Як перекроять карту України

Згідно з коаліційною угодою, однією з перших має бути реалізована адміністративно-територіальна реформа. Законодавче поле для цього народні депутати підготували ще в лютому, прийнявши закон «Про добровільне об'єднання територіальних громад». Тепер за малим зупинка – провести укрупнення громад. Але на практиці цей процес стикається з безліччю проблем.

Методологія з центру

Головна мета проведеного об'єднання територіальних громад – поліпшення фінансового стану слабких громад за рахунок ресурсу їх сильніших сусідів. Передбачалося, що адміністративно-територіальна реформа проводитиметься в чотири етапи. На першому Кабмін затверджує методику формування територіальних громад, яка повинна стати основою для складання перспективних планів формування дієздатних громад (такий документ був прийнятий ще 8 квітня 2015 - авт.). На другому – на рівні облдержадміністрацій розробляються перспективні плани об'єднання, які потім ще затверджуються урядом. На третьому – безпосереднє злиття громад згідно перспективним планам. На заключному четвертому етапі відбувається формування органів місцевого самоврядування об'єднаних територіальних громад і проведення там перших місцевих виборів.

Сергій ШаршовМабуть, найбільш трудомістким і технічно складним є етап складання перспективних планів. Дуже важливо все гарненько продумати, щоб після проектного об'єднання мешканцям громади було комфортно проживати – мати доступ до освіти, медичних послуг, гарного транспортного забезпечення. «На першому етапі розробки перспективного плану визначаються потенційні адміністративні центри майбутніх дієздатних територіальних громад, - говорить директор департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіону Сергій Шаршов. - Як такі центри передусім визначаються міста обласного значення та районні центри. У більшості сьогоднішніх районів помітно виділяються два-три перспективних центри майбутніх громад. Хоча майже в кожній області є райони з населенням близько шести тисяч чоловік. На їх базі, швидше за все, буде сформована одна дієздатна громада».

На другому етапі, за словами Шаршова, визначається зона доступності населених пунктів до адміністративного центру укрупненої громади. «Ця зона повинна становити 20 кілометрів по автодорогах із твердим покриттям. Відстань може бути збільшена до 25 кілометрів, якщо чисельність жителів населених пунктів, розташованих у зоні віддаленості, не перевищує 10% від загальної кількості жителів об'єднаної громади», - уточнив чиновник.

У Кабміні допускають, що центром дієздатної громади може бути не тільки місто чи селище міського типу, але навіть і село. Але... До такого селища є ряд вимог. Зокрема проживання певної кількості дітей дошкільного та шкільного віку. «У такому населеному пункті, як мінімум, має функціонувати загальноосвітній навчальний заклад і жити 250 дітей шкільного і не менше 100 дітей дошкільного віку. Ми обговорювали це питання з усіма всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування. Спочатку хотіли зробити прив'язку до загальної чисельності жителів населеного пункту. Але після тривалих дискусій зупинилися на тому, що здатність селища чи містечка стати центром дієздатної громади в перспективі визначається саме кількістю дітей, бо де є діти, там є молоді батьки, які здатні формувати соціальне та економічне життя громади», - пояснив Сергій Шаршов.

Останні офіційні дані свідчать, що перспективні плани об'єднання громад затвердили вже 9 обласних рад і 2 військово-цивільні адміністрації. «Вже дев'ять областей – Дніпропетровська, Житомирська, Хмельницька, Херсонська, Миколаївська, Полтавська, Харківська, Чернігівська та Рівненська – прийняли перспективні плани формування самодостатніх громад на сесіях облрад, а ще дві – Луганська та Донецька – затвердили плани рішенням військово-цивільних адміністрацій», - повідав спікер Володимир Гройсман.

А чи добровільне об'єднання?

Президент Петро Порошенко акцентує, що об'єднання має бути виключно добровільним. Ніхто не маємо право укрупнювати громади з-під палиці. «Жоден чиновник вказівним перстом зверху не буде тиснути або настійно рекомендувати щодо об'єднання». Це – право громадянина. Хочеш жити, як зараз, - не об'єднуйся, але будемо збирати з села сто, двісті, тисячу гривень річного бюджету, і цього буде достатньо тільки для того, щоб утримувати сільського голову, - заявив Петро Порошенко. - Крім того, всі податки, які залишатимуться на місцях, даватимуть громаді можливість приймати рішення і відповідати за рівень життя людей в ній».

