Люстрація: у грі — ЄСПЛ

Юридичні баталії щодо законності проведення люстрації в Україні завершені. Венеціанська комісія оприлюднила остаточний висновок щодо закону «Про очищення влади». І висновки Комісії такі, що переможцями сутички вважають себе й прихильники, й  противники української люстрації.

Схвалили із застереженнями

За тиждень до розгляду «українського питання» у Страсбурзі екс-заступник глави Адміністрації Президента Андрій Портнов на своїй сторінці у Фейсбуці оприлюднив нібито проект висновку Венеціанської комісії (ВК, — авт.). У скан-копії оприлюдненого документа йшлося про те, що у ВК багато претензій до українського закону «Про очищення влади», що люстрація суперечить європейським правовим нормам.

«Публікую майбутній висновок Комісії, який ухвалять за тиждень. Сенс його завчасного оприлюднення — знеохотити владних функціонерів ходити європейськими коридорами, намагаючись знайти приватні підходи до членів Комісії й сподіваючись дописати щось цінне у вже підготовлений проект документа, — написав Андрій Портнов і додав. — Головне і ключове — цей висновок європейської комісії є негативним для української влади і дискредитує основні положення впроваджених у країні люстраційних порядків».

Леонід Ємець19 червня на сайті Венеціанської комісії оприлюднено офіційний висновок європейських експертів — правознавців. І він відрізняється від раніше опублікованого «інсайда».

«Що ж ухвалили? Венеціанська комісія визнала, що люстрація в Україні законна і оскарженню не підлягає», — лаконічно прокоментував АСН висновки ВК народний депутат Леонід Ємець.

Більш докладно розповіла про ухвалене рішення Тетяна Козаченко. За її словами, ключовим у висновках Венеціанської комісії є пункт, в якому говориться, що люстрація в Україні не порушує права людини.

Татьяна Козаченко«Люстрація в нашій країні унікальна. Вона відрізняється від досвіду інших країн і розширює рамки традиційного розуміння люстрації». Також комісія визнала цілі закону правомірними», — підсумувала Козаченко.

Та водночас політики й чиновники намагаються не випинати назовні юридичні «камені» висновків Венеціанської комісії. А такі є. Зокрема, експерти-конституціоналісти, схваливши закон «Про очищення влади», вказали, що його варто реалізовувати лише у випадку, якщо провину чиновника, якого звільняють, було доведено, щоб люстрація не перетворилася на політичну помсту, розправу.

«Нова демократична держава може мати вагомі причини, щоб тимчасово видалити із суспільного життя людей, які обіймали високі посади при попередньому, недемократичному режимі або які пов'язані з серйозними порушеннями прав людини ... Але важливо мати на увазі, що люстрація не є і не повинна бути формою кримінального судочинства. Її ніколи не повинні використовувати  як заміну кримінального покарання, або як відплату чи помсту», — сказано у висновках експертів Венеціанської комісії. — Дискваліфікація певних осіб на підставі того, що вони обіймали посади за часів президентства Віктора Януковича або під час подій на Майдані... апріорі не суперечить міжнародним стандартам, за умови, що йдеться про посади у відомствах, відповідальних за серйозні порушення прав людини і винних у серйозних випадках недбальства».

Сергій КіваловЄвропейські конституціоналісти наголосили, що не варто проводити масштабної люстрації, бо це становить загрозу для держави. Також здатна спричинити наслідки й люстрація чиновників за статтею «боротьба з корупцією». Експерти радять розмежувати очищення влади з антикорупційною боротьбою у верхах. «Комісія рекомендувала змінити положення люстраційного закону, що встановлює 10-річну заборону на роботу у владі чиновників, які неточно вказали своє майно або майнові права в минулорічних податкових деклараціях. На думку Комісії, необхідно одне з двох: або перемістити його в антикорупційний закон, або індивідуалізувати застосування заборони, щоб брати до уваги природу і ступінь неточності в декларації», — пояснив суть зауваження народний депутат Сергій Ківалов.

Ще одне зауваження ВК стосується люстрації суддів. У Страсбурзі, проаналізувавши наше нове законодавство, прийшли до висновку, що служителі Феміди в Україні проходять «очищення» двічі — в межах закону «Про очищення влади» і закону «Про відновлення довіри до судової системи».

Суди чи законодавчі правки?

Міністр юстиції Павло Петренко пообіцяв, що всі зауваження Венеціанської комісії буде враховано.

Павло Петренко«Всі технічні зауваження, зроблені щодо майнової люстраційної перевірки та порядку функціонування незалежного антикорупційного органу, будуть враховані українською владою при доопрацюванні закону «Про очищення влади» в парламенті», — заявив Павло Петренко.

Коли буде ухвалено ці технічні правки, в парламенті не беруться прогнозувати. Лише натякають, що на цій сесії Верховної Ради навряд чи встигнуть. «Ця сесія закривається 17 липня. Чи зможе парламент ухвалити ці правки? Побачимо», — сказав АСН народний депутат Єгор Соболєв.

Єгор СоболєвУ свою чергу, Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, не чекаючи законодавчих змін, закликає Міністерство юстиції якнайшвидше завершити люстраційні процеси в країні. «Я прошу Міністерство юстиції завершити процедуру люстрації і за результатами нашої колегії я дам доручення всім органам державної влади, зокрема й МВС, СБУ, прокуратурі, Державній фіскальної службі (там теж чисті люди працюють), завершити процедуру люстрації і набрати нових якісних працівників для країни», — заявив 22 червня прем'єр Арсеній Яценюк.

Опозиціонери ж запевняють: якщо влада буде так швидко гнати коней, то нинішня люстрація ще не раз відгукнеться в Європейському суді з прав людини.

Володимир Пилипенко«Чого лукавити, люстраційний закон недосконалий. І якщо не підкоригувати його, в майбутньому ми отримаємо виграшні справи в ЄСПЛ проти України і за рахунок ошуканих громадян держава сплачуватиме тисячі євро компенсації. Вже на сьогодні у вітчизняних судах перебуває понад 500 таких справ», — зазначив колишній народний депутат, представник України у Венеціанській комісії Володимир Пилипенко.

І достатньо одному позивачеві виграти таку справу, щоб спровокувати безліч подібних рішень ЄСПЛ. Правозахисники «оф-рекордс» стверджують, що люстраційну справу виграти в ЄСПЛ складно, але можливо. Виграна справа в Європейському суді з прав людини — це не лише колосальні суми компенсації, але й суттєвий репутаційний удар по країні. А люстраційний вердикт загрожує ще й колапсом у держорганах. Не факт, що «очищених» захочуть відновити на посадах.