Післясмак голландського референдуму

За попередніми даними, 61,1% жителів Нідерландів, які прийшли на референдум, проголосували проти Асоціації між Україною та ЄС.

Без українських проблем

На середу, 6 квітня, в Нідерландах було заплановано перший в історії країни консультативний референдум. У бюлетенях було вказано лише одне запитання: ви «за» чи «проти» ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС?

Анна Ігнатовська«Я особисто думаю, голландці не проголосують «за», можливо, близько 60% будуть проти, - каже АСН напередодні референдуму Анна Ігнатовська. Киянка ось уже кілька місяців живе і працює в Роттердамі. «Мені тут відкрито говорять, мовляв, Аню, нам з тобою приємно спілкуватися, ми нічого проти твоєї країни не маємо, ми підтримуємо Україну, але поки вона трохи зайва в Європі, - продовжує вона. - Я спілкуюся з молодими людьми з вищою освітою, всі вони всебічно розвинені. Але що стосується України, то вони асоціюють нашу країну з якимось великим боргом Європі і купою мігрантів. Тут люди розуміють, що в Україні якісь проблеми і, напевно, трохи переживають, що ці проблеми прийдуть до них. У голландців дві асоціації з Україною - Чорнобиль і Крим. Тут знають, що у нас Росія забрала територію».

А ще в Нідерландах пам'ятають про збитий 17 липня 2014 року Боїнг. В авіакатастрофі біля Тореза загинуло 193 громадянина цієї країни.

«Від своїх знайомих я чула, що Боїнг над територією України було збито росіянами, - розповідає Анна. - Мені ніхто не сказав, що це зробили ми. Я знаю людей, у яких були приятелі в тому літаку. Одна знайома, яка втратила у катастрофі трьох друзів, каже: «Я розумію, це не ви збили, ви ж хочете увійти в Європу, навіщо ви б таке робили...». Дякували за співчуття і підтримку: «Ми втратили 193 людини, а ви втрачаєте людей щодня». Думаю, авіакатастрофа не вплине на рішення голландців під час референдуму».

А про нього, за словами Анни, в Голландії знають багато. «Деякі, щоправда, точно не можуть сказати, яке питання виноситься для голосування, але в курсі, що воно стосується України. За даними соціологічних опитувань, більшість голландців повинні проголосувати проти асоціації з Україною. Але влада тут розуміє, що на референдум підуть швидше ті, хто хоче висловитися негативно. Референдум відбувається в робочий день. Тому багатьом просто ніколи йти на дільниці, хоча проголосували б «за». Серед моїх друзів, з якими ми регулярно спілкуємося, ніхто не збирається нікуди йти. Бо вони несуть відповідальність за свою роботу, сім'ю, навіщо їм відповідати за Україну».

Зусилля України

Слід сказати, що упродовж усіх цих місяців підготовки до референдуму в Нідерландах Україна не була занадто активна у висловлюванні своєї позиції. Відсутність відповідної кампанії посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба пояснює рекомендаціями нідерландських партнерів. Мовляв, в силу специфіки сприйняття цього питання в Нідерландах повноцінна кампанія уряду України, як і повноцінна кампанія уряду Нідерландів, буде сприйнята як політичний тиск на виборця, а результат буде зворотним.

«Усі ці місяці активною була українська громада Нідерландів, яка закликала голосувати за асоціацію. Найбільше зробили громадські організації, які жодним чином не пов'язані з владою в Україні, - розповідає АСН студентка університету Гронінгена, представник фундації «Українці в Нідерландах» Аліна Черкас. - Кампанії від українського кризового медіацентру і чиновників почалися буквально в останні три тижні. З одного боку, це начебто правильно, бо голландці часто не були обізнані, що буде такий референдум, тому важливо було їм розповісти, в чому суть. З іншого - могли б і раніше почати. Тоді перекрили б багато антиукраїнських тем. У нас вийшло так, що ми робили багато останнього тижня. Відбулося багато подій у різних містах, не тільки в Амстердамі і Гаазі. Але до того, як приїхала делегація з України, працювала діаспора».

