counter
Стрічка новин
Вибрати все
19 Вересня
18 Вересня
Всі новини...


Кругообіг МАФів в місті. Проблему місцевого бізнесу доведеться вирішувати всією країною


Переглядів: 1180


Кругообіг МАФів в місті. Проблему місцевого бізнесу доведеться вирішувати всією країною

Впродовж вересня, за офіційними даними, у Києві демонтували близько 130 незаконних комерційних тимчасових споруд, а загалом від початку року - близько 1480 МАФів.  

Такого масштабного знесення, яке розпочалося ще у 2014 році, столиця не бачила. Чиновники певні, що роблять добру справу, очищаючи Київ.

Натомість підприємці, які торгують у МАФах, заявляють, техніка «Київблагоустрою» з молодиками в чорному може навідатись до будь-якого кіоска, навіть встановленого законно. А все через правову колізію.

Кілька років тому малий та середній бізнес столиці замість орендувати землю під МАФом змусили платити так званий пайовий внесок, про який у законах згадки немає.

МАФовий бум триває вже 11 років

МАФи в Києві перетворилися на окрему сферу економіки. Назвати точну їхню кількість нині не може ніхто, оскільки більшість кіосків — це тіньовий і кримінальний бізнес, реальні обороти якого приховані від держави.

Якщо у 2005 р. у Києві МАФів налічувалося до чотирьох тисяч, то у березні 2013 року, за неофіційними оцінками експертів головного управління благоустрою, кількість кіосків зросла до 20 тисяч.

До 2014 року незаконно встановлені МАФи зносили хіба для відводу очей, по кілька на рік. Масштабний демонтаж розпочався уже у 2014 році. За інформацією мера столиці Віталія Кличка, за 2015 рік знесли понад 4,2 тисячі кіосків.

Тепер влада звітує – у Києві 11 тисяч МАФів, з них легальні - 6,5 тисячі.

«Ще у вересні 2014 року щодня ставилося близько 20 нових (незаконних. – Ред.) МАФів, місто могло знести не більш п’яти. Відповідно Київрада прийняла рішення - легалізуватись можуть тільки ті МАФи, які стояли до квітня 2013 року (до початку дії мораторію на встановлення МАФів у Києві. – Ред.)», - повідомив народний депутат, радник мера Києва Дмитро Білоцерковець.

Уже в  січні 2016 року на сайті комунального підприємства «Київблагоустрій» з’явились списки тимчасових споруд, які підлягають знесенню. Власники споруд, зазначених у списку, повинні самостійно їх прибрати, про що отримують приписи щокварталу. Правда, більшість їх ігнорує.

«Звичайно ж, місто змушене займатися демонтажем, якщо самі ж власники відмовляються ці МАФи демонтувати. Добровільно виїхало не більше ніж 10 конструкцій», - зазначив Білоцерковець.

Чий МАФ? Прокурорський!

За підрахунками КМДА, з незаконних МАФів у 2014 році було отримано незаконного прибутку близько 100 мільйонів гривень. Нині київська влада, по суті, виконує роботу податківців та правоохоронців, які мали б закривати незаконні кіоски, однак не роблять цього.

Та через таку бездіяльність страждає не власник МАФа, а той хто орендує приміщення, тобто малий та середній бізнес.

«Власник розуміє, що він нічого не втрачає, навіщо йому прибирати конструкцію, яка для нього коштує копійки, він уже з цього МАФу заробив. Страждає хто - підприємець, який працює в його конструкції. Більшість МАФів у Києві належать великим «мережевикам», які є колишніми прокурорами, працівниками адміністрацій Черновецького, Попова, прокуратури колишньої або міліції», - заявив Білоцерковець.

Оштрафувати власника за незнесений кіоск практично неможливо. Більшість з них просто відмовляються підписувати адміністративний протокол, а без такого підпису документ не вважається дійсним. Цю недосконалість законодавства Білоцерковець має намір виправити через парламент.

«Я зареєстрував законопроект, яким передбачається спрощення процедури складання адмінпротоколу і збільшення штрафів. Зокрема виписування адмінпротоколу у присутності двох свідків, передача його на адмінкомісію, запрошення на адмінкомісію юридичної або фізичної особи, і вже там є право у них виправдатися, якщо є таке бажання. Якщо не виходить, далі штраф іде в суд і він виносить постанову на стягнення штрафу», -  зазначив радник Кличка.