Михайло ПапієвВодночас, як відзначають народні депутати, на ділі добровільного об'єднання громад немає. «Про добровільне об'єднання громад сьогодні не йдеться. По-перше, немає ініціативи знизу. По-друге, йде тиск на громади з боку виконавчої влади. Крім того, відбувається втручання в діяльність органів місцевого самоврядування та примус їх до тих чи інших дій під фінансовим тиском. Роблять так, щоб поставити місцеве самоврядування в ситуацію, коли не уряд буде камікадзе, а місцеві громади і будуть робити собі харакірі», - сказав АСН народний депутат Михайло Папієв.

До того ж, на думку парламентарія, від об'єднання громад не з'явиться більше вільних коштів, позаяк 70% громад є дотаційними, а їх основним джерелом надходження коштів є прибутковий податок з громадян. «80% податку надходить від працівників бюджетної сфери. У разі укрупнення громад може статися і об'єднання шкіл, сільських лікарень, тобто замість, наприклад, трьох стане одна. Відповідно зменшиться кількість працівників і кількість надходжень від податків. У результаті громади будуть менш фінансово захищені і їм доведеться постійно їздити в Київ і просити або дотації, або субвенції вирівнювання, або бюджетні позики», - пояснив він.

Союз багатих з бідними

До процесу добровільного об'єднання громад необхідно підходити дуже виважено. Реформи заради реформ не потрібні, країна в очікуванні реальних змін. Таку думку АСН висловив народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Віктор Чумак.Віктор Чумак «Перш ніж об'єднуватися, громади повинні побачити свій економічний інтерес. Якщо громади об'єднуватимуться з сильними центрами, де є потужна економічна база, то вони будуть успішними. Якщо ж об'єднати дві бідні громади, то разом вони багатші не стануть», - заявив Чумак.

Сергій ЛабазюкСхожу думку АСН озвучив і позафракційний народний депутат Сергій Лабазюк. «Деякі громади, на яких є заправки, виробництво, зможуть себе утримувати. Але 60-70% громад через півроку після укрупнення зіткнуться з безліччю проблем: ні з чого буде платити зарплати, проводити поточні та капремонти соціальних об'єктів на своїх територіях. До того ж, багато районів хотіли б мати три-чотири територіальні громади. А в Києві добро дають тільки на дві. Ось вам і добровільне об'єднання», - додає політик.

У свою чергу народний депутат від фракції Радикальної партії Юрій Чижмарь наголошує, що добровільне об'єднання не відбудеться, поки громади не матимуть самозабезпечення. «Поки не віддамо податки і повноваження на місця, говорити про об'єднання дуже складно. Не маючи грошей, ви можете хоч сто разів громаду перевертати справа наліво, але вона від цього багатшою не стане, не зможе самозабезпечуватися», - вважає парламентарій.Юрій Чижмарь

Смерть для сіл

Об'єднання громад може призвести до ліквідації сіл. Такої думки дотримується народний депутат- «свободівець» Михайло Головко. «У такому форматі, в якому запропонував уряд, це об'єднання не для громад. Це просто для галочки, для адміністрації, а не для людей. Ця реформа просто ліквідує села. Буде проведена колективізація, коли всіх заженуть у великий колгосп. Не буде сільських рад, а школи, дитсадки та інша інфраструктура поступово закриватимуться. В результаті села просто-напросто почнуть вимирати», - сказав він. Крім того, парламентарій вважає, що ініціатива з об'єднання громад пов'язана зі зняттям мораторію на продаж землі, яке має відбутися 1 січня 2016.

Вибори через два роки

Остап СемеракПланувалося, що процес об'єднання громад завершиться до осені цього року. Тобто місцеві вибори, заплановані на 25 жовтня, будуть проведені з урахуванням нових укрупнених округів. Але ні. Не встигаємо. «Немає нічого страшного, якщо вибори будуть проведені знову через два роки, - сказав АСН народний депутат від фракції «Народний фронт» Остап Семерак. - Це буде дешевше, ніж зараз зробити незрозуміло що, а потім вирішувати, як з цього вибиратися. Це не гарячі пиріжки, які потрібно швидко спекти і швидко продати. Потрібно думати наперед, яку перспективу це дасть», - вважає нардеп.

Що ж, будемо сподіватися на кращу перспективу. От тільки цікаво, чи не буде колапсу влади на місцях, коли після виборів, припустимо, оберуть 10 селищних голів, а після об'єднання громад залишитися доведеться тільки 2-3 обраним? Не менш важливе питання, чи справді громадам дадуть фінансову незалежність і великі повноваження чи ця ініціатива залишиться тільки на папері? Якщо так, то ще одне питання, враховуючи менталітет українських можновладців: чи зможуть лідери укрупнених громад правильно і ефективно розпорядитися владою і фінансами.