Аліна має на увазі, що за кілька днів до референдуму в столицю Голландії приїхав особисто український міністр закордонних справ Павло Клімкін. Він виступив на агітаційних дебатах і відкрив велопробіг на підтримку України незадовго до референдуму. «Ми тут для того, щоб люди розуміли сучасну Україну, справжню Україну, яка повинна бути єдиною, демократичною, європейською», - сказав Клімкін, стоячи поруч із велосипедом у центрі Амстердама. Але всі, включно з міністром, розуміли, що подібних зусиль недостатньо.

Аліна Черкас«Я представляю організацію українців у Нідерландах, - каже нам Аліна Черкас. - Ми роздавали на вулиці флаєри, кидали в поштові скриньки, розносили в сільській місцевості по домівках. Якщо взяти Гронінген, де я живу, то явка в сільській місцевості була 29%, а в місті - 27%. Відповідно, ми розуміли, що більше треба працювати з людьми саме в селі. Там живуть люди старшого віку, їх важко переконувати, вони впевнені, що Росія - вигідний торговий партнер. Один із заможних голландців, який побажав залишитися невідомим, погодився профінансувати друк 600 тисяч інформаційних листівок. У них була інформація про Україну: її культурний, освітній та бізнес-потенціал. Флаєри про економічні переваги для Голландії від України під назвою «Україна відкрита для голландського бізнесу» були найбільш популярними».

Поширювали листівки не тільки українці, а й деякі голландці. Діаспора розповідає, що місцеві школярі взялися допомагати українцям після перегляду фільму «Зима у вогні». Показ було організовано у рамках перших в історії Днів українського кіно в Голландії.

Аліна Черкас сама розробляла дизайн флаєрів і теж роздавала їх, спілкуючись із місцевими жителями.

«Напередодні референдуму ми намагалися роздати листівки в місті, і це було важко зробити, - каже вона. - Частина людей, особливо старшого віку, брали і бачили, що в них написано про Україну, намагалися повернути. Частина людей взагалі скептично ставиться до флаєрів, тому від них відмовлялася. Легше їх було поширювати по поштових скриньках - якщо листівка вже опинялася в будинку, то більше шансів, що її прочитають. Легше було спілкуватися з молоддю. Вона намагалася прочитати різноманітну інформацію. Багато говорили на випередження про те, що знають, що в Україні відбуваються реформи, що у нас нова поліція, що від Угоди про асоціацію тільки плюси. А тих, хто цікавиться, що відбувається в Україні, навіть переконувати не доводилося. Але ментальний скепсис, обережність голландців підштовхували їх бути осторонь».

Явка на межі

Слід сказати, що подібне волевиявлення в Голландії стало можливим унаслідок ухваленого минулого року закону про консультативний референдум. Згідно з ним, громадяни можуть вимагати організації такого в разі вже схвалених парламентом законів або угод. Для того щоб референдум відбувся, ініціаторам з народу треба було зібрати 300 тисяч підписів. У цьому випадку рух GeenPeil знайшов майже 430 тисяч. Кошти на проведення референдуму, а це близько 30 мільйонів євро, виділяє держава. Цікаво, що 50 тисяч євро з них, наприклад, були витрачені на виробництво туалетного паперу з закликами голосувати проти асоціації з Україною.

Референдум вважається таким, що відбувся, якщо на виборчі дільниці прийдуть більше 30% громадян країни старше 18 років. Це близько чотирьох мільйонів людей.

Перші бюлетені впали на дно урн для голосування одразу після відкриття дільниць о 7:30 за місцевим часом 6 квітня.

Представники GeenPeil, руху - організаторів референдуму, вже через три години після старту написали в Твіттері: «На виборчих дільницях відвідуваність хороша». В цей же час офіційні цифри відрізнялися. Скажімо, на 13:00 явка в Амстердамі склала всього 6,5%.

«На 13:00 явка в чотирьох найбільших містах на рівні 7%. На виборах до Європарламенту 2014 року було 10%. Зазвичай на цей час голосує одна третина. Це свідчить про те, що явка може бути на 9% нижче, ніж на виборах 2014 року», - написав у Твіттері голландський соціолог Моріс де Хонд.

Тобто до обіду експерти заговорили про те, що референдум може бути визнано недійсним через низьку явку. Українці почали тримати кулаки.

