Один день із життя українського «копа»

Фраза «Наша міліція нас береже» давно викликає швидше злу іронію, ніж довіру - на жаль, наші працівники правоохоронних органів зробили все від них залежне (і навіть не залежне!), щоб це було саме так. А тому цілком зрозуміло, чому патрульних, які вийшли на перше чергування тільки 5-го липня, зустрічають із великим інтересом і щирою надією на зміни. АСН приєдналася до одного з патрулів і подивилася, чим же відрізняються нові поліцейські від старих міліціонерів.

Усю зміну на ногах

Після конкурсу новими патрульними стали дві тисячі осіб. Усі вони 4 липня склали присягу. Працюватимуть як пішими парами (маршрути таких пар варіюються від зміни до зміни), так і в складі автопатрулів (теж по двоє), за якими закріплені певні квадрати.

Анастасія Рева і Сергій Швець уперше заступили в піший патруль о 9.00 ранку після загального шикування на базі МВС. Насті 22 роки, Сергію - 34. Вона розмовляє російською, він - українською. Але це не завадило напарникам спрацюватися практично одразу. У перший день чергування, як кажуть вони самі, трудяться в тестовому режимі. Поки порушникам роблять тільки попередження. Їхній маршрут - частина вулиці Грушевського від станції метро «Арсенальна» і до Кабміну.

На щастя, нічого серйозного на ввіреній їм ділянці не відбулося. Доводилося хіба що припиняти паління і розпивання алкоголю в громадських місцях. Як це відбувається? Патруль підходить, ввічливо просить припинити протиправні дії - і люди реагують цілком адекватно. Наприклад, парочка, яка розпивала на одній із лавочок пиво, сховала пляшки, пообіцявши допити вдома.

Доводиться пішим патрульним спілкуватися і з пішоходами-порушниками (а любителів перебігти дорогу в недозволеному місці або на червоне світло в Україні, на жаль, ну дуже багато!). До цих пір, незважаючи на прописану в законі адмінвідповідальність за таку поведінку, до них ставилися більш ніж поблажливо, а в разі події на дорозі за участю пішохода винуватим апріорі вважався водій. Тому й звикли вибігати прямо під колеса, та ще й убік не дивитися, розмовляючи в цей час по мобільному телефону. Цю ситуацію треба докорінно змінювати, що теж лягло на плечі піших патрулів. Поки пішоходам, які не поважають ПДР, поліцейські просто роблять попередження, акцентуючи в першу чергу на їх же власній безпеці Люди реагують з розумінням, дехто навіть дякував.

Головне - допомогти

До речі, основна відмінність сьогоднішніх поліцейських патрулів від учорашніх нарядів міліції - виняткова ввічливість, співпереживання і готовність допомогти. Головне, щоб ці якості не пропали і надалі.

- До нас звернувся чоловік, - ділиться враженнями про перший день роботи Сергій, - мовляв, у мене в Маріїнському парку вкрали взуття. «Як вкрали?» - «Так, поки спав!» Попросив якось допомогти, ми викликали автопатруль - чоловіка відвезли за вказаною ним адресою...

Інструкція стверджує, що патрульні всю зміну (а це цілий день, з 9-ї ранку до 9-ї вечора) повинні ходити пішки. Правда, передбачений годинний обід, але вони повинні по рації попередити командира про те, що відлучаються. Якщо ж раптом щось відбувається, їх завдання - максимально швидко повернутися на місце. Настя каже, що діяти в неординарних ситуаціях їх вчили на курсах: як психологічно, так і фізично. І хоча дівчина виглядає досить тендітною, вона впевнена, що у разі потреби легко дасть відсіч - освоєних тактичних прийомів і технік захоплення для блокування правопорушника повинно вистачити.

- Різним прийомам рукопашного бою, - каже Анастасія, - нас вчили тренери зі спецпідрозділу «Сокіл». Причому упор був на техніки, де не треба багато сили: вчили, як взяти на больовий (прийом - ред.) і дієво зафіксувати людину. Крім того, у нас і фізична підготовка була. Так що не переживайте, ви в надійних руках (посміхається), а ми вас не підведемо.

Патрульні озброєні спецзасобами: у них є пістолети, газовий балончик, наручники. Незабаром з'явиться і кийок. Застосовувати вогнепальну зброю вони мають право лише в крайніх випадках: якщо є загроза життю або здоров'ю громадян чи їм самим, в разі нападу на приміщення, блокування авто, при втечі, при затриманні суб'єкта, який чинить опір. Але поки що в роботі патрульних таких неординарних ситуацій не було.

- Сьогоднішній день не сильно відрізняється від нашої теорії - у нас поки нічого не відбувається, - констатує Настя. - Доводиться хіба що розповідати людям, як і куди пройти, відповідаємо на питання, боремося з палінням і розпиванням спиртного в громадських місцях, за пішоходами стежимо... Ось поки і все.

І це добре, що все спокійно. Якщо ж раптом патруль стане свідком бійки або якої-небудь іншої небезпечної ситуації, його завдання - повідомити про це найближчого автопатруля. Тому що інструкція передбачає: при нестандартній ситуації або діях неадекватних людей на одного цивільного повинно бути двоє патрульних (для безпеки останніх).

