Прощавай, Британіє?

Референдум щодо виходу з Євросоюзу у Великій Британії відбувся. Результати прогнозовані. Євроскептики перемогли. Доки дотепники жартують, що тепер у Євросоюзі звільнилося місце і його швиденько має зайняти Україна, політики та експерти роздумують, що ж буде далі з ЄС і євроінтеграційними цілями нашої країни.

Нам своє робить

Знаково, що Президент України Петро Порошенко вже зазначив: незважаючи на результати референдуму щодо виходу Великої Британії з Євросоюзу, держава має захищати спільні європейські цінності.

«Шкода, але «нам своє робить». Вірю, що, незважаючи на результат референдуму, Британія залишиться в об’єднаній Європі і захищатиме спільні європейські цінності. Вважаю, що сьогодні нагальний виклик для Європейського союзу – знайти шлях до сердець євроскептиків, аби не дати жодного шансу опонентам європейського інтеграційного проекту та їхнім щедрим спонсорам. Розраховую, що санкції проти Росії як країни-агресора буде продовжено»,  - заявив  через Twitter Порошенко.

А прем'єр-міністр України Володимир Гройсман висловив сподівання, що Європейський союз збереже свою єдність та відданість європейським, демократичним цінностям, незважаючи на результати референдуму у Великій Британії. Та акцентував, що українці й далі залишаються відданими європейським демократичним цінностям.

«Ми з вами вистраждали наш європейський вибір, платимо за нього надзвичайно високу ціну, і сьогодні наші воїни захищають східні кордони Європейського союзу. Тому глибоко вірю в те, що саме ці цінності й далі будуть нас об'єднувати. І переконаний у тому, що Україна й далі боротиметься за єдину, сильну Європу і українці у цьому відіграватимуть одну з ключових ролей і, беззаперечно, надаватимуть нової енергії євроінтеграційним процесам», - наголосив він, відкриваючи засідання уряду у п'ятницю, 24 червня.

Зміщення центрів

Олександр ПалійУ короткостроковій перспективі це справді ослаблення Європи. Але надалі, швидше за все, посилюватиметься консолідація Європейського союзу, прийматимуться рішення, щоб ЄС стала більш цементованою структурою, де, наприклад, право вето звужуватиметься. Таку думку АСН висловив політолог Олександр Палій, який вважає, що надалі бюрократія ЄС буде оптимізуватися, ставати меншою, але впливовішою, адже ЄС розуміє, що живе в конкретному середовищі.

«Це природний процес. У Великій Британії є люди, які мислять стереотипно, бояться розчинення в європейській ситуації. До того ж не виключено, що з часом Британія прийме інше рішення. Чому? Адже коли вирішувалася доля вступу до ЄС у часи Маргарет Тетчер, усі вважали, це остаточно, раз і назавжди. А виявилося, що ні. Знову ж таки, нікуди Британія не подінеться. Замкнутися у своєму англосаксонському світі не вийде. Єдине, що Шотландія та Північна Ірландія однозначно відреагують. Шотландці, зокрема, отримають у ЄС значно більше можливостей, аніж будучи просто британською автономією. А Північна Ірландія бачить приклад сусідньої Ірландії, як ЄС її підтримував економічно, як країна з  аграрної стрімко вийшла в хай-тек, ІТ і так далі», - пояснив він.

Палій каже, що для РФ мало що змінюється. «Росія сподівається грати на інтригах між ЄС та Великою Британією. Нав’язати новий порядок денний у Європі, щоб увесь час тривало обговорення вступу/виходу», - акцентує експерт.

За його словами, розпускати ЄС ніхто не буде. У ньому багато позитивів для членів. Зокрема, це рух капіталів, вільне переміщення людей через кордони тощо. Чого можна очікувати, то це певного падіння впливу Східноєвропейських країн. Може бути певне зміщення ваги знову у бік Німеччини і Франції.

«Німецькі політики у своїх коментарях щодо референдуму дуже спокійні. Німеччина має шанс перетворитися на потужний фінансовий центр, адже раніше цю роль виконував Лондон. Для нас головне, щоб Європа стала більш дієздатною, більш консолідованою. Тоді вона стане й більш впливовою», – акцентував Палій.

Подвійний удар

Андрій ШкільУ тому, що це ще не згортання європейського проекту, переконаний і політик Андрій Шкіль, який зараз живе у Франції. Він наголошує, що удар, завданий Лондоном по Брюсселю, розійдеться луною і кількість референдумних любителів Кремля збільшиться.

Серед позитивів британського референдуму Шкіль назвав кілька моментів. «Це означає, що не буде третьої світової, всі здадуться у полон без бою, а також припиниться потік біженців до ЄС, бо РФ зніме ногу з педалі газу», - сказав він АСН.