«Напередодні референдуму я спілкувалася з голландцями і чула багато жартів: якщо буде погана погода, то буде низька явка, - каже Аліна Черкас. - Жарти жартами, але насправді так частково і відбулося... Я живу в Гронінгені. Це на півночі країни. І в нас увесь день був дощ. Явка у нас не така вже висока - всього 20%. І в Амстердамі теж був дощ...».

До кінця робочого дня явка збалансувалася, у багатьох регіонах Нідерландів перевищила 20%.

«Увечері декілька моїх знайомих, які не встигли ще проголосувати, вирішили не йти на дільниці, побачивши, що явка низька, щоб не піднімати її відсоток. Хоча і голосували б «за», - уточнює Аліна.

До півночі дані екзит-полу вже говорили про явку в більш ніж 30%. Вранці 7 квітня з'явилися перші уточнені цифри: явка склала 32,2%. Таким чином, вона перевищила поріг у 30%, і референдум, швидше за все, буде визнаний дійсним.

61% незгодних

Якщо вірити попередніми даними, на референдумі 6 квітня 61,1% голландців проголосували проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Її підтримали лише 38,1% громадян Нідерландів. Такими є дані екзит-полу, опублікованого національним телеканалом NOS. Цікаво, що в столиці країни Амстердамі більшість висловилася на користь Угоди - це більше 52%. «Ні» сказали лише 46%.

«Від самого початку було очевидно, що результати референдуму будуть негативними для України, - констатує представниця фундації «Українці в Нідерландах». – Що б ми не робили за останні тижні, треба розуміти, що двадцять років у Голландії не було жодної інформації про Україну. І за місяць складно було щось виправити. Треба враховувати, що референдум було ініційовано євроскептиками, популістами ще в листопаді, кампанія проти тоді й почалася».

І саме євроскептики увесь цей час розкручували міфи про Україну. Наприклад, що асоціація - це надання безвізового статусу Україні або членство в ЄС, а значить - поява неконтрольованого потоку мігрантів. Або ж допускали думки про те, що незабаром Нідерланди буде залучено в конфлікт на Донбасі. Хоча з розмови з нашою героїнею Анною Ігнатовською можна зрозуміти, що подібні міфи вже живуть у головах жителів країни тюльпанів. А тут з'явилися ще й «панамські документи», у яких фігурує прізвище українського президента.

Не будемо скидати з рахунків і інтерес Росії. Це їй вигідний міф, що в трагедії МН17 винна Україна. Пам'ятайте появу ролика, в якому ті, хто називає себе бійцями «Азова», обіцяли «знищувати голландців», якщо ті не ратифікують угоду про асоціацію, і спалили голландський прапор? IT-фахівці вказали на російське походження того фейкового відео.

«80% аргументів, які використовують наші опоненти під час підготовки референдуму в Нідерландах, це простий копіпаст російських аргументів проти угоди про асоціацію, - сказав на брифінгу журналістам посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба. - Це не загальні аргументи, де можливий збіг, це абсолютно чітке відпрацювання російських тез». При цьому він уточнив, що українська сторона не має доказів про фінансування організацій, які негативно представляють Україну напередодні референдуму.

«Разом з тим, що б ми сьогодні не говорили, але наша урядова кампанія за асоціацію стартувала лише два тижні тому, - каже Черкас. - В уряді України як завжди не знайшлося коштів. Ми розуміємо, одних громадських ініціатив було недостатньо. З іншого боку було потужне фінансування. І цього ніхто не приховував. І все це на тлі європейських настроїв проти розширення ЄС. Мені здається, у нас було завдання мінімізувати цю різницю між тими, хто проти, і тими, хто за. Я думала, що «проти» буде 60%, а «за» - 40%. Це не така велика різниця, щоб потім парламент міг, переголосувавши, ухвалити таке ж рішення. Але якщо прихильників асоціації буде тільки 30%, то таке можливо. Всі партії, які підтримували Україну, і лідери вже заявили, що будуть враховувати думку людей на референдумі. Незабаром у Голландії парламентські вибори, і всі хочуть залишитися зі своїми портфелями».

