Пастки СЕТАМу. Як проект бореться з бюрократією

Уже понад два роки в Україні працює система електронних торгів арештованого майна – СЕТАМ. Сама по собі ідея гарна і вельми корисна, але навіть через два роки після старту проект може здивувати учасників прикрими недопрацюваннями на всіх етапах: від аукціону до переходу прав власності. Наприклад, можна купити закладене у банку майно чи замість звичайної «легковушки» - автомобіль для неповносправних людей.   

Що не так у СЕТАМ

Отже СЕТАМ - це свого роду інтернет-магазин, де в режимі on-line, заздалегідь зареєструвавшись і сплативши 5% гарантованого внеску, який залежить від вартості лоту, учасник торгів купує майно. Що завгодно: від дитячих панчіх, косметики та канцелярського приладдя до молокозаводів, літаків чи люксового авто. У Міністерстві юстиції кажуть: СЕТАМ - їхня гордість. Однак за два роки недоліків у роботі системи залишилося занадто багато. Вони підстерігають покупця на всіх етапах: від аукціону до переходу прав власності. На форумі сайту покупці скаржаться: через поганий опис лоту часто можна придбати не зовсім те, що зображено на фото. Приміром, замість звичайного легковика одного разу людина отримала переобладнаний для осіб з фізичними вадами автомобіль. В описі лоту цієї особливості просто не вказали, а відвідати склад не було змоги через хворобу представника СЕТАМ.

Тим часом у державному підприємстві закликають все-таки самостійно оглядати товар, мовляв, склади, де зберігається конфісковане майно, відкриті для усіх охочих, а записатись на перегляд можна через кол-центр системи. Але на практиці бюрократична система там вельми неповоротка.

«В СЕТАМ ви можете звернутися, але це як замкнуте коло - підіть туди, далі підіть сюди, а того нема, а тому зателефонуйте, людина ходить по цьому колу, і в результаті вона просто здається. Я не кажу, що не було випадків, коли показували майно, вони були. Але часто ось таке ставлення. Бо ви, наприклад, купуєте товар, який перебуває в іншій області. Ось скільки, припустимо, ви можете часу приділити, щоб його подивитися? Приїхали один раз, два, а вам просто не показали, бо в них не було часу», - розповідає у коментарі АСН адвокат Євген Зурнаджи, який займається справами невдоволених послугами СЕТАМ клієнтів.

Проблему з недостатнім описом лотів в СЕТАМ визнають.

«Ми зараз спільно з виконавчою службою проводимо глобальний моніторинг всіх лотів, які є в системі, і будемо намагатися спільно покращувати цей опис, особливо в частині фотографічних зображень», - зазначив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Віктор Вишньов.

Після покупки можна місяцями судитись

Нерідко покупці конфіскованого та арештованого майна взагалі не можуть забрати придбаний товар чи повноцінно ним користуватися, оскільки працівники виконавчої служби не вказали на зобов’язання його попереднього господаря. 

Ще гірша ситуація виникає з купівлею нерухомості на СЕТАМ. Перед тим, як виставити на торги квартиру чи будинок, виконавча служба оцінює це майно. Така оцінка до 5 жовтня 2016 року діяла лише шість місяців. Тобто через затягування процедури часто під час торгів така оцінка уже була простроченою. А відтак попередній власник, користуючись нагодою, міг оскаржити результати  аукціону в суді.

«І виходить цікава ситуація – гроші віддали, майна немає, бо акт реалізації публічних торгів судом визнаний недійсним в зв’язку з тим, що був порушений закон», - зазначив адвокат Євген Зурнаджи.

Ще в травні кількість судових справ, якими оскаржуються результати торгів із продажу арештованого та конфіскованого майна на майданчику СЕТАМ, сягнула 170. На той момент одна справа була програна саме через прострочений строк оцінки майна. Однак з 5 жовтня цього року цю проблему знято, наголошують в ДП «СЕТАМ».

