Очистити владу на мільйони

Майдан доручив новій владі з перших же днів очищати свої ряди. Іншими словами, провести тотальну люстрацію. Політики ствердно кивали головами, все обіцяли, але коли доходило до справи — в кущі. Переломним став вівторок, 16 вересня 2014 року.

Зліпили з того, що було

Того дня біля стін Верховної Ради проходив багатотисячний мітинг, була встановлена ​​стилізована «люстраційна гільйотина», зносилися шини. Здавалося, що один чирк сірника — і ситуація вийде з-під контролю. Почувши запах народного бунту, спікер Олександр Турчинов почав продавлювати рішення про очищення влади. Закон перекроювали до останньої секунди. Проголосувати за нього вдалося лише з п'ятої спроби. І, як потім зізнавалися кореспондентам «Аналітичній службі новин» (АСН) окремі депутати, багато хто не знав, за що вони в кінцевому підсумку проголосували.

Ситуація вийшла, як в одній із колись популярних попсових пісень: «Я його зліпила з того, що було. А потім що було, то і полюбила». Так і народні депутати похапцем зляпали правила люстрації, а потім почали прислухатися до правозахисників, експертів. Тим часом звільнені чиновники стали завалювати суди позовами з вимогою скасувати «люстраційні рішення». Багато хто вважав несправедливим і протизаконним звільняти їх тільки за те, що вони займали свої посади в період президентства Віктора Януковича.

Що в ньому не так?

Валерій Карпунцов
На сьогодні в Конституційному Суді лежать три звернення (два від Верховного Суду і одне — від групи з 47 народних депутатів. — Прим. авт.) з проханням вивчити, чи не суперечить Закон «Про очищення влади» Конституції країни, тобто чи не порушуються основні права громадян. Зокрема, Верховний Суд вважає, що неправомірно проводити «автоматичну» люстрацію, «неприпустимо вважати винним чиновника без визначення індивідуального характеру його провини». На думку суддів, Законом «Про очищення влади» порушується презумпція невинності. Таку думку поділяє і старший помічник генерального прокурора Валерій Карпунцов. «Не секрет, що є люди, які працювали на технічних посадах, які не впливали на ухвалення рішень у державі, але вони підпадають під люстрацію. А є такі, які не перебували у високих кабінетах, але ефективно допомагали команді колишнього президента», — розмірковує Карпунцов.

Правозахисники вказують і на неприпустимість вибіркової люстрації. За словами директора Харківської правозахисної групи Євгена Захарова, неприйнятно, щоб рішення про люстрацію приймав безпосередній начальник людини, що проходить перевірку в рамках Закону «Про очищення влади». «Такі рішення повинна ухвалювати незалежна, неупереджена інстанція. Інакше є ризик, що люстрація буде здійснюватися вибірково, і її використають для позбавлення від неугодних працівників», — каже Захаров.

Обійти рішення Конституційного Суду

Коли КС приступить до оцінювання конституційності люстраційного закону, достовірно невідомо. На офіційному сайті відомства зазначається: «Здійснюється підготовка справи до розгляду на пленарному засіданні суду». Депутати — підписанти звернення до КС шепочуться в кулуарах Верховної Ради, що можна очікувати «сюрприз» до Дня трудящих (1 травня. — Прим. авт.).

Якщо суд визнає, що закон на 100% відповідає Конституції, ніяких сенсацій чекати не варто. До речі, міністр юстиції Павло Петренко не сумнівається в правильності рішення КС. Виступаючи на одному з телеканалів, він красномовно натякнув, що рішення КС може бути тільки одним, інакше відбудеться перезавантаження судового органу. «Якщо КС буде ухвалювати неоднозначні рішення і далі, можуть бути ситуації, коли він дискредитує себе як конституційний орган», — заявив Петренко.

