Дембель із відпускними

Президент Петро Порошенко підписав закон, котрий регулює деякі питання соціального та правового захисту демобілізованих громадян. Тільки до 1 травня понад 35 тисяч військових повернуться додому, тому така законодавча новація нині дуже актуальна.

Зазначимо, що Закон із довгою назвою «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації та соціального захисту громадян, які підлягають звільненню з військової служби в особливий період або у зв'язку з оголошенням демобілізації» — насправді невеликий.

Він вносить деякі зміни до так званого КЗпП, оскільки раніше в Кодексі законів про працю України 1971, звісно, були відсутні норми, що регулюють трудові гарантії демобілізованих сьогодні військовослужбовців, які приймали участь в антитерористичній операції. Як сказано в пояснювальній записці до закону, його реалізація розширить надані державою відповідні гарантії, соціальний та правовий захист на громадян України, які призвані на строкову службу, службу за призовом, за мобілізацією, на особливий період або прийняті на військову службу за контрактом при виникненні кризової ситуації, що загрожує національній безпеці.

Якщо простіше, то закон нібито повинен допомогти демобілізованим військовим повернутися до мирного життя, дати їм відчуття захищеності. Адже тепер вони отримають привілеї при вступі на держслужбу, а також при працевлаштуванні через Центри зайнятості.

А якщо до призову/ мобілізації військові мали роботу — місце і середня зарплата за ними повинні зберігатися не один рік, а цілих 18 місяців. Такі доповнення внесено до статті 119 КЗпП. Вони поширюються також на поранених, які перебувають на лікуванні в медичних установах, а також на тих, хто потрапив у полон (до дня визволення) і кого визнано безвісти зниклими (до повернення або рішення суду про визнання їх померлими).

Осучаснено також і деякі положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Військовослужбовцям, які проходять службу за призовом, за мобілізацією, на особливий період і підлягають звільненню, повинен надаватися відпочинок із розрахунку 1/12 частини тривалості їх відпустки (за кожний повний місяць служби в рік звільнення). Знову ж таки, якщо відпускних більше 10 календарних днів, вартість проїзду в межах України повинна оплачуватися, правда — в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (що може означати — грошей немає і не чекайте).

Також прописано грошову компенсацію за невикористану відпустку і утримання з грошового забезпечення військовослужбовця за дні відпустки, використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця в порядку, визначеному в абзаці четвертому пункту 14 статті 10-1, наприклад, запізнілим виключенням зі списків частини або смерті.

Крім того, документ прописує порядок надання щорічної відпустки. Встановлено гарантії відстрочки від повторного призову на півроку (6 місяців) у разі проведення часткової мобілізації, призову на військовозобов'язаних, звільнених зі служби в запас після проведення заходів попередньої мобілізації. Виняток один — особиста згода на здійснення такого призову (зміни торкнулися Закону «Про відпустки» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Що стосується особливого періоду або воєнного стану, то норми щодо них також уточнено, але вже в Законі «Про військовий обов'язок і військову службу». Так, у разі настання особливого періоду або введення воєнного стану доведеться служити довше. А саме: з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану (настання воєнного часу) — до термінів, визначених рішенням президента України; з моменту введення воєнного стану (настання воєнного часу) — до оголошення демобілізації. А для військовослужбовців-контрактників дія контракту продовжується понад установлені строки на період до оголошення демобілізації. Винятки прописано в ст. 26, ч. 8 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу».

Закон № 259-VIII набуде чинності в день його опублікування, і Кабінету Міністрів України відводиться всього місяць, щоб привести нормативно-правові акти КМУ, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у відповідність до нього. А чи буде закон працювати, залежить від багатьох чинників, зокрема від зміни/незміни статусу АТО та наявності коштів у Держбюджеті України.