Оновлюємо оновлені субсидії?

Недарма кажуть, що меж для вдосконалення немає. Саме цю народну мудрість взяли на озброєння народні депутати – й днями знову оновили правила оформлення субсидій, ухваливши законопроект №2676 «Про внесення змін у Закон України «Про житлово-комунальні послуги»», який, на тверде переконання авторів цього документа, покликаний значно спростити отримання субсидій пенсіонерами й інвалідами.

Та це викликало аж надто бурхливу реакцію у міністра соціальної політики Павла Розенка, який заявляє, що Мінсоцполітики, якщо депутати не внесуть зміни в цей закон, звертатиметься до Президента з проханням накласти на закон вето. Суспільство вкотре, як мовиться, отримало на виході дві кардинально протилежні позиції, а правда, як це найчастіше й буває у житті, – десь посередині. Як же вплинуть новації в оформленні допомоги на оплату житлово-комунальних послуг, якщо глава держави не ветує, як закликає профільний міністр, а таки підпише цей закон?

Позиція депутатів-авторів закону

Отже, 19 червня парламент дав «зелене світло» змінам у нарахуванні субсидій пенсіонерам і інвалідам. У пояснювальній записці, обґрунтовуючи необхідність такого кроку, депутати пишуть (а ініціаторами цих змін стали Олег Ляшко, Людмила Денісова, Олена Бабак, Микола Томенко та інші), що після оновлення механізму нарахування субсидій залишилося чимало моментів, які ускладнюють людям життя. Мовляв, для оформлення пільг громадянам слід звернутись в управління праці й соцзахисту за місцем реєстрації й особисто подати два документи (або надіслати їх поштою, що теж можна зробити без проблем): заяву на призначення житлової субсидії й декларацію про свої доходи й витрати.

«Водночас, – роз’яснюють депутати далі, – людей попередили, що у разі неправильного заповнення декларації необхідно буде сплатити штраф у подвійному розмірі надміру перерахованої (виплаченої) суми житлової субсидії. Проте пояснення щодо заповнення нових для українців бланків ніхто не надав. Тож українці мають два виходи: або тимчасово утримуватися від субсидій та платити за підвищеними тарифами, або заповнювати декларацію разом із працівниками територіальних відділень Міністерства соціальної політики України». Критично, наполягають автори, вказана ситуація зачіпає саме пенсіонерів та інвалідів, як найбільшу за чисельністю категорію населення, яка потребує субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. І пояснюють: оновлена система субсидій, як стверджують у Мінсоцполітики, дасть змогу скористатися пільгами майже чотирьом мільйонам українських родин, тоді як, за даними органів статистики, літніх людей, які отримують мізерну пенсію, в нашій країні майже 13,5 мільйона.

А це значить, що не один мільйон наших співвітчизників, які потребують від держави фінансової допомоги, просто опиняться за бортом цього процесу. Фактично, переконані автори запропонованих змін, для отримання права на нарахування субсидії пенсіонерам або інвалідам, незважаючи на стан їх здоров’я, треба особисто звертатись до управлінь соцзахисту населення, витрачати кошти з без того жалюгідної пенсії на оплату проїзду й годинами вистоювати в довжелезних чергах. І це при тому, що управління соцзахисту мають право самостійно отримувати від тієї ж Фіскальної служби, Пенсійного фонду й решти державних органів усю інформацію, потрібну їм для нарахування субсидій! То чому б не зобов’язати державні органи це робити?

У чому новація

Саме такою була логіка авторів законопроекту №2676, а основна їхня пропозиція – розширити частину третю п’ятої статті закону про житлово-комунальні послуги кількома абзацами. Ось вони:

«Субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються та надаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за спрощеною процедурою:

• для непрацюючих пенсіонерів та непрацюючих інвалідів, які зареєстровані у житловому приміщенні (будинку) і склад сім'ї яких складається лише з таких осіб, – без звернення громадянина на підставі відомостей від Пенсійного фонду України та інших органів державної влади і органів місцевого самоврядування, отриманих в порядку обміну інформацією;
• для непрацюючих пенсіонерів та непрацюючих інвалідів, які зареєстровані у житловому приміщенні (будинку) і до складу сім'ї яких входять інші особи, – за зверненням громадянина на підставі довідок про доходи зареєстрованих громадян;
• для працюючих пенсіонерів та працюючих інвалідів, які зареєстровані у житловому приміщенні (будинку) і склад сім'ї яких складається лише з таких осіб або ж до складу сім'ї входять інші особи, – за зверненням громадянина на підставі довідок про доходи зареєстрованих громадян».

