки з тіні, повного знищення такого явища, як «зарплата у конвертах». А це, в свою чергу, збільшення надходжень до бюджету», - наголосив очільник ДФС.

Насіров вважає, що збільшення «мінімалки» до 3200 гривень - це лише перший крок, наступного року заробітна плата має бути збільшена до 5 000 грн, а потім і до 7500 грн.

Тобто виходить, що піднімати зарплату бюджетникам планують за рахунок приватного бізнесу. Зараз в Україні близько половини працівників недержавного сектора економіки отримують зарплату на рівні мінімальної.  

Із зростанням «мінімалки» зросте і єдиний соціальний внесок. А це, в свою чергу, наповнить Пенсійний фонд додатковими ресурсами. За підрахунками віце-прем’єр-міністра Павла Розенка, які він озвучив в інтерв’ю РБК, завдяки збільшенню мінімальної зарплати Пенсійний фонд додатково отримає не менше 5-7 млрд грн.  

Хоча це капля в морі, зважаючи, що дефіцит Пенсійного фонду складає більше 150 млрд грн.

Міністр соціальної політики Андрій Рева запевнив, для підвищення мінімальних зарплат Кабмін не друкуватиме гроші і не братиме додаткові кредити.

"Жодним чином не планується збільшення грошової маси шляхом увімкнення друкарського верстата. Жодним чином не планується залучати під це іноземні кредитні ресурси", - сказав Рева.

Урядовці певні, підвищення мінімальної зарплати відповідає можливостям економіки і уряд може забезпечити його вже з 1 січня 2017 року.

Збільшена мінімальна зарплата може загнати бізнес у «тінь»

Експерти кажуть, було б непогано, якби разом із такими гучними ініціативами уряд надав і якісь базові розрахунки. Старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь не розуміє, за рахунок чого Кабмін планує піднімати «мінімалку».

Експерт погоджується, що за рахунок збільшення єдиного соціального внеску дещо скоротиться дефіцит Пенсійного фонду, а відповідно і видатки з бюджету.

Зекономити бюджетні гроші можна буде і за рахунок зменшення обсягу субсидій, про що вже зазначали урядовці. Надходження ж до бюджету можуть збільшитись за рахунок зростання податків, які залежать від рівня мінімальної плати, а саме податку на доходи фізичних осіб, додав Жолудь.

Водночас він сказав, що збільшення «мінімалки» може як вивести частково зарплати приватного сектора з тіні, так і загнати бізнес ще глибше в тінь.

«Насправді виходити він не буде. Чи будуть його витягувати? Ідея така: бізнес зараз платить мінімальну зарплату людям офіційно, а решту дає в конверті. Відповідно, коли ми збільшуємо мінімальну зарплату, він все одно буде платити мінімальну, але буде більше платити «по білому» і, відповідно, менше в конверті, така ідея. Але водночас може статися ситуація, що бізнес взагалі піде в тінь, не буде зовсім платити «білої» зарплатні, а повністю переведе в тінь», - вважає Жолудь.

Експерт не виключає, що бізнес можуть насильно переводити у «біле» русло через скасування мораторію на перевірки.

З нової «мінімалки» доведеться платити 1040 грн податків

Тим часом колишній директор Департаменту податкової та митної політики при Міністерстві фінансів Святослав Черкашин на своїй сторінці у Facebook опублікував розрахунки, скільки ж податків доведеться платити зі збільшеної «мінімалки».

Зокрема, податок на доходи фізичних осіб зросте майже на 150 грн, військовий збір майже на 25 грн, а єдиний соціальний внесок на 363 грн. Всього з мінімальної зарплати доведеться заплатити 1040 грн податків.

На думку Черкашина, боротьба з бідністю виллється зростанням податкового навантаження в два рази, що стимулюватиме бізнес «занурюватись глибше» у тінь або ж скорочувати робітників.

Водночас науковий співробітник Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України Ярослав Жаліло вважає, що ідея з реальним підняттям мінімальної зарплати нереалістична. Принаймні з урахуванням тієї офіційної інформації, яка зараз є.

Особливо це стосується бюджетної сфери. Експерт вважає, що є три можливості для реального підняття зарплат у державному сегменті.

«Або потрібно скорочувати зайнятість, щоб адекватно підвищити зарплату, або збільшувати фонд оплати праці, а отже брати гроші з бюджету, а третє, це погоджуватись що всі отримують однакову заробітну плату(за умови відв’язки тарифної сітки від мінімальної зарплати. – Ред.), тобто для серйозних фахівців зменшити фактично, а для менш кваліфікованого персоналу підвищити», - вважає Жаліло.

  Реального покращення не буде?

Розраховувати на детінізацію приватного ринку праці не варто, вважає експерт. Оскільки збільшення витрат на зарплати підприємці закладатимуть у собівартість продукції, а відповідно товар чи послуга подорожчають.

«Всі інфляційні підвищення у нас обмежені попитом, а це фактично зниження прибутковості, тобто зменшення обсягів виробництва. Тому, якщо будуватиметься фактично бюджет у розрахунку на те, що відбудеться детінізація, – це таке ефемерне очікування, яке закладають у бюджет і яких там і так чимало», - зазначив Жаліло.  

На думку експерта, така ініціатива викликана тим, що уряду потрібно доопрацювати бюджет-2017. А запровадження мінімальної зарплати на рівні 3200 грн дозволить «гармонізувати» бюджетні розрахунки.

«Збільшити прогнозні показники зі зростання уряд не може, з інфляції не може, щодо курсу не може. Що залишається? Залишається маневрувати оцим єдиним показником, який у їхній розрахунковій моделі впливає на загальні показники дохідної і видаткової частини», - вважає він.

Реального ж впливу на динаміку доходів українців і на динаміку економічного зростання таке нововведення швидше за все не матиме.

Зі слів Жаліла, в Україні уже неодноразово так піднімали соціальні стандарти, а фінансування бюджетних установ не збільшувалось. Щоб не порушувати закон, керівники переводили працівників на неповну ставку та урізали надбавки. Тобто де-факто зарплати залишалися на тому ж рівні.

Піднімати «мінімалку» варто поетапно

Подібні нововведення, на думку експерта Олександра Жолудя, варто вводити поступово. Приміром, щоквартально піднімати зарплату на певний відсоток.

«В такому разі ми після кожного підвищення зможемо подивитися на результати і побачити, чи в змозі ми далі йти на таке підвищення, чи ні», - вважає він.

Тим часом у Кабміні уже заявили, що нові розрахунки бюджету на наступний рік на основі збільшеної мінімальної зарплати підготують протягом двох тижнів й одразу спрямують до Верховної Ради для розгляду кошторису в другому читанні.

Прем’єр сподівається, що парламентарі без вагань підтримають доопрацьований документ.

Підвищення прожиткового мінімуму до рівня мінімальної зарплати урядовці обговорюватимуть уже наступного року. Однак залишається відкритим питання, чи врегулюють чиновники до початку наступного року нормативну колізію. Адже нині в Україні мінімальна заробітна плата залежить саме від рівня прожиткового мінімуму.