Безвізова доповідь. Кому і коли дорогу в Європу буде відкрито

5 вересня доповідач Європейського парламенту по Україні Марія Габріель запропонувала дати Україні безвізовий режим. У своєму виступі на профільному Комітеті ЄП вона зазначила, що за останні два роки наша країна досягла значного прогресу в реалізації плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС. Габріель також зазначила, що переговори про безвізовий режим стали ефективним інструментом для просування демократичних реформ.

Ось тільки подібну доповідь щодо Грузії було проголосовано відразу ж, а Україні доведеться чекати в кращому випадку кінця вересня або початку жовтня.

Чому Грузії дали, а Україні - ні?

Катерина Кульчицька«В цьому рішенні не слід шукати підводних каменів і змови проти України, - заявила в коментарі для АСН аналітик організації «Європа без бар'єрів» Катерина Кульчицька. - Адже, на відміну від нашої країни, Грузія встигла не тільки законодавчо виконати всі вимоги ЄС для безвізу, а й втілити їх у життя. Пакет антикорупційних законів працює в цій країні не тільки на папері, він вже приносить реальні результати».

В Україні ж введення в дію системи е-декларування перетворилося на тривалу скандальну епопею, яка вирішилася тільки напередодні доповіді Марії Габріель в Європарламенті. Хоча все одно в публічному доступі - поки декларації близько двох сотень чиновників середнього рангу. Тому відтягування з наданням Україні безвізу не що інше, як натяк - ми повинні припинити займатися імітацією.

У Європарламенті закликають Україну продовжити процес підключення прикордонних пунктів до бази даних Інтерполу, видачі біометричних паспортів і проведення інформаційної кампанії з питань прав і обов'язків, пов'язаних з безвізовими поїздками в ЄС

Також у Європарламенті закликають Україну продовжити процес підключення прикордонних пунктів до бази даних Інтерполу, видачі біометричних паспортів і проведення інформаційної кампанії з питань прав і обов'язків, пов'язаних з безвізовими поїздками в ЄС.

Що ще може перешкодити безвізу?

Водночас, прогнозують експерти, на етапі голосування в Європарламенті проблеми з отриманням безвізу Україні вже не загрожують.

Але що реально може перешкодити безвізової лібералізації України з ЄС?

Відповідно до процедур ЄС, спочатку рішення про візовий режим для України простою більшістю голосів депутатів повинен схвалити Європейський парламент.

У разі згоди Європарламенту остаточну долю безвізового режиму затверджує Рада ЄС на рівні міністрів, до якої входять представники країн ЄС. І ось уже за це рішення повинні проголосувати не менше 55% країн, що представляють 65% населення ЄС. Водночас вето можуть накласти мінімум чотири країни, які становлять 35% Євросоюзу.

Найбільш реальна дата початку роботи безвізового режиму України з ЄС - 1 січня 2017 року

Андрій БузаровІ ось тут експерти-міжнародники уже значно обережніші в прогнозах. У коментарі для АСН, експерт-міжнародник Андрій Бузаров прогнозує, що найбільш реальна дата початку роботи безвізового режиму України з ЄС  - 1 січня 2017 року. Адже жодна країна ЄС не висловилася проти. Хоча вже на етапі роботи безвізового режиму окремі країни ЄС можуть приймати рішення про припинення «безвізу». «Таке, наприклад, може статися в разі значного зростання міграційних ризиків з боку України», - зазначає Бузаров.

Що українцям дасть безвіз?

Ще одне важливе питання - на який термін зможуть безперешкодно в'їжджати в країни ЄС українці і які можливості перед ними відкриються? Поки що в Євросоюзі наполягають, що безвізовий режим зовсім не надає права українцям на роботу в цих краях.

В Євросоюзі наполягають, що безвізовий режим зовсім не надає права українцям на роботу в цих краях

Для того, щоб працювати в ЄС, треба буде отримувати спеціальний дозвіл. А це вже предмет двосторонніх домовленостей України з окремими країнами ЄС. Якщо говорити про навчання, то безвізовий режим дійсно відкриває певні перспективи. Якщо курс не перевищує за тривалістю 90 днів - віза або спеціальні дозволи не потрібні. Але, якщо терміни навчання довші, ніж три місяці, доведеться подбати про документи. У кожній країні вони теж різняться.

Проте доповідач Європейського парламенту по Україні Марія Габріель вважає, що скасування короткострокових віз допоможе створити нові економічні можливості в контексті зони вільної торгівлі, яка діє між Україною та ЄС.

Як зміниться оформлення виїзду в ЕС?

В принципі список документів для перетину кордону з ЄС практично той самий, що і для отримання візи. Крім біометричного паспорта, в імміграційній службі можуть зацікавитися метою вашої поїздки, вашим житлом під час подорожі, станом вашого рахунка, засобами для перебування на території ЄС тощо. Загалом кількість документів, що підтверджують вашу благонадійність, не зменшиться. Але, як зазначає аналітик організації «Європа без бар'єрів» Катерина Кульчицька, головна перевага безвізу в тому, що з ними більше не потрібно буде звертатися в консульство і проходити всі тривалі бюрократичні процедури в очікуванні рішення.

До того ж, коли запрацює безвізовий режим, вартість, яку українці зараз платять за отримання візи, буде достатньою, щоб скористатися автобусними перевезеннями або поїздом доїхати до найближчих держав Шенгенської зони.

Скільки українців хочуть поїхати в ЕС?

За результатами дослідження, проведеного компанією Research & Branding Group, майже половина опитаних українців скористалися б безвізовим режимом з ЄС. Згідно з даними опитування, якби в Україні діяв безвізовий режим із ЄС, то ним скористалися б до 42% респондентів. При цьому протилежної думки дотримуються 45%. Не змогли відповісти - 13% опитаних.

Якби в Україні діяв безвізовий режим з ЄС, то ним скористалися б до 42% респондентів. При цьому протилежної думки дотримуються 45%. Не змогли відповісти - 13% опитаних

Соціологи відзначають, що протягом останніх семи місяців серед населення залишається стабільним рівень готовності скористатися безвізовим режимом з ЄС в разі його введення. Так, у лютому 2016 року скористалося б безвізовим режимом з ЄС 41% респондентів, не скористалося б 50%, 9% - не змогли відповісти на це запитання. У грудні 2015 року ці показники становили 40%, 48% і 12% відповідно.

Найбільш високий рівень аналізованого показника зафіксовано у жителів Західної України (61%), а найнижчий - у жителів Сходу (30%). Опитування було проведено з 10 по 21 липня 2016 року в усіх областях України (крім неконтрольованих територій Донецької та Луганської областей, а також Автономної Республіки Крим).