Хто насправді Гонта з «Азова»

В останні два роки - з моменту кривавих подій на Майдані, анексії півострова Крим і початку військових дій на сході України - питання громадських діячів і патріотично налаштованих громадян набуло особливої ​​актуальності. Зокрема і через причетність до терактів і незаконного постачання зброї і вибухівки. Але якщо раніше, як правило, затримували сепаратистів і російських військових, які співпрацювали з ГРУ і ФСБ, то зараз у цих лавах почали з'являтися активісти, а то й учасники АТО.

Кожна така ситуація викликає суспільний резонанс. Не стала винятком і історія Станіслава Краснова, якого звинувачують у тероризмі, контрабанді та незаконному зберіганні зброї. «Аналітична служба новин» вирішила розібратися, хто ж насправді цей хлопець із окупованого Криму: завербований агент російських спецслужб, справжній терорист, який планував проведення серії протизаконних дій, або жертва чиїхось провокацій?

Як усе відбулося

У ніч на 28 лютого цього року працівники СБУ затримали голову регіонального відділення «Крим» Цивільного корпусу «Азов» Станіслава Краснова і його дівчину Оксану Шелест. Спецслужби підозрюють їх у незаконному зберіганні зброї, контрабанди і тероризмі. Після цього сам Краснов заявив, що його катували близько восьми годин, про що неодноразово говорив під час утримання в СІЗО СБУ і на судовому засіданні.

Такий розвиток подій породив безліч запитань, відповіді на які були неоднозначними. Тому свою розмову з експертами ми почали з того, яка сьогодні ситуація в державі з обігом і походженням вибухових речовин. За словами голови наглядової ради Асоціації власників зброї Георгія Учайкіна, чиновники з Міноборони, які відповідають за склади з боєприпасами та вибухівкою, «абсолютно не контролюють ситуацію зі зберіганням і розповсюдженням вибухових речовин. Тому нелегальна зброя і вибухівка спокійно можуть виявитися в руках того, хто готовий за це заплатити гроші або просто вивезти із зони проведення АТО».

При цьому громадський активіст і координатор організації «Чорний комітет» Богдан Тицький зазначив, що цілком реальний і варіант, коли «її могли підкинути спеціально». Правда, кому і навіщо це було вигідно, він так і не сказав.

До речі, перед судовим слуханням Краснов оприлюднив заяву, що проти нього можуть бути здійснені провокації з метою дискредитувати як представника націоналістичних сил. Чи то він знав це напевно, чи то його попереджали, сказати важко. Тому і це запитання теж залишалося відкритим.

З огляду на те, що таких запитань ставало все більше, особливо на тлі зростання протесту (акція ЦК «Азов» відбулася вночі 29 лютого перед будівлею СБУ) і оприлюднення заяв деяких політиків і лідерів націоналістичного крила, стало очевидним - прояснити ситуацію зможе тільки судове засідання, де можна отримати відповіді, що цікавлять громадськість. Щоб розібратися в цій непростій історії, журналіст АСН вирішив поспілкуватися з активістами, які могли пролити світло на незрозумілий калейдоскоп подій.

Що було на суді

З судом теж виявилося все не так просто. По-перше, кілька разів змінювалася дата і місце проведення слухання, результатом якого мало стати обрання запобіжного заходу. По-друге, активісти і захисники самого Краснова побоювалися, що слідство хоче похапцем швидше заховати хлопця в СІЗО. Але судове слухання, призначене на 1 березня, розпочалося на три години пізніше - о 13:00, а не о 10 ранку, як планувалося, що дозволило більше дізнатися про затриманого.

За словами активістів, Гонта (псевдонім Станіслава) був на хорошому рахунку. Та й послужний список вражає: воював у Пісках в добровольчому батальйоні ОУН, організовував блокування фур, які їхали з території України до Криму, допомагав бійцям проходити курс бойової підготовки, вів здоровий спосіб життя, товариші насамперед говорять про нього як про чуйну людину. Також наші співрозмовники з ЦК «Азов» заявляли, що повністю підтримують Станіслава, вважаючи те, що сталося, «політичною розправою з боку влади».