З'їхалися з усієї України

Усі недоліки першого дня згладжує ентузіазм нових патрульних. Настя і Сергій кажуть, що не втомилися, єдине «але» - трохи спекотно в чорній щільній формі. Анастасія - за порадою батька - приїхала з Кіровограда саме для того, щоб вивчитися на поліцейського і, як вона запевняє, змінити країну. Зараз дівчина живе в гуртожитку МВС. Розповідає, що там проживають патрульні зі всієї України.

- Є люди з Івано-Франківської області, є - з Донбасу. Але ніколи не скажеш, що між нами якась різниця, друзі-нерозлийвода. У деяких, хто з Донеччини та Луганщини, родини залишилися на Донбасі, вже на звільненій території. А вони приїхали сюди, щоб стати поліцейськими, - підтверджує слова напарниці Сергій.

Крім дружніх відносин, є серед нових патрульних і любов. У всякому разі, як розповіла АСН Настя, кілька сформованих пар, які обіцяють бути щасливими і далі, є.

Про кохання в інструкції - ні слова...

Що стосується кохання, то в інструкції про нього нічого не сказано. А ось доповідати командиру роти кожні півгодини - прямий обов'язок патрульних. Познайомилися ми і з командиром 11-ої роти другого батальйону Олександром Вовченком. Правда, на місці він не сидить, постійно містом мотається: щось перевіряє, когось контролює, комусь порадою допомагає. Майже невловимий! Головне, не втомлюється він повторювати своїм підопічним, - постійно користуйтеся приладами для відеофіксації ситуації.

- Коли спілкуєтеся з людьми, не забувайте про відеооко (на патруль надано одну міні-відеокамеру, яка кріпиться на грудях - авт.): у разі суперечливих ситуацій буде прямий доказ, що ви діяли відповідно. Треба спілкуватися і викликати у людей довіру, - підкреслив командир.

Якщо перевірка, то тільки в справі

Щоб краще познайомитися з роботою патрульних, вирушаємо на чергування ще з однією парою - Андрієм і Владиславом. Їх маршрут - від Бессарабського ринку до Майдану. Для цих хлопців день видався більш напруженим. Спочатку начебто все спокійно, хіба що ті ж попередження з приводу розпиття спиртного у невстановлених місцях і паління. Ну і, звичайно, маса народу, спраглого поспілкуватися з патрульними про реформу і майбутнє поліції. Крім того, нові патрульні чимось скидаються і на «тимурівців» - переводять бабусь через дорогу.

- Ми молоді, фізично добре підготовлені, енергійні. У нас була сильна фізична підготовка, проходили медкомісію. Наприклад, треба було кілометр пробігти за три хвилини 56 секунд - це на п’ятірочку, - розповідає Андрій. - Пробігає хто як, але в цілому всі впоралися.

Влад підтверджує, що навіть дівчата відмінно справлялися із завданнями. Тому поліцейські впевнені, що і з іншими напарниками б спрацювалися.

- Напарників вибирали на розсуд керівництва. Хоча нас і питали, у кого які побажання. Адже багато хто вже встиг здружитися за час навчання, - додає Владислав. - Але ми всі дуже швидко адаптуємося один до одного.

Однак, виявляється, хороша фізпідготовка - це, звичайно, круто, та тільки не завжди здатна допомогти. Іноді виручає... кмітливість, чого у цих хлопців не відбереш. Живий випадок: біля Бессарабського ринку патруль помітив двох хлопців, а поряд з ними мирно так стояли дві пляшки пива. Молоді люди після зауваження патрульних зробили вигляд, що це не вони порушують громадський порядок. Природно, заявили, що відкрите пиво не їхнє, а просто поруч стоїть. Тоді патрульний викинув недопитий алкоголь, фактично покаравши хлопців ще й за брехню.

Потім стався несподіваний інцидент - посеред Хрещатика прямо біля лавочки заснув п'яний чоловік. Спочатку хлопці нібито розгубилися, але потім зрозуміли, як діяти далі: перевірили пульс, посадили чоловіка на лавочку (підняти його їм допомогли звичайні перехожі) і спробували привести до тями. Але чолов’яга виявився настільки п'яний, що прокидатися не хотів навіть у вертикальному положенні. А ніякої аптечки, наприклад, з нашатирем або мінімальним набором ліків, патрулям поки не видали. Ситуацію врятували медики (як і належить за інструкцією, поліцейські викликали автопатруль і машину «Швидкої допомоги») - вже вони-то знали, як привести його до тями. Правда, коли любитель зеленого змія усвідомив, що його хочуть відвезти у витверезник, він просто... втік. Затримувати і наздоганяти його ніхто не став, оскільки таку втечу навряд чи можна розцінювати як правопорушення.

І Влад, і Андрій впевнені, що працювати патрульні повинні разом з людьми - спілкуватися, викликати у них довіру, залучати до взаємодії. І все для того, щоб українці розуміли, що боятися поліції не треба, що вона поруч і завжди прийде на допомогу. Правда, поки зарано говорити, наскільки нова поліція ефективніше колишніх правоохоронців і чи справді нові патрульні зможуть докорінно змінити систему. Але з точністю можна сказати одне: вони готові працювати, готові вчитися, готові змінюватися самі і ламати старі корупційні схеми і стереотипи. Якщо суспільство їм допоможе, все може виявитися дуже навіть не марно.

Фото Дмитра Ліпавського