Та негативів Шкіль перелічив більше. На його переконання, слід чекати, що кількість євроненависників в Україні дорівнюватиме кількості скептиків, а ізоляціонізм США отримає додаткові підстави і введе Трампа у Білий дім.

Він вважає, що економіка Британії матиме втрати, але «не палатиме так швидко, щоб знеохотити до виходу інших», тому антиєвропейські союзники Путіна отримають друге дихання і посилять протиукраїнський дискурс.

Окрім того, додав Шкіль, перспективи України увійти у ЄС наразі вийшли із зони видимих.

«Референдум щодо виходу з Євросоюзу у Великій Британії – нокдаун для ЄС. І чи витримає його євроспільнота і продовжить бій за єдність - залежатиме від багатьох факторів. Але те, що Європа увійшла в процес виживання, – факт», – зазначив він.

Вселенська зрада

Тарас ЧорновілУ свою чергу політичний експерт Тарас Чорновіл каже, що хоч референдум – уже доконаний факт, та поки ще нічого не відбулося.

«Процедура виходу триватиме приблизно два роки. Про це вже заявлено і у Британії, і в ЄС. Під час цієї процедури прийматимуться політичні, юридичні, фінансові, економічні рішення. Вони достатньо довготривалі. Дуже велика ймовірність, що цілковита втрата права голосу Великобританії в структурах ЄС буде вже на фінальній стадії розподілу повноважень розділення і розлучення. У грудневому саміті, де прийматимуть рішення щодо санкцій РФ, найімовірніше, Великобританія братиме участь і голосуватиме традиційно на підтримку України. І дуже велика ймовірність, що і наприкінці 2017 року Великобританія ще братиме учать у міжнародній політиці Європейського союзу. Що для нас добре і корисно. Адже Британія є досить сильною у підтримці України і супротиву Росії. Не треба очікувати, що відбудуться якісь дуже швидкі дії», - акцентував він у коментарі АСН.

Чорновіл зауважив, що зараз говорять про страшну катастрофу, що українська влада не має стратегічного плану, як у цій ситуації поводитися.

«Кричать, що це зрада вселенська. Але й у ЄС немає стратегічного плану. Тільки з понеділка, 27 червня, почнуться засідання, розроблятиметься доктрина щодо застосування механізмів можливості виходу країни з ЄС. Наслідки виходу Великої Британії для всіх будуть не надто хорошими, але й не катастрофічними. Британія не є дуже щільно інтегрованою в ЄС, має достатньо самостійну структуру. Вона може діяти окремо. Не входить ні в зону євро, ні в Шенгенську зону. Має відособлену позицію у багатьох питаннях. Завжди собі відвойовувала особливі права. На неї не поширювалися багато зобов’язань, які діють у ЄС. Цілком імовірно, що тут більше програє Британія, ніж ЄС. Уже сьогодні відбулося падіння фунта стерлінгів. Прогнозують серйозні падіння на англійських біржах. Для Європи зараз головне - перебудувати бюджет, розподіл квот», - звернув увагу він.

Що головне, наголосив Чорновіл, - Британія втратить у непохитності внутрішньої цілісності: «Нагадаю, свого часу шотландський референдум було програно прихильниками незалежності Шотландії завдяки одному гаслу: «Ми – європейці!» Тобто завдяки Великій Британії шотландці у ЄС. І вихід з Британії не означав, що Шотландія швидко стане членом ЄС, доведеться проходити повноцінну процедуру. А сьогодні це питання знімається. І прекрасне поле для початку процедури виходу Шотландії зі складу Великобританії».

Чорновіл прогнозує, що це стане не лише холодним душем для англійців, а й засторогою для низки членів ЄС, що, підтримуючи євроскептичні тенденції, вони можуть втратити цілісність своєї держави. Оскільки, приміром, Іспанія, яка завжди була налаштована досить євроскептично, має територію, котра дуже хоче вийти, – Каталонію. Така сама ситуація є у Бельгії та у інших. Доведеться думати, як зберегтися і посилитися, враховувати наслідки.

Кінець – це початок

Звісно, результати референдуму щодо виходу Великої Британії з Євросоюзу вплинуть на весь світ. І багатьом країнам доведеться подивитися на себе через «англійську лупу». Євросоюзу ж – гарно поприбиратись, уважніше придивитися до причин і спонсорської підтримки євроскептичних настроїв на своїх теренах, відчути на своєму хребті загрозу втрати територій.

Зрозуміло також, що на певний час увага Європи буде зосереджена на собі, Україну дещо відкладуть. Та згодом цілком ймовірно, що з’явиться більше розуміння того, що ми – не просто територія між ЄС і Росією, а справді європейці, які, прагнучи «офіційного шлюбу» з Європейським союзом, мусять відбиватися і гинути від рук «дружнього сусіда». Хоч би як цинічно це звучало, але нема лиха без добра. Й істинно: своє завжди болить більше, а кінець одного - завжди початок іншого.