Що не сподобалось міністрові соцполітики

Виходить, як тільки закон набуде чинності, якщо в домогосподарстві зареєстровані винятково непрацюючі пенсіонери або інваліди, у них відпаде потреба подавати будь-які заяви на отримання субсидії. А нараховуватися вони повинні автоматично, згідно з даними, отриманими з Пенсійного фонду, ДФС та інших державних і органів місцевого самоврядування. Нібито все добре. Але саме цей пункт викликав аж надто емоційну реакцію профільного міністра Павла Розенка – він відписався на своїй сторінці у «Фейсбуці», а ЗМІ одразу ж розтиражували позицію міністра.

Очільник Мінсоцполітики, який щойно побував у кількох областях, де «вивчав реальну ситуацію із роботою нової реформованої системи субсидій, …побачив реальну картину, відчув основні проблеми», дійшов висновку, що «в цілому …реформа реально запрацювала. І всі рішення щодо спрощення системи доступу до субсидій були ухвалені правильно і вірно». І тут, як грім серед ясного неба, Павло Розенко натикається в Інтернеті (чому він не знав про поданий на розгляд ВР документ, незрозуміло) на інформацію про ухвалення законопроекту №2676, яка його буквально шокувала. Мовляв, ідеться про те, що «субсидії мають надаватися без звернення громадянина». Тобто, перепитує Розенко, «місцевий орган влади має використовувати, напевно, екстрасенсорні методи чи механізми чорної або білої магії, щоб визначити бажання людини отримати субсидію. Хтось може сказати, як це буде виглядати???» Обурило високопосадовця і те, що «для непрацюючих та працюючих пенсіонерів, працюючих та непрацюючих інвалідів, членів їх родин потрібно здати довідки(!!!) про доходи громадян». Мовляв, «уряд тільки скасував збір будь-яких довідок, заборонивши вимагати їх у людей, а нардепи вирішили знов пустити пенсіонерів та інвалідів усіма колами пекла, змусивши збирати нікому не потрібні довідки».

Що й казати, закид нібито слушний. Тому на тлі сказаного запитання профільного міністра – чому цей законопроект не показати Мінсоцполітики і не вийти на голосування з нормальним документом? Чому ви (народні депутати – авт.) довіряєте ідеям «сумнівних експертів» та законопроектам, написаним «на коліні» в коридорі, а не людям, яких ви самі ж уповноважили в уряді займатися соціальними питаннями? Як ви тепер будете пояснювати пенсіонерам та інвалідам, що фактично позбавили їх права на отримання субсидій? – теж виглядають слушними й логічними. Але не все так просто.

Що кажуть фахівці  

Тема оформлення й нарахування субсидій – на тлі загального зубожіння народу – нині украй болюча. Тож люди одразу почали коментувати ухвалення цього закону в соцмережах. «Це сьогодні, щоб отримати субсидію, доводиться звертатися хтозна куди, – виплескують свій біль тернопільці. – Тому що принципи їх нарахування второпати важко, а роз’яснити до пуття ніхто не може». Жителі Житомира припускають, що уряд виділив на субсидію певні кошти, та якщо її оформлять не лише бажаючі, а усі, кому належить така допомога, цих грошей банально забракне.

Юристи, зважаючи на той момент, що в разі, коли декларація про доходи й витрати заповнена з помилками (і байдуже, чи людина свідомо внесла неправдиві відомості, а чи це сталося випадково), субсидію доведеться повертати у подвійному розмірі, сприйняли цей закон як спробу більш чітко окреслити правила гри при оформленні державної допомоги на оплату житлово-комунальних послуг. Приміром, правник Андрій Федчишин переконаний, що «в цьому контексті впровадження ВР законом №2676 правил про те, що субсидії надаються безумовно всім непрацюючим пенсіонерам та інвалідам, які самі проживають, виглядає досить логічним і послідовним». А подання додаткових довідок про доходи членів сім’ї – у разі, якщо до складу сім’ї таких громадян входять інші особи або якщо такі громадяни працюють, – вважає він, – не повинно становити великих проблем.

Аля ГайсинськаПроте є й інша позиція. «За логікою законодавця, – роз’яснює «Аналітичній службі новин» (АСН) юрист Аля Гайсинська, – субсидії самотнім непрацюючим пенсіонерам та інвалідам мають призначатися автоматично, з огляду на інформацію, якою володіє Пенсійний фонд та інші органи влади й місцевого самоуправління. Одразу виникає запитання: а якщо ці люди, окрім пенсії, мають інші доходи, приміром, здають в оренду квартиру? Та й хто нестиме відповідальність за правильність нарахування субсидії (це ж бюджетні кошти!) і її виплату: пенсіонер чи інвалід, який жодних відомостей не подавав, чи таки чиновник, який призначив йому субсидію? Хто платитиме штрафи й повертатиме у подвійному розмірі виплачену субсидію, якщо потім з’ясується, що розрахунок був неточним?». Необхідно пам’ятати, зазначає Гайсинська, що субсидія – це знижка, на яку зменшується платіж за житлово-комунальні послуги, а її сума компенсується постачальнику такої послуги. «Як на мене, – каже юрист, – вимальовується ситуація, коли береться найменш захищена категорія громадян, і – під гаслом «турботи» про них – віртуальні суми просто автоматично перераховуватимуться постачальникам послуг. А ось відповідальність цілком можуть перекласти і на людей (у кращому випадку просто позбавити права на субсидію)».   

