Чи зміняться «мічені карти» Путіна на дорожні карти звільнення Донбасу?

19 жовтня у Берліні відбулася довгоочікувана зустріч лідерів країн - учасниць «норманської четвірки». Востаннє в такому форматі переговори, які мають на меті врегулювання конфлікту на сході України, проходили ще в лютому минулого року. Тоді дискусія політиків тривала 12 годин.  

Цього разу лідерам України, Німеччини, Франції та Росії  вистачило менше п'яти годин, щоб домовитись про створення «дорожньої карти» імплементації усіх Мінських угод. Однак жодного документу за результатами зустрічі підписано не було, а одне з ключових питань – проведення місцевих виборів на Донбасі, політики обговорили лише побіжно.

У «дорожній карті» буде передбачено звільнення усіх заручників і в’язнів

Головну домовленість перемовин - основу проекту «дорожньої карти» - глави МЗС «нормандської четвірки» повинні затвердити до кінця листопада, заявив Президент України Петро Порошенко на підсумковій прес-конференції у Берліні. Однією зі складових частин цієї карти, за його словами, буде питання безпеки на Сході України.

«Йдеться,зокрема, і про виведення іноземних військ з окупованої території, про безперешкодний доступ місії ОБСЄ до всієї окупованої території, до місць відведеної техніки та неконтрольованої ділянки україно-російського кордону», - зазначив Президент. 

Водночас Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, виступаючи 21 жовтня з трибуни парламенту, сказав, що «дорожня карта» міститиме і положення щодо звільнення полонених.

«Дорожня карта має включати безпековий вимір, логіку подальших політичних кроків, але обов’язково гуманітарний вимір: звільнення всіх заручників і в’язнів», - сказав він.

Поліцейська місія ОБСЄ на Донбасі – бути чи не бути?

Одне з питань, яке просуває українська сторона, - запровадження на Донбасі поліцейської місії ОБСЄ. Вона передбачає озброєння представників організації з безпеки і співробітництва, які повинні будуть забезпечувати безпеку як на час виборчого процесу на тимчасово окупованих територіях, так і на перехідний період.

З такою пропозицією погодився навіть президент РФ Володимир Путін. Однак глава Української держави зазначив, що цю пропозицію мають обговорити в ОБСЄ.

«Ми чекаємо кроків наших партнерів з Німеччини, які зараз головують в ОБСЄ, що це питання буде винесено  на обговорення в ОБСЄ», - додав Порошенко.

Однак європейські лідери не надто оптимістично сприймають пропозицію озброєння місії ОБСЄ в найближчій перспективі. Зокрема канцлер Німеччини Ангела Меркель вважає, що говорити про поліцейську місію ОБСЄ на Донбасі можна буде після того, як буде закон про вибори на окупованих територіях.

«Поки немає закону - необхідність такої місії не очевидна», - зазначила канцлер.

Впарламенті немає законопроекту про вибори на Донбасі

Про те, що законопроект про проведення місцевих виборів на окупованому Донбасі вже розроблений, ще влітку цього року заявив голова Держдепартаменту США Джон Керрі. Народний депутат фракції політичної партії «Народний фронт» Андрій Левус підтверджує, що напрацювання дійсно були.

«Я можу сказати, що відповідні законопроекти щодо виборів на Донбасі раніше готувалися та насправді розроблялися. І вони розроблялися Ковальчуком та Філатовим з Адміністрації Президента, наскільки мені відомо», - сказав він.

Водночас народні обранці стверджують, жодного схожого документу в парламенті не зареєстровано. Більше того, народний депутат фракції «Блоку Петра Порошенка», член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Олександр Черненко в коментарі АСН заявив, що такого законопроекту взагалі немає.

«Окремого проекту закону про вибори на Донбасі наразі не існує! Всі заяви про це - спекуляції. Немає також ніякого додатку до змін до Конституції, які б передбачали ці вибори. Сьогодні на Тристоронній групі у Мінську лише віддалено обговорюється це питання. Тому ще раз підкреслюю, що зараз  немає жодного зареєстрованого законопроекту про вибори на Донбасі ні в парламенті, ні в комітетах. Можливо, хтось собі написав «у голові» цей закон про вибори на Донбасі. Але офіційно в парламенті його точно немає», - сказав він.

Однак якщо законопроект щодо проведення виборів на Донбасі таки з’явиться у Верховній Ради, то однією з ключових вимог України буде наступне: «Унеможливити навіть участь так званих бойовиків, тих, хто скоїв злочини, вбивав, у таких виборах».  

У 2017-му виборів на окупованих територіях не буде

Водночас голова Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи, народний депутат фракції БПП Володимир Ар'єв уточнив, що йдеться про вибори на місцевому рівні для представництва місцевої влади, а не про довибори до Верховної Ради.