Та разом з цим Білоцерковець пропонує запровадити ще й надприбуткову схему наповнення місцевого бюджету за рахунок комерційних тимчасових споруд. А саме - локації, на яких передбачено розміщення МАФів, продавати на біржових торгах (нині орендатором сплачується фіксований пайовий внесок).

Така схема уже діє щодо точок пересувної торгівлі. Преференції, на думку радника мера, варто надати лише тим підприємцям, які займаються ремонтом взуття, продажем квітів чи газет.  

«У сквері біля «Золотих воріт» стоїть пересувна точка, причіп, яка була продана на торгах за 180 тисяч гривень. На місяць це приблизно 14 тисяч гривень. Поруч з цією точкою - два МАФи, які продають сигарети, снеки, каву, раніше продавали пиво тощо. Знаєте скільки вони платять? Вони платять близько 20 тисяч на рік. Міський бюджет набагато більше отримає, якщо ці локації будуть продавати з біржових торгів, це буде не 80 мільйонів гривень, а це буде під 800 мільйонів гривень (доходи місцевого бюджету від пайового внеску)», -  уточнив Білоцерковець.

Кіоск – як непорушна фортеця

Серед наймасштабніших демонтажів уже у 2016 році: кіоски на ринку біля станції метро «Лісова», на Позняках та так звана «стометрівка» на Святошино.

Підприємці на знак протесту перекривали навіть проспект Перемоги, пікетували Київську міську державну адміністрацію, палили комунальну техніку, але вберегти свої робочі місця не змогли. Бізнесмени скаржаться, їхній бізнес нищать у незаконний спосіб, без попередження, ще й знищують товар під час таких демонтажів.

«Я свідомо не називаю злочини демонтажем, бо демонтаж передбачає цивілізовану процедуру з попередженням, описом, опечатуванням, відповідальним зберіганням, але ми знаємо, що акт мародерства не має нічого спільного з актом демонтажу. Бульдозери, які трощать майно підприємців, перемелюючи разом з продуктами долі людей, які вклали душу в свій маленький бізнес», - скаржиться голова Асоціації підприємств та підприємців міста Києва та Київської області Ольга Коцько.

Підприємці наголошують, бізнес, який використовує для торгівлі тимчасові споруди,  загнали у неправове поле.  За словами голови громадської організації «Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг «Трудова співдружність» Лаліти Картозії, головна проблема полягає у відсутності єдиної системи дозвільної документації. Мовляв, підприємці і раді б оформляти усе за законом, але це фактично неможливо.

«Паспорт прив’язки до тимчасової споруди та договір про пайову участь, не дивлячись на всі рішення Київради, є очевидно фейковими документами, бо вони не дають підприємцям права користуватись землею. За допомогою цих документів теперішня влада навмисно вивела усіх власників тимчасових споруд за межі правового поля та штучно перетворила усі торгівельні кіоски та павільйони на об’єкти незаконного будівництва. І тепер за наші з вами гроші на благоустрій, за гроші пайової участі наймають невідомих людей з вулиці, які потім роблять з вашим майном все що завгодно, незалежно від того, є у вас чи немає цих фейкових документів», - підкреслила Картозія.

Гроші від пайового внеску не ідуть до місцевого бюджету?

Що мала на увазі Картозія, говорячи про «наші з вами гроші на благоустрій»?

Ще за керівництва Леоніда Черновецького замість орендної плати за землю, яка передбачає укладання відповідних договорів, власникам МАФів під виглядом спрощення роботи запровадили процедуру сплати пайового внеску, яка не передбачає бюрократичної біганини за отриманням необхідних дозволів на оренду землі. Однак, зі слів голови Громадської ради при Державній регуляторній службі України та голови громадської організації «Союз захисту підприємців» Сергія Доротича, поняття «пайовий внесок» немає в жодному законі.

«Цей платіж суперечить земельному кодексу, в якому визначено, що власник будь-якої споруди, яка міститься на земельній ділянці, повинен мати цю земельну ділянку на правах власності або на правах оренди і за це він повинен сплачувати платіж. Так як всі тимчасові споруди не сплачують орендний платіж, не мають чинних договорів оренди, вони всі незаконні і їх можна коли хочеш зносити», - зазначив він.

