Чим ближче виборча кампанія, тим більш театрально і марно проходять погоджувальні ради Верховної Ради - наради керівників фракцій і комітетів, на яких складається план законодавчої роботи на найближчий тиждень. Замість конструктивної роботи спостерігаємо ораторські змагання представників різних політичних сил, «правильні» меседжі і практично ніякого конструктиву. У підсумку парламентарії стикаються з практикою прийняття законів «з голосу», коли багато хто не бачив і не знає, за що голосує.
Вибори на словах
Ще на початку червня перший заступник голови Верховної Ради Андрій Парубій заявив: щоб не зірвати місцеві вибори, народні депутати повинні 16-19 червня прийняти законопроект про запровадження пропорційної системи виборів за відкритими списками.
«Я робитиму все можливе, щоб на наступному пленарному тижні (16-19 червня - авт.) ми розглянули цей законопроект. Це дасть нам можливість в останній пленарний тиждень липня, а це буде другий тиждень, розглянути його у другому читанні, щоб станом на 15 червня був повністю прийнятий і підписаний Президентом закон», - акцентував перший віце-спікер.
В унісон з Парубієм на Погоджувальній раді говорив і заступник керівника фракції «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко.
«Я звертаюся до колег по коаліції. Нам обов'язково необхідно на цьому тижні визначитися, прийняти один із законопроектів, які внесені за основу, відпрацювати його в профільних комітетах і обов'язково на цій сесії прийняти закон про місцеві вибори», - сказав представник пропрезидентської фракції. На що багато парламентарів з ентузіазмом ствердно кивали головами.
Але, на жаль, у проекті розкладу на нинішній пленарний тиждень законопроекту про вибори немає. Можливо, він з'явиться на порядку денному «з голосу». Спікер Верховної Ради Володимир Гройсман обіцяє, що на основі чотирьох існуючих законопроектів про місцеві вибори буде вироблений один документ, за який згодом і проголосують депутати. «У принципі, близько знаходження спільного варіанту – щоб один закон був проголосований у першому читанні за основу і далі доопрацьований спільно», - підкреслив Гройсман, але не уточнив тимчасові рамки цього «близько».
Цукерка для виборців
Останнє соціологічне вимірювання електоральних симпатій показало, що на темі зниження тарифів можна гарненько підняти партійний рейтинг. І політики активно цим користуються. На Погодраді 15 червня народні депутати з різних політичних таборів активно включалися в дискусію про необхідність перегляду тарифів у бік їх зменшення. «Фракція «Батьківщина» вважає, що першочерговим питанням, яке має бути внесено до порядку денного на цьому тижні, є питання щодо тарифів», - вимагав народний депутат від «Батьківщини» Сергій Соболєв.
У свою чергу глава фракції «Самопоміч» Олег Березюк через високі тарифи навіть спробував викликати «на килим» прем'єр-міністра Арсенія Яценюка. «Ми запросили прем'єр-міністра на раду коаліції. Він, до речі, два тижні тому пообіцяв прийти і пояснити людям, які мають бути тарифи. І не приходить», - нарікав Березюк.
Вгадайте, чим закінчилася «тарифна» суперечка? Вірно – до проекту тижневого розкладу засідань Верховної Ради на 16-19 червня закон, який би регулював тарифи або ж давав можливість їх переглянути, не внесено. Замість цього віце-прем'єр- міністр України В'ячеслав Кириленко «порадив» не перекладати всю відповідальність за високі тарифи на уряд, а розділити її з парламентом.
«Верховна рада і Кабінет міністрів України повинні розробити спільний законопроект щодо рівня тарифів. Питання тарифів, так чи інакше, все одно битиме по всій владі, як би хто не хотів розмежувати це між парламентом, урядом і державним регулятором. Тому ми готові до напрацювання спільного проекту», - заявив Кириленко.
Тарифному піару депутатів поклав край і спікер Володимир Гройсман. «Якщо ми хочемо щось втратити, а я зараз говорю про якісну компенсацію (індексацію - авт.), додаткові кошти бюджету українців, давайте почнемо перетягування каната між собою. Я вважаю, що нам треба не канат перетягувати, а зробити це разом і перетягнути не канат, а перетягнути кошти з державного бюджету до кишень українців», - зазначив спікер.
Ще ті кадри
Голосно народні депутати на цій Погоджувальній раді говорили про необхідність кадрових перестановок. Найбільше претензій звучало на адресу силового блоку.
«Враховуючи колосальний інтерес суспільства до деяких подій, як, наприклад, втеча Сергія Клюєва, тотальна корупція, про яку час від часу ми заявляємо самі, ми повинні привчити наші силові органи звітувати перед суспільством. І не загальними заявами, а конкретними справами, конкретними арештами або давати інформацію про те, чому це не робиться», - заявив глава «оборонного» комітету Верховної Ради Сергій Пашинський і уточнив, що депутати хочуть послухати в парламенті главу МВС Арсена Авакова, голову СБУ Валентина Наливайченка, генпрокурора Віктора Шокіна.
До останніх двох дуже багато питань, але головне - як так вийшло, що з України втік народний депутат Сергій Клюєв, щодо якого відкрито кримінальну справу.
Під статтю «звільнений» народні депутати хочуть підвести міністра екології Ігоря Шевченка. Причина, як пояснив координатор коаліції Олег Ляшко, в тому, що нібито під час пожежі на нафтобазі під Києвом міністр екології був у відпустці в Ніцці та Монако. Хоча сам Шевченко в соцмережі «Фейсбук» спростував чутки про «відпустку в Монако».
У Радикальній партії висловилися і за звільнення уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської. Омбудсмен не подобається депутатам тим, що «є ставленицею часів Януковича».
Однак, як показав підсумок Погоджувальної ради, кадрове питання буде обговорюватися ще цілий тиждень, але далі заяв справа не піде. «Отримав відповідь від уповноваженого з прав людини на своє звернення щодо виступу омбудсмена в парламенті зі щорічною інформацією. У ньому говориться, що її (Лутковської - авт.) на цьому пленарному тижні не буде - вона планує за межами України перебувати у своїх посадових справах», - повідав Гройсман. Що стосується можливості відправити у відставку Шевченка, то спікер лаконічно заявив: «Ми зараз її опрацюємо. Ми ж розуміємо, що будь-яка ініціатива повинна відповідати закону і для її підтримки має бути більшість голосів у Верховній Раді».
Не кількістю, а якістю
Обговорюючи порядок денний, депутати говорили багато, але з нульовим ККД. Чіткий план дій так і не напрацьований, оскільки народні обранці розпорошувалися на популістські речі. А щодо законопроектів, які запропонували включити до порядку тижня представники Комітетів Верховної Ради (таких 130 - авт.), не промовили жодного слова.
Враховуючи це, висока ймовірність того, що на цьому тижні порядок денний Ради знову формуватиметься в останній момент в кабінеті спікера, законопроекти прийматимуться наосліп і похапцем. Відповідно, країна знову ризикує отримати напівсирі закони, які вже наступного дня комусь захочеться переписати.