Тому хоча референдум і носить консультативний характер, але його результати влада не може ігнорувати, адже це їй загрожує втратою прихильників.

«Якщо підсумки референдуму залишаться такими, як сьогодні, то ми не можемо продовжити ратифікацію Угоди про асоціацію з Україною. Це моя політичне думка», - вже написав у своєму Фейсбуці прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. А ще вчора він активно агітував голосувати «за» асоціацію.

Національний інтерес

Референдум про асоціацію - скоріше не особисте ставлення голландців або навіть європейців до нашої країни, а спроба розділити національні інтереси й інтереси центральних органів ЄС. Голландці були незадоволені тим, що Брюссель приймає рішення, не питаючи громадян. Мовляв, кожна окрема країна має право впливати на основні рішення Європейського союзу. Тому вони вирішили «протестувати» ухвалений закон про референдуми.

На егоїзм Нідерландів вказує, наприклад, Ребекка Гармс, голова фракції Зелених у Європарламенті: «Я боюся цього референдуму. Рішення Євросоюзу не можуть залежати від однієї нації. Це йде врозріз із демократичною ідеєю ЄС». Про новий виток континентальної кризи говорив і Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.

У Брюсселі розуміють: подібні референдуми можуть стати загрозою для прийняття рішень у ЄС. Експерти вже порахували, що десяти тисяч підписів жителів крихітного Люксембургу буде достатньо, щоб заблокувати рішення інших 27 країн - учасниць ЄС.

Волевиявлення голландців - це ще й спроба прозондувати ґрунт на предмет виходу окремих країн із ЄС. Місцевий портал Follow the Money опублікував матеріал, в якому стверджує, що агітаційна кампанія за проведення референдуму в Нідерландах незаконно фінансувалася з фондів Європарламенту через Інститут прямої демократії в Європі. Журналісти стверджували: до цього причетні євроскептики Британії, партія UKIP, яка таким же чином фінансувала кампанію за вихід Великої Британії з ЄС. Євросоюз розслідування почав, але його результати будуть відомі до кінця літа.

Наслідки референдуму

То які ж наслідки референдуму в Нідерландах?

По-перше, дію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС може бути призупинено - уряд Голландії може запропонувати парламенту розірвати асоціацію, відкликати свій голос. Але це відбудеться не автоматично і не так швидко.

Нагадаємо, Королівство Нідерланди завершило ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом ще на початку липня 2015 року, таким чином підтримавши торговельні угоди з Україною.

Голова МЗС України Павло Клімкін, перебуваючи в Токіо, пояснив журналістам: «З точки зору практичної імплементації зараз нічого не змінюється, угода застосовується як і раніше, поки на тимчасовій основі. Тому ніхто не переймається. І зона вільної торгівлі, секторальне співробітництво спокійно просуваються далі».

По-друге, хоча референдум про асоціацію не має нічого спільного з наданням Україні безвізового статусу, він може вплинути і на прийняття цього рішення - запустити скептицизм у голови інших країн - членів Шенгенської угоди.

По-третє, євроскептики Голландії вже нанесли удар єдності європейського простору. А Україна просто опинилася не в той час не в тому місці. Результати голосування можуть надати сил євроскептикам в інших країнах Європи, де раз у раз спалахують розмови про вихід із Шенгенської зони, відмову від євро як валюти або ж взагалі про те, щоб покинути ЄС.

Тим часом Аліна Черкас розглядає попередні результати голосування і радіє: «Мій Гронінген проголосував «за». Так вважають 53,1% проти 45,3% незгодних. Це показує, що робота нашої громади була немарною! Нам вдалося переконати людей!».

Показник Аліни доводить нам і інше, що попри глобальні процеси в ЄС, зусилля РФ Україна на міжнародному рівні повинна діяти цілеспрямовано, регулярно і методично. Тоді б у тій же Голландії людей, які розуміли, за що вони пішли голосувати на референдумі, було б набагато більше, а відповідно - і результат був би іншим. Важливо було боротися за кожен відсоток і за кожен населений пункт, не посилаючись на можливий «політичний тиск» і «зворотний результат». Українська громада Гронінгена була ж більш ніж переконлива...