«На сьогодні набрав чинності закон, відповідно до якого, якщо майно передано на реалізацію з чинною оцінкою, тобто на перші торги, то всі подальші дії відбуваються за тією оцінкою, яка є. До цього у нас чинність звіту складала 6 місяців і дуже часто боржники спеціально подавали в суд, затягували процедуру реалізації для того, щоб час дійсності оцінки сплив», - повідомив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Віктор Вишньов. 

Тим, хто все-таки втрапив у халепу ще до прийняття вищезгаданих змін, юристи радять визнавати право власності на придбане через СЕТАМ майно через суд. Розтягтися така процедура може і на рік.

Понад 90% покупців СЕТАМ - незадоволені  

Додаткові незручності створює ще й те, що, придбавши товар в іншому місті, покупцеві доведеться особисто їхати туди, оскільки лише у місцевій виконавчій службі він може отримати акт на отримання покупки.

«Ми б дуже хотіли запустити можливість доставки арештованого майна покупцям, але, зважаючи, що переможець для отримання майна має звернутися до ДВС з протоколом і квитанціями про повний розрахунок і там отримати акт, за яким йому буде видано це майно, на сьогодні це, на жаль, неможливо. Але я думаю, що ми будемо працювати в напрямі реформування нормативної частини», - зазначив Вишньов.

Не виключено, що, доки у чиновників дійдуть руки до реформ, покупців у СЕТАМ поменшає. Згідно з опитуванням, яке постійно триває на сайті, майже 60% покупців, зареєстрованих у системі, більше не збираються робити покупки через СЕТАМ, ще 36% вважають, що процес реалізації незручний.

Арештована земля і об’єкти малої приватизації – новий товар на СЕТАМ

Та попри таку негативну тенденцію керівництво державного підприємства звітує про хороші показники. З початку роботи СЕТАМ через торги реалізували 11 тисяч лотів на понад 1,3 млрд грн. До кінця року цю суму планують довести до 2 млрд грн.

«Ми не отримали жодної копійки з державного бюджету, завдяки діяльності СЕТАМ до держбюджету було спрямовано ще 170 млн грн. Це і кошти, які отримує виконавча служба - 10%, це і більш ніж 15% податків, які сплатив сам СЕТАМ, це й ті кошти, які отримала держава від реалізації майна», - наголосив Вишньов.

22 березня 2016 року ДП «СЕТАМ» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підписали меморандум про взаємодію та співробітництво. Згідно з цим документом, СЕТАМ став основним майданчиком для продажу активів банків-банкрутів. А з 5 жовтня в системі почали реалізовувати ще й арештовані земельні ділянки. Вже в жовтні-листопаді на СЕТАМ продаватимуть і об’єкти малої приватизації.

«Наприклад, приватизували великий завод, але у перелік об’єктів реалізації не потрапив якийсь склад цього заводу. І Фонд держмайна вважає, що його зараз можна окремим лотом виставити і приватизувати. І ці об’єкти будуть виставлятися, зокрема, і на СЕТАМ», - уточнив Вишньов.

У найближчих планах керівництва держпідприємства - розширювати коло своїх клієнтів. Зокрема основний акцент компанія робить на комерційні банки, що теж можуть реалізовувати конфісковане у неплатоспроможних клієнтів майно через СЕТАМ. А ще у системі запустили добровільний продаж майна юридичними та фізичними особами. Тобто будь-яка комерційна чи державна установа може виставити на СЕТАМ своє майно та продати. А от за послуги, надані держпідприємством, платитимуть не продавці, а покупці.  

«Сплата буде відбуватися не від замовника, а від тієї особи, яка хоче придбати цей лот. Це буде цікаво для державних установ, у яких у кошторисах цього немає. Ми фактично державі надаємо безкоштовні послуги, а вже покупець буде за них сплачувати», - додав Вишньов.

А поки керівництво СЕТАМ розповідає про грандіозні плани, Антимонопольний комітет днями виніс свій вердикт - визнав систему електронних торгів арештованого майна монополістом. Про це на своїй сторінці у  Facebook повідомила уповноважений АМКУ Агія Загребельська. Ще наприкінці вересня АМКУ рекомендував Міністерству юстиції допустити не лише СЕТАМ, але й інші торгові майданчики до продажу арештованого майна. На розгляд рекомендації міністерству дали місяць.