До того ж, зі слів Доротича, від пайових внесків МАФів щорічно київська влада отримує 300 млн грн, які потрапляють не до місцевого бюджету.

«Це 300 мільйонів гривень щорічних позабюджетних платежів. Пайові внески ідуть не в бюджет. Платіж за оренду землі іде на бюджетний рахунок, і його треба прозоро використовувати, на це є відповідні органи, які контролюють», - пояснив Доротич.

Водночас радник Віталія Кличка з питань благоустрою Дмитро Білоцерковець спростовує цю інформацію. Запевняє, кошти пайового внеску на право встановити кіоск ідуть у місцевий бюджет і використовуються лише на потреби благоустрою міста. Та от суми у радника та експерта значно різняться.

«Це абсолютна неправда, є фонд пайової участі міського бюджету, це один із розділів дохідної частини міського бюджету. Міський бюджет за 2015 рік отримав близько 80 мільйонів гривень доходів, з яких близько 30 мільйонів було спрямовано на реконструкцію парків і скверів, близько 15 мільйонів гривень -  на благоустрій площ, 6 мільйонів гривень було витрачено на демонтаж МАФів, тобто це фонд пайової участі, з якого гроші можуть витрачатися тільки на благоустрій міста», - зазначив Білоцерковець.  

Війну з МАФами припинить лише окремий закон

Проблема з хаотичністю та законністю встановлення МАФів існує не лише в столиці. Вона гостро стоїть також у Дніпрі, Одесі, Миколаєві та Хмельницькому. Ще чотири місяці тому прем’єр-міністр Володимир Гройсман дав доручення зацікавленим відомствам створити міжвідомчу робочу групу і напрацювати вирішення цієї проблеми.

Однак віз і досі там, і, на думку голови громадської організації «Союз захисту підприємців» Сергія Доротича, зрушити його з місця буде непросто.

«Є певні політичні домовленості, і ці питання віддані на політичний відкуп. Зокрема у місті Києві цим питанням не опікується сам мер, він його дав на відкуп іншій особі, яка опікується цим питанням за певну політичну підтримку», - вважає Доротич.

На його думку, єдиний вихід з цієї ситуації – врегулювання питання на загальнодержавному рівні та розробка окремого закону, який би унормовував порядок облаштування і використання тимчасових споруд та закріпив би правила землекористування.     

Та, окрім проблеми законності встановлення малих архітектурних форм, є й інша – суто естетична. Адже безкінечні ряди МАФів перетворюють вулиці на брудний і засмічений коридор, заважають руху і псують загальний вигляд міста. За що й заслужили загальну нелюбов, якщо не сказати – ненависть, більшості містян.

Тетяна Стець, Аліна Тітова

Читайте АСН в Google News




Новини партнерів





Інші важливі новини і публікації
Названо несподівані плюси сексу. Але попередили - все добре в міру.
Названо несподівані плюси сексу. Але попередили - все добре в міру.
Сексолог, співробітниця Сілезького медичного університету Беата Врубель, в коментарі польському виданню Newswe....
Михайлове Чудо — празник мстітєльний
Михайлове Чудо — празник мстітєльний
"На Михайлове Чудо то нічого не робили, Боже сохрані! — розповідає 70-річна Ганна Лебединська із села Петропав....
І це мода? Як вам такі Гуччі?
І це мода? Як вам такі Гуччі?
Те, що в сучасному світі епатажні речі викликають непідробний інтерес як у модників, так і у які прагнуть бути....
Чи не коронавірусів єдиним. норовірусна інфекція
Чи не коронавірусів єдиним. норовірусна інфекція
Весь світ напружено дивиться на розвиток і мутацію китайського вірусу COVID-19 При цьому складається враження,....
Конфлікти і сварки через відмови: Любовний гороскоп на 19 вересня
Конфлікти і сварки через відмови: Любовний гороскоп на 19 вересня
Жінки набагато краще за чоловіків уміють говорити слово «ні», і завтра у вас буде шанс в цьому переконатися Де....
більше матеріалів
/-0,28966999053955-/ /-pc-/
x
Вітаємо!

Ми помітили, що ви використовуєте блокувальник реклами.

Дуже просимо відключити його для ASN.IN.UA!

Реклама - основне джерело прибутку для нас. Без неї ми не зможемо оплатити роботу журналістів і їхні відрядження.

Не позбавляйте себе хороших матеріалів!

Top