Запорука свободи корупціонера

У політиків нова тема для піару. Позаяк дискусії щодо необґрунтовано високих тарифів ЖКГ і реструктуризації валютних кредитів добряче набили оскому, можновладці переключилися на обговорення питання про актуальність скасування застави для осіб, яких підозрюють у корупції.

Вимога Президента

Детонатором для цієї теми стало недавнє рішення Печерського районного суду Києва, яким під заставу в розмірі 3,2 мільйона гривень були звільнені заступник голови слідчого управління ГПУ Володимир Шапакін і заступник прокурора Київської області Олександр Корнієць. Нагадаємо, прокурорів затримали за фактом отримання хабара в розмірі понад 3 мільйони гривень, крім того, у них знайшли 400 тисяч доларів готівкою, автомат Калашникова, багато ювелірних виробів і 39 пакетів із діамантами.

У зв'язку з таким рішенням Печерської Феміди у високих кабінетах визріла ідея вибити з рук суддів право застосовувати до корупціонерів запобіжний захід у вигляді внесення застави. «В особливих умовах, які є в Україні, питання скасування можливості використання застави для корупціонерів є важливим завданням для Верховної Ради», - заявив днями Президент і переконливо попросив народних депутатів розглянути це питання на найближчих засіданнях парламенту. Підтримав гаранта і голова Антикорупційного бюро Антон Ситник. «Люди виходять під заставу - десь щезають. Тому можливість прямого обрання запобіжного заходу - утримання під вартою - є обов'язковою на нинішньому етапі», - сказав Ситник.

Заклик Петра Порошенка швидко почули і у Верховній Раді. 9 липня в парламенті було зареєстровано одразу три ідентичних законопроекти, які забороняють судам у подібних випадках застосовувати запобіжний захід у вигляді застави. З такою ініціативою порізно (дивно, чому не у співавторстві, що було б логічніше, - авт.) виступили радикал Андрій Артеменко та два «фронтовики» - Антон Геращенко та Роман Заставний. Андрій Артеменко«У демократичній країні не може бути такого, щоб високопоставлена ​​особа, яку спіймали на хабарі або з кабінету якої було вилучено величезні суми гривень, доларів, євро та коштовності, суд потім відпускав під заставу. Це - алогічно. Ми повинні поставити жирну крапку в такий суддівській практиці», - висловив АСН свою думку народний депутат Андрій Артеменко.

Тиск на невгодних

Ганна МалярПрактикуючі юристи та експерти запал політиків скасувати заставу для корупціонерів називають банальним популізмом і замилюванням очей. «Відбулася низка гучних затримань високопоставлених осіб, які підозрюються в корупції. Судді на законних підставах випустили підозрюваних під заставу. Але ситуація була подана суспільству як саботаж з боку судів. Їх звинуватили в тому, що вони не дають можливості притягнути до відповідальності корупціонерів. Хоча, за законом, суд просто зобов'язаний у вирішенні про взяття особи під варту визначити заставу, за винятком випадків підозри у вчиненні насильства, вбивства. Це нормальна європейська практика, - говорить АСН юрист-кримінолог, кандидат юридичних наук Ганна Маляр. - Необґрунтовано утримувати під вартою осіб, які підозрюються у скоєнні економічних злочинів або злочинів у сфері службової діяльності».

І, як уточнює експерт, це пов'язано не тільки зі шкідливим впливом самої ізоляції, а й із навантаженням на пенітенціарну систему. Мовою цифр: наприклад, у Лук'янівському СІЗО при ліміті наповнення 2800 місць утримувалося 4000 чоловік, а після прийняття нового КПК слідчі ізолятори частково були розвантажені, в тому числі завдяки застосуванню застави. На сьогоднішній день у Лук'янівському СІЗО утримується близько 2000 чоловік. «Навіщо скасовувати заставу? У СІЗО простіше вибивати свідчення і не тільки свідчення. Спонукати підозрюваного до хабара також простіше, коли він затриманий», - вважає Маляр.

Також юрист звертає увагу на ще одну загрозу. «Запідозрити в корупції можна не тільки високопоставленого чиновника, а й звичайного бухгалтера або керівника невеликого підприємства. Тобто завтра, у разі неможливості застосування до підозрюваних у вчиненні корупційних злочинів застави, з метою тиску на бізнес або конкретну людину в СІЗО може опинитися будь-хто», - підкреслює Ганна Маляр.

Олександр ПлахотнюкНе в захваті від скасування застави і адвокат Олександр Плахотнюк. На його думку, якщо правоохоронці побоюються, що людина, яка внесла заставу, може зникнути з України, то потрібно до неї приставити спостереження. Технічні можливості на сьогоднішній день є. «Якщо проаналізувати, то не так вже й багато високопоставлених чиновників, які внесли заставу, чекають суду. У держави є оперативні та технічні можливості простежити за ними і не дати втекти», - говорить АСН Плахотнюк.

Невдалі спроби

До слова, ініціатива скасувати заставу для корупціонерів не нова. Ще 14 квітня 2015 року був зареєстрований законопроект про скасування застави. Автором виступив міністр юстиції Павло Петренко. Він пропонував доповнити перелік осіб, до яких не застосовується запобіжний захід у вигляді застави, корупціонерами. І тільки лише у виняткових випадках дозволити застосування застави «у десятикратному розмірі неправомірної вигоди або вартості отриманого злочинним шляхом майна».

Але тоді парламентські експерти розкритикували цю ініціативу. «Головне науково-експертне управління, поділяючи стурбованість ініціатора законопроекту щодо сучасного стану корупції в країні, погоджується з необхідністю удосконалення кримінально-правових засобів боротьби з таким видом злочинності. Водночас звертаємо вашу увагу, що зміни щодо розширення складів злочинів, за вчинення яких до підозрюваного (обвинуваченого) судом не може бути застосований якісь запобіжний захід, крім утримання під вартою, повинні бути виваженими і стосуватися тільки виняткових випадків, адже надмірне розширення цього переліку може мати підсумком невиправдане збільшення кількості заарештованих громадян і масові порушення прав людини», - сказано в експертному висновку ГНЕУ Верховної Ради до законопроекту Петренка.

Піддав критиці урядовий законопроект і голова комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін. «Проаналізувавши законопроект, Комітет відзначає, що позбавлення суду можливості застосовувати до особи альтернативні утриманню під вартою запобіжного заходу означає пряме порушення прав людини, яке дозволить підозрюваним подавати позови до Європейського суду з прав людини», - зазначає Кожем'якін.

У підсумку цьому законопроекту дали задній хід. До сесійної зали Верховної Ради навіть на розгляд у першому читанні його не вносили. Тому не виключено, що «нові» аналогічні законопроекти чекає та ж доля. Але політики, користуючись моментом, гарненько пропіаряться і завдяки наївності основної маси виборців зароблять бали своїй політичній силі напередодні місцевих виборів.