А якщо суд знайде шорсткості в законі про люстрацію... Що тоді? Чи означає це, що всі люстровані чиновники автоматично повертаються у свої кабінети? Чи повинна влада зупинити млин люстраційних перевірок?

Думки розійшлися.

Обійти рішення суду

Практикуючі юристи кажуть, що проігнорувати рішення КС не вдасться, а от обійти — запросто. І вказують на одну з діючих лазівок. «Буває таке: екс-співробітник приходить на колишнє місце роботи і приносить рішення суду про поновлення на посаді, а поновлювати його вже ніде. За цей час ліквідують посаду, реорганізовують відділ або ціле відомство, — говорить практикуючий юрист Андрій Котягін. — І якщо люстраційний закон буде скасований Конституційним Судом, то не виключаю, що держава прискорить реорганізацію держструктур під вивіскою реформ. Адже на сьогодні люстровано більше тисячі чиновників».

Крім того, визнання Закону «Про очищення влади» неконституційним може серйозно вдарити по державному гаманцю. Як зазначають юристи, суд пакетом ухвалює рішення: поновити на посаді чиновника і виплатити йому грошову неустойку за «вимушену відпустку». Щоб оцінити потенційні збитки, проведемо нескладні математичні підрахунки. Припустимо, суд зобов'яже компенсувати тільки мінімалку (1218 гривень. — Прим. авт.). І цю компенсацію присудять 1000 люстрованих чиновників. Тобто тільки один місяць «вимушеної відпустки» реабілітованих після люстрації чиновників обійдеться платникам податків, а саме нам із вами, як мінімум в один мільйон гривень!

Сергій КіваловА до того ж «очищені» чиновники можуть звернутися до Європейського суду з прав людини і оскаржити своє звільнення. «Пройшовши всі інстанції, він піде в ЄСПЛ і буде поновлений. І держава буде платити йому гроші (компенсацію. — Прим. авт.)», — говорить народний депутат Сергій Ківалов.

Звичайно, процес може затягнутися на роки. Але шанси виграти високі, та й куш-то солідніше буде. Розмір компенсації позивачеві може обчислюватися в тисячах євро, а втрати держави — в мільйонах.

Володимир Ар'єв
Народні депутати — лобісти закону про люстрацію кажуть, що до рішення Конституційного Суду справа не дійде. «Якщо набирає чинності нова редакція закону, то тоді провадження в Конституційному Суді автоматично закривається — потрібно буде подавати нові звернення. А зміни до закону про люстрацію ми плануємо розглядати найближчим часом», — сказав народний депутат, віце-президент ПАРЄ Володимир Ар'єв.

Які ці зміни, ще ніхто не бачив. Озвучуються лише міркування. «Новий закон буде принципово м'якше, простіше. І свою роль у цьому зіграють домовленості, які зараз обговорюються в сесійній залі», — стверджує народний депутат від фракції БПП Сергій Каплін. У свою чергу, представник фракції «Самопоміч», голова Комітету Верховної Ради з питань протидії корупції Єгор Соболєв запевнив АСН, що закон посилять. «На сьогодні розробляються поправки до люстраційного закону. Їх готують народні депутати, уряд і представники Венеціанської комісії. Ми підемо шляхом посилення Закону «Про очищення влади». Основна ідея — поширити силу закону не тільки на чиновників, які призначаються, але й на виборні посади (президента, народних депутатів). Ввести покарання за саботаж люстраційного процесу. Більш точно виписати процедуру люстрації суддів», — повідав Єгор Соболєв.

P. S. Спілкуючись із багатьма політиками на тему української люстрації, часто чуєш: мовляв, поспішили і наламали дров. Але свої помилки нібито зрозуміли і мають намір виправити. Чи виправлять? Або ще більше погіршать ситуацію, внісши зміни до Закону «Про очищення влади»? Про це дізнаємося зовсім скоро. Але шанси, що здоровий розум і юридичний підхід у кінцевому підсумку переможуть політичні емоції і популізм, все-таки високі.