«Ми бачимо і чуємо дуже часто спекулятивні заяви щодо виборів на Донбасі. Особливо це стосується, коли говорять, що в результаті таких виборів до Верховної Ради України потраплять «20 нових Моторол». Ні, це не так. Бо навіть під час Мінських домовленостей не йшлося про вибори до Верховної Ради від цих територій. Говорилося лише про можливі виборів на місцевому рівні», - сказав він.

Провести місцеві вибори на тимчасово окупованих територіях можливо лише за умов повної реалізації безпекового етапу Мінських домовленостей та присутності чисельної поліцейської місії ОБСЄ , переконана експерт політичної підгрупи Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі Ольга Айвазовська. Вона вважає, що демократичними ці вибори будуть лише тоді, коли на Донбасі буде відновлена робота українських політичних партій та повною мірою почне діяти мовлення українських ЗМІ.

«Основний принцип демократичних виборів - це свобода формування політичної волі. На жаль, зараз на цих територіях немає доступу до інформації щодо української позиції через канали комунікації, я говорю про ЗМІ, немає українських політичних партій, немає можливості проведення повноцінної агітаційної кампанії, без якої неможливі будь-які вільні вибори», - зазначила Айвазовська.

Такої ж думки і заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера. Він вважає, що проводити вибори на Донбасі варто лише тоді, коли цей регіон повернеться до звичного мирного життя.

Однак навіть якщо врегулювати конфлікт вдасться вже наступного року, через технічні виборчі моменти волевиявлення можна буде провести  не так швидко, як би хотілося.

«Вибори - це все ж таки цілий комплекс заходів, потрібно буде з’ясовувати, в якому стані приміщення органів ведення державного реєстру виборців, нам треба реєстр виборців там запустити і багато інших моментів, які не вирішуються за день чи за місяць. Навряд ми можемо бути оптимістами, що такі вибори відбудуться найближчим часом чи наступного року», - уточнив Магера. 

Україна контролюватиме кордон лише після виборів

Однак, як виявилось в ході переговорів у «нормандському форматі», контроль над державним кордоном в межах Донецької та Луганської областей українська сторона отримає лише після проведення місцевих виборів на Донбасі. Канцлер Німеччини Ангела Меркель зазначила, що  такий контроль Україна отримає в останню чергу.

«Україна отримає остаточний контроль над власним кордоном тільки наприкінці процесу, а до того ми маємо згоду, що спостерігачі ОБСЄ можуть рухатися вільно аж до кордону. Інколи це можливо, інколи проблематично, і російський президент це зазначив», - сказала вона.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін 21 жовтня під час години запитань до уряду заявив, що, мовляв, такий формат був передбачений Мінськими домовленостями від початку. І додав, що до моменту отримання контролю за кордоном його контролюватиме ОБСЄ.

«Спочатку повний моніторинг з боку ОБСЄ, вироблення планів передачі кордону і на другий день після виборів – передача кордону українським прикордонникам. Така логіка була закладена від самого початку в Мінські домовленості і ніколи ніким не змінювалась», - зазначив він.

Хоча раніше високопосадовці неодноразово заявляли, що угоди передбачають спочатку виконання всього безпекового блоку, який включає в себе і отримання повного контролю над україно-російським кордоном, а вже потім політичний блок, зокрема і вибори.

Передача кордону під контроль третій стороні є компромісним і правильним рішенням, вважає експерт політичної підгрупи Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі Ольга Айвазовська.

«Історія з кордоном досить непроста. Я думаю, що можливе компромісне рішення – це передача кордону третій стороні, як то поліцейська місія ОБСЄ, яка буде здійснювати контроль щодо виводу регулярної армії Російської Федерації, а також важкої техніки в певний період часу і контроль щодо нового ненадходження бойових потужностей з боку РФ», - зазначила вона.

Та доки парламентом не буде ухвалено закон про вибори на Донбасі, а Росія та бойовики не виконають безпекових умов Мінської угоди, говорити про проведення волевиявлення на тимчасово непідконтрольних Києву територіях зарано. Про це неодноразово заявляли і учасники «нормандського формату».

Альтернативи «нормандському формату» немає?

Загалом же експерти зазначають, що переговори у Берліні не були проривом, але певний прогрес є. А саме те, що попри численні проблеми у світі західні союзники не відмовилися від підтримки України. Водночас політолог Дмитро Левусь не виключає, що з часом «нормандська четвірка» переросте у «нормандську шестірку».

«Українське керівництво зайняло правильну позицію - не відмовляється від Мінського формату. Хоча цілком зрозуміло, що в такому наповненні, як він зараз існує, без розширення жодного врегулювання не буде. Але для цього поки не час. Згодом, звичайно, увійдуть американці і британці в цей процес, і тоді все піде веселіше, бадьоріше і гірше для нерозумного сусіда », - заявив експерт.

Попри розмови, що зустріч у Берліні може бути останньою у такому форматі, лідери країн-учасниць зазначили, що альтернативи таким зустрічам немає. Водночас Ангела Меркель запропонувала такі переговори «нормандської четвірки» проводити регулярно.