Слід зазначити і те, що потрапити в будівлю суду було дуже важко. При цьому поліцейські та нацгвардійці ховалися за формулюванням: мовляв, зобов'язані «забезпечити громадський порядок під час проведення слухань». Щоб опинитися в залі, довелося пройти два кордони правоохоронців, поспілкуватися з есбеушниками, пережити огляд особистих речей. А під будівлею суду в цей час перебувала група підтримки: сотня-півтори людей у ​​формі «Азова» періодично кричали: «Краснов, ми з тобою», «Один за всіх і всі - за одного» і «Разом - і до кінця». Всередину пікетувальники прорватися не намагалися і взагалі не робили чогось протизаконного.

У самій залі суду, де розглядалося питання щодо Краснова, атмосфера стала загострюватися, коли так звані «вільні слухачі» почали чіплятися до журналістів, мовляв, ЗМІ спотворюють інформацію щодо певних подій.

Станіслава Краснова завели до зали суду за десять хвилин до початку слухання. Інформація про те, що його катували, підтвердилася: розбитий ніс, сліди від побоїв, синці під очима - все це побічно підтверджувало раніше заявлене представниками Уповноваженої з прав людини Валерії Лутковської. Сам затриманий розповів, як відбувалися тортури, що від нього вимагали і які свідчення він повинен давати для слідства.

У цьому ж будинку суду паралельно проходило слухання і щодо Оксани Шелест, яку затримали разом зі Станіславом. Прокурор і слідство вимагали для дівчини обмежений домашній арешт із необхідністю носіння електронного браслета і забороною залишати місце проживання з 22:00 до сьомої ранку. Як стало відомо, суддя Романишина, яка розглядала справу Оксани, швидко погодилася з доводами обох сторін судових дебатів і дівчину відпустили.

Що ж стосується Краснова, то пристрасті розпалювалися. Представники «Азова» затіяли бійку з «вільними слухачами». Дісталося при цьому і журналістам, яких просто обматюкали. Хоча звучали і погрози фізичної розправи, якщо преса не прибере відеокамери і апаратуру, щоб «слухачі» отримали можливість бачити судовий розгляд.

Трохи пізніше Краснову стало зле, але суддя Малиновська не хотіла допускати до підозрюваного лікарів. Тоді його захисники взяли відведення судді. У перерві Станіслава все ж оглянули медики - і було зафіксовано підозру на закриту черепно-мозкову травму і внутрішній крововилив. Але справу продовжили слухати: мовляв, під конвоєм і в присутності лікарів до лікарні його відправлять, коли все закінчиться. Але стало відомо, що час утримання без запобіжного заходу (а це 72 години за нормами КПК) минув - і обвинуваченого відпустили, так і не обравши запобіжний захід, а судове засідання перенесли на 2 березня.

І вже наступного дня Станіслав Краснов, відповідаючи на запитання журналістів у прес-центрі Національної спілки журналістів України, сказав, що його заарештовували кримські працівники «Альфи», які 2010 року проводили у нього вдома обшук за фактом можливої ​​«терористичної» діяльності, а на думку самого затриманого - через його проукраїнську позицію. Також він зазначив, що під час затримання працівники СБУ били і катували його, кажучи, що це «за Севастополь і за Крим».

Сказане Гонтою раніше підтвердили представники громадськості, які заявляли про можливу розправу над ним. Крім того, сам Краснов пояснив, що дійсно мав контакти зі спецслужбами іноземних держав, проте не має права говорити, з якими саме і як це відбувалося, але підкреслив, що працював тільки на проукраїнську позицію. Пізніше прокурор ГПУ Владислав Куценко відзначив, що не виключає висунення нових звинувачень Краснову і Шелест у разі, якщо буде виявлено додаткові факти з цього кримінального провадження. Однак при цьому прокурор не уточнив, йдеться про цю конкретну справу чи будуть сформовані нові провадження.

До речі, після закінчення судового засідання, яке відбулося 1 березня, до кореспондента АСН підійшла група активістів, які - на умовах повної конфіденційності - теж хотіли поділитися інформацією і своїми версіями того, що відбувається. Тому порівнюємо й аналізуємо.

