Партії змусять вивернути кишені

Політичні партії отримують право мати гроші з державного бюджету. З 1 липня 2016 року набирає чинності закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції, ухвалений ще в жовтні минулого року. У Бюджеті-2016 гроші на цю статтю витрат закладено. Це 420 млн грн, що становить близько восьми гривень на кишеню кожного українця.

Білим по чорному

Нагадаємо, ініціатори законодавчих змін аргументували необхідність фінансування партій з держбюджету тим, що це підвищить політичну культуру та зробить отримувачів коштів незалежними від бізнес-груп. Але не всі з майже 200 офіційно зареєстрованих партій можуть розраховувати на це, а тільки обрані (у прямому значенні цього слова). Закон каже: партія має право на отримання державного фінансування її статутної діяльності, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів її виборчий список кандидатів у народні депутати у загальнодержавному виборчому окрузі здобув не менше 2% дійсних голосів виборців.

Отож, беремо результати останніх виборів народних депутатів (вони відбулися 26 жовтня 2014 року). І бачимо, що на державне фінансування можуть претендувати шість парламентських сил – це Блок Петра Порошенка, «Народний фронт», «Самопоміч», Опозиційний блок, Радикальна партія Олега Ляшка та «Батьківщина». І позапарламентські «Свобода», «Сильна Україна» Тігіпка та «Громадянська позиція» Гриценка. А Компартії з її 3,88% голосів до державних грошей зась. ЇЇ діяльність заборонена законодавством про декомунізацію.

Поспішаймо поволі

Окрім того, прописана низка обмежень та заборон. Як і те, що партія, суб’єкт виборчого процесу на виборах президента, народних депутатів або місцевих виборах, як політична сила, що отримує гроші від держави, мусітиме пройти зовнішній незалежний фінансовий аудит звітності про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Рішення про надання фінансування або про відмову у ньому має прийматися Національним агентством з питань запобігання корупції. Але сумнівно, що хтось зможе отримати добро вже 6 липня. Бо, хоч законом і передбачено, що рішення Агентство має прийняти максимум за п’ять днів, партіям треба буде заповнити звітність, яку ще необхідно вивчити.

У ЗМІ пишуть, що, як прогнозує очільниця Національного агентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак, норма закону про державне фінансування політичних партій за рахунок коштів державного бюджету набере чинності 1 липня 2016 року, але реалізована буде за три місяці.

Та й віце-спікер парламенту Оксана Сироїд вже відзначила, що закон про державне фінансування політичних партій не почне діяти з 1 липня. Причинами відтермінування є неготовність до запровадження такої системи низки органів та те, що закон передбачає ухвалення певних рішень, затвердження різноманітних форм звітності Національним агентством з питань запобігання корупції, яке досі ще не розпочало повноцінно працювати. Окрім того, деякі рішення мають також ухвалити ЦВК та Рахункова палата.

Репутація – наше все

Юрій КлючковськийУ тому, що партії стануть у чергу за державними грошима, є дуже великі сумніви. Бо чи вигідно аудит проходити за нинішніх умов, коли політичні проекти отримують чималі гроші від своїх господарів та ситуативних спонсорів? Та, як завірив «Аналітичну службу новин» (АСН) депутат декількох скликань, президент Інституту виборчого права Юрій Ключковський, хочуть партії цього чи ні – мусітимуть. Хоча питання щодо того, коли партії зможуть отримати кошти від держави, дійсно відкрите.

«Нині питання в тому, на підставі результатів яких виборів партії можуть звертатися. Адже в законі не передбачені одномандатні округи, а лише списки. Отож чи можуть це бути вибори 2014 року? Я сумніваюся. Тому, думаю, зараз партії нічого не отримають з бюджету. Дай Боже, щоб вони могли подати заявки на фінансування статутної діяльності, а не на компенсацію за вибори», – відзначив він.

Ключковський прогнозує, що звернення партій щодо фінансування статутної діяльності можуть бути результатними наступного року і Держбюджет-2017 має це передбачити.

А чи погодяться важковаговики, політичні проекти на аудит, публічність фінансів? Ключковський каже, що мусітимуть.