У чинній схемі розгледіли корупційні ризики

Серйозні зауваження до законопроекту зафіксовані й у висновку Головного експертного управління Верховної Ради, який супроводжував його подання. Експертам, скажімо, не зовсім зрозуміло, що саме означає термін «без звернення» (мається на увазі закладена депутатами норма автоматичного призначення субсидій – авт.), оскільки очевидним принаймні є те, що особа, яка має право на відповідні субсидії, для її призначення повинна подати відповідну заяву (хоча б у довільній формі), яка є підставою застосування процедури розрахунку та призначення їй відповідної субсидії».

Парламентські юристи також зазначають, що «право на відповідні субсидії матимуть не всі непрацюючі пенсіонери та непрацюючі інваліди, а лише ті з них, матеріальний стан яких відповідає певним вимогам». При цьому ГУ «вважає за доцільне висловити суттєві застереження щодо функціонування діючої системи субсидій для відшкодування  витрат на житлово-комунальні послуги як такої, що містить корупційні ризики з огляду на непрозорість механізму визначення тарифів і категорій громадян, які мають право на отримання таких субсидій». Тож більш виваженим, вважають фахівці, вирішенням порушеного у законопроекті питання соціальної підтримки громадян було б створення правових і економічних умов для отримання людьми належного рівня доходів, щоб зароблених грошей їм вистачало для оплати житлово-комунальних послуг та забезпечення інших потреб. Якщо простіше, то краще було б подбати про те, щоб у країні з’явилося більше робочих місць, а за роботу людям платили нормальні гроші, які б давали їм змогу не просто виживати, а нормально жити.

…і відповідь нардепів

Як уже зазначалося, серед авторів законопроекту – зокрема й екс-міністр соціальної політики, а нині голова парламентського Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова, яку надто зачепила позиція чинного профільного міністра. Мовляв, ми старалися, про людей дбали, із законопроектом і можна, й треба було ознайомитися заздалегідь, внести свої поправки, а нам тепер закидають, що ламаємо систему нарахування субсидій, яка тільки-но почала працювати! На засіданні робочої групи з питань впровадження цього закону, створеної на основі Комітету з питань соцполітики, Людмила Денісова нагадала, що закон № 2676 був зареєстрований у ВР ще у квітні, тож часу на ознайомлення з ним було досить. За словами Людмили Денісової, проблем із впровадженням цього закону немає: у ПФ є бази даних про працюючих і непрацюючих пенсіонерів, в управліннях соцзахисту – реєстри інвалідів та самотніх осіб, тож «Мінсоцполітики потрібно просто організувати обмін інформацією між цими структурами».

«Що ж до подання довідки про доходи, – зазначила голова комітету, – то ще раз хочу наголосити, що подання людиною офіційної довідки з місця роботи про доходи убезпечить її від неправильного заповнення декларації (щоб заповнити декларацію, потрібно самостійно вираховувати податок з доходів фізичних осіб від загальної суми). Зараз люди все одно беруть ці довідки у бухгалтеріях, а потім рахують суму для заповнення декларації. Ми ж спростили цей механізм як для людей, так і для працівників управлінь соцзахисту, які все одно просять приносити довідки, щоб перевірити правильність заповнення декларації».

Нардеп також наголосила, що ще одне «питання, яке вдалося унормувати законом 2676, – надання субсидій для родин, у яких є пенсіонери або інваліди, а члени сім’ї ведуть підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування. Тепер цим людям потрібно буде подати лише довідку про свої доходи». Окрім того, на думку Людмили Денісової, слід терміново внести зміни до урядової постанови №106 – про порядок отримання субсидій, де врахувати норми прийнятого закону та пропозиції профільного парламентського комітету.

…Наостанок хочеться додати, що народні депутати переконані, що цей закон «посилить соціальний захист третини населення України, причому найменш забезпеченої, найменш мобільної й соціально захищеної, забезпечить зменшення соціальної напруги у суспільстві, спровокованої критичним підвищенням тарифів на оплату житлово-комунальних послуг, через усунення непорозумінь між пенсіонерами чи інвалідами та органами соціального захисту населення, сприятиме гарантованому наданню субсидій тим, хто їх потребує». Та чи справді пенсіонери й інваліди відчують бодай краплю полегшення у своєму житті, покаже час. Тим більше що органи соціального захисту працювати по-новому, тобто йти до людей, а не чекати, поки ті прийдуть до них із проханням, поки не звикли…