Хто і чому до цього причетний

Версія 1: Агент спецслужб РФ

Від початку цієї версії притримуються слідче управління СБУ і прокуратура. Вона спирається на «певні дані», перш за все запис із відеореєстратора автомобіля, в якому могли перевозити вибухові речовини, а також оприлюднену розмову з нібито російським куратором із ФСБ.

Однак активісти одразу заявили кореспонденту АСН, що оприлюднений аудіозапис по своїй суті не несе ніяких доказів, бо в розмові майже немає конкретних посилань на якісь дані, про які говорять слідчі. Відсутні й дані про підготовлюваний теракт, факт продажу зброї, які повинні бути опубліковані. І слідство мовчить, на даючи відповідей на ці запитання, як не каже і про джерела походження доказів, адже відомо, що під час судового процесу сторона обвинувачення не має права оперувати доказами, які були здобуті незаконним шляхом.

Також активісти зазначають, що Станіслав не міг мати ніяких розмов зі спецслужбами РФ, бо просто не мав ніяких даних полку «Азов». Це підтвердив і командир «Азова» народний депутат Андрій Білецький: «Краснов ніколи не був членом полку і не мав доступу до даних». Отже, виникає питання: який він у такому разі «агент іноземної розвідки»?

Версія 2: Терорист

Коли стало відомо, що Краснова вже заарештовували працівники СБУ в травні 2014 року за незаконне зберігання зброї та боєприпасів, то вдалося з'ясувати, що це кримінальне провадження було закрито. Була апеляція - проти Гонти і його нібито подільника були зняті всі звинувачення. Зараз Краснова знову затримали за незаконне зберігання, контрабанду і тероризм проти держави.

Крім того, ті ж активісти з ЦК «Азов» заявили, що Станіславу неодноразово погрожували саме працівники силових структур: мовляв, вирушить до свого друга (йдеться про Олександра Костенка, якого вже засудили на 20 років ув'язнення за нібито «вбивства беркутівців» на Майдані. - Ред.) в Крим, де звинувачення проти Костенка підтримувала сама «головний прокурор Криму» Наталія Поклонська. А підозрюваний Гонта, як запевняв співрозмовник із кола його знайомих, «не міг бути терористом хоча б тому, що навіть наявність вибухівки залишала відкритими декілька запитань: де він її отримав, хто її надав, який об'єкт планувалося підірвати, які провокації він міг або хотів здійснити». Як бачимо, запитань без відповідей у цій історії не стає менше. Навпаки, кожен встановлений факт поки що тільки додає сумнівів.

Версія 3: Жертва провокації

Цієї версії активісти і наші джерела дотримуються найбільше, про що і писали в соцмережах. «Щоправда, провокація відбувалася в класичному, як кажуть фахівці, «радянському форматі»: дезінформація, потім пастка й арешт. Саме таким чином Краснова остаточно намагалися дискредитувати і відправити за ґрати, знайшовши у нього вибухівку, гранати і запали», - зазначив координатор «Чорного комітету» Богдан Тицький, коли говорив про схожий на цей сценарій обшуку у справі «васильківських терористів» 2011 року.

Більшість знайомих Краснова висловлювала підозри, що хтось із правої організації або знайомих Станіслава міг бути «інформатором» одного з управлінь СБУ - швидше за все, департаменту «Т» (департамент захисту національної державності СБУ. - Ред.). Але при цьому ніхто з них не говорив, про кого конкретно може йти мова.

Активісти з ЦК «Азов» також розповідають, що після початку продуктової та енергетичної блокади Криму деякі чиновники вищого державного рівня України, які заробляли на торгівлі з анексованою територією, почали зазнавати колосальних збитків. Саме тому всім активістам і громадянам, хто був на місці блокування Криму, невідомі люди почали обіцяти «розібратися». І Краснов цілком міг потрапити в цей «список».

«Аналітична служба новин» буде й надалі відслідковувати, як розвиватимуться події. Сподіваємося, що крапки над «і» буде розставлено. Попри те, що в «справі Краснова» може спливти ще багато інформації, яка не сподобається багатьом людям.

%MCEPASTEBIN%