«Що значить, погодяться чи не погодяться? Закон це передбачає. Вони не будуть виконувати закон чи що? Якщо хтось буде відверто порушувати закон, то, відповідно, це відіб’ється на них. До того ж прописані засоби впливу на порушників закону. Репутаційні втрати матимуть величезні. Якщо хтось хоче їх мати – нехай. Нехай себе ховає. Адже не все можна купити за гроші. Репутація не продається», - попередив він.

Прозорі гроші

Денис КовриженкоУ свою чергу Денис Ковриженко, радник із юридичних питань Міжнародної фундації виборчих систем, вважає, що в принципі основна частина закону може бути реалізована зараз, хоч дійсно потрібні додаткові рішення і можливі зміни до закону і бюджету. Проблема, за його словами, – це подання звітності партіями. І під питанням право на отримання «Самопоміччю» додаткової частини державних грошей за дотримання гендерної норми: це приблизно 40 мільйонів гривень, які не закладені у Джержбюджеті-2016.

«Ситуацію драматизувати не варто. Вимоги прозорості фінансової звітності щодо обмеження внесків наберуть чинності. Решта питань носять технічний характер. Хоча механізм - хто отримає гроші і коли – залишається до кінця не пропрацьованим», - пояснив він.

Окрім того, експерт додав, що аудит проводити мають потужні компанії, які реально займаються аудитом, а не створені самими партіями структури.

«Ніхто ще не прораховував, скільки коштуватиме підготовка аудиторського висновку. Але якщо ця вимога стане дуже витратною, приміром аудит коштуватиме мільйон гривень, то, зрозуміло, до закону будуть внесені зміни, які пом’якшать вимоги до аудитора. Думаю, ця проблема виникне, але вже у першому кварталі 2017 року, оскільки аудиторський висновок надається до річного звіту», – пояснив він, відзначивши, що проблема може торкнутися малих партій.

Ковриженко переконаний, що партії змушені будуть перейти на прозоре фінансування. Стверджує, що вимог закону мусять дотримуватися усі попри те, братимуть вони бюджетні гроші чи ні. «Відповідальність зараз досить ліберальна. Максимум – позбавлення волі до трьох років. Але я не думаю, що великі партії не подаватимуть звіти, не проходитимуть аудити. Зрозуміло, що потік тіньових коштів нікуди не зникає, але показати виборцям, які партії хороші і прозорі, – інтерес є» - зазначає експерт.

Викриття року

Олексій КошельОкрім того, генеральний директор ВГО «Комітет виборців України» (КВУ) Олексій Кошель акцентував, що закон не можна сприймати виключно як статтю поповнення доходів партій за державний рахунок.

«Закон змушує партії звітувати. І він змінює українську політику, роблячи партії більш прозорими. Громадяни зможуть бачити партійну бухгалтерію, робити висновки не лише з огляду на гасла політиків та красиві телевізійні ролики», - сказав він.

Щодо старту державного фінансування Кошель відзначив, що дійсно нині є проблема, адже старт мав відбутися 1 липня 2016 року, але він переноситься на три-п’ять місяців.

«Затримка пов’язана з технічними речами. Робота Національного агентства з питань запобігання корупції стартувала, але потрібен був певний час для розробки декларацій. Тепер партії повинні подати фінансову звітність. А це складний механізм. Природньо, на це потрібен час – не менше трьох місяців. До того ж Агентство залишається недоукомплектованим. Це природня технічна затримка. Та цього року старт держфінансування ми побачимо», - резюмував він.

Не все пропало

Тож старт наразі не відмінено. І кричати, що ідея публічності фінансів партій вже цілком і повністю провалена, –  ще не варто.

Як і зрозуміло, що аудити і звіти політики постараються використати і сідати на дієту, відмовлятися від додаткових гонорарів навряд чи хтось буде.

Та, як люблять у нас говорити, за громадського тиску і політичної волі з часом ситуація змінюватиметься. Принаймні відкриті утриманці того чи іншого бізнесмена нестимуть репутаційні втрати не тільки в очах електорату, а й міжнародного співтовариства.