Саміт із далекосяжними наслідками

У міжнародній дипломатії важливі не тільки прямі домовленості, але і сигнали, які світові лідери надсилають один одному. Саме з точки зору сигналів з далекосяжними наслідками і був важливий для України саміт «Великої сімки», який 8 червня закінчився в Німеччині. Підсумком зустрічі канцлера Німеччини Ангели Меркель, президента США Барака Обами, прем'єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона, прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе, президента Франції Франсуа Олланда, прем'єр-міністра Канади Стівена Харпера і прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці стала підтримка України.

Великі надії

За день до початку саміту в баварських Альпах міністр закордонних справ України Павло Клімкін чітко озвучив, які надії він покладає на зустріч лідерів «Великої сімки». Дипломат хотів почути два меседжи. «Україна хоче від «сімки» трансатлантичної солідарності. Те, що ми мали протягом останнього року, в сенсі практичних дій, в сенсі обмеження співпраці з Росією, в сенсі санкцій та сенсі дуже чіткого меседжу, який ми очікуємо завтра, що у разі подальшої ескалації буде більше санкцій і більше політичного тиску, - заявив Клімкін. - І другий ключовий меседж, який ми очікуємо, це підтримка реформ, підтримка європейського порядку денного, енергетичної незалежності та підтримка, яка так необхідна зараз, у перехідний період, фінансова підтримка України».

Експерти дещо критично поставилися до заяви Клімкіна, мотивуючи тим, що Україна не буде в епіцентрі уваги лідерів семи найвпливовіших країн світу. Мовляв, наші проблеми, зокрема військові дії на Донбасі, - це наш головний біль, але в рамках світового масштабу – дещо мілко. На щастя, вони не мали рації.

Справді, на порядку денному саміту було багато питань: від вирішення енергетичних проблем, захисту клімату планети до подолання грецької боргової кризи і активного залучення жінок до суспільного і політичного життя. Але водночас питання України було теж у фаворі. Про нашу країну багато говорили і, що важливо, пообіцяли серйозну підтримку, як політичну і консультативну, так і економічну.

Санкції, гроші, але без ствола

За підсумками саміту було прийнято заяву. Вивчимо тільки «українську частину» документа. Отже. Лідери G-7 єдині в думці: в разі ескалації ситуації на сході України необхідно посилити санкції проти Росії. «Ми б цього не хотіли, але ми готові посилити санкції, якщо це буде необхідно. Зняття діючих санкцій можливе лише за умови повного виконання Росією Мінських домовленостей», - заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель.

У свою чергу президент США Барак Обама уточнив, що питання розширення санкцій переходить з політичної площини в технічну. «Ми будемо обговорювати питання про додаткові санкції на технічному рівні, а не на політичному. Ми сподіваємося, що мінські домовленості будуть виконані - і нам не доведеться запроваджувати додаткові санкції... Зрештою, вирішити це питання (про санкції) належить панові Путіну. Він повинен вирішити, чи продовжувати руйнувати економіку своєї країни і ізолювати Росію в помилковому прагненні відновити славу радянської імперії, або ж він вирішить визнати, що велич Росії не залежить від порушення суверенітету і територіальної цілісності інших країн», - підкреслив американський лідер.

Засудили лідери G-7 і анексію Криму (останнім часом складалося враження, що тема анексованого півострова відходить на задній план - авт.). «Ми знову підтверджуємо наше засудження нелегальної анексії Кримського півострова Російською Федерацією і знову підтверджуємо політику невизнання цього», - йдеться в офіційній заяві саміту.

Також у документі червоною ниткою проходить ідея, що конфлікт на Донбасі слід вирішувати дипломатичним шляхом у рамках нормандського формату і тристоронньої контактної групи.

Багато уваги приділено і економічному блоку: лідери G-7 заявили про готовність допомагати українському урядові у проведенні «всеосяжних реформ», в тому числі і фінансово. Послам країн «Великої сімки» доручено створити в Києві групу підтримки України - надавати технічну та фінансову допомогу. «Ми підтверджуємо нашу підтримку України та інших уразливих країн в їх зусиллях щодо реформування та лібералізації своїх енергетичних систем, а також підтверджуємо, що енергія не повинна використовуватися як засіб політичного тиску або загрози безпеки», - йдеться в офіційній заяві за підсумками зустрічі G-7.

Олег ПономарА ось питання надання Україні військової допомоги у вигляді летальної зброї лідери «сімки» не афішували. Виходячи з неофіційної інформації, мова про таку допомогу на рівні Меркель і Обами обговорювалася, але поки з гучними заявами вирішено почекати.

«Коротко за підсумками саміту. Перекладаємо «людською» мовою. Ходили чутки до саміту, що на публіку нічого нового не винесуть. Але, судячи з того, що не було витоків про розбіжності при підготовці підсумкового комюніке, воно було готове за кілька днів ДО», - резюмує політичний експерт Олег Пономар.

Тарас ЧорновілЗлагодженість дій світових лідерів, звичайно, тішить, але виникає питання: а чи не залишаться їхні заяви тільки заявами?

«Про результативність саміту можна говорити тільки через кілька днів, а то й тижнів після його закінчення. Потрібно буде дивитися, як заяви будуть реалізовуватися. На перший погляд, зустріч лідерів G-7 була відносно України позитивною. А далі побачимо», - говорить експерт-міжнародник Тарас Чорновіл.

Експерти також кажуть, що підсумкове комюніке можна сприймати і як сигнал не тільки ЄС, а й такій великій міждержавній організації, як БРІКС (союз Росії, Бразилії, Індії, Китаю та Південно-Африканської Республіки). Раніше БРІКС займав дуже гнучку позицію щодо подій на Донбасі і був відчутно схильний до впливу глави Кремля Володимира Путіна. За дивним збігом обставин, у день закінчення саміту «Великої сімки» «слухняність» БРІКС була порушена. На диби стала Індія. В рамках парламентського форуму країн БРІКС, який проходив 8 червня в Москві, Індія виступила категорично проти створення постійно діючої парламентської асамблеї клубу держав, що розвиваються. Враховуючи цей факт і, сподіваємося, подальшу жорстку позицію лідерів «сімки», Україна може розраховувати на розширення кола друзів - країн, які вголос засуджують агресію Росії і готові протистояти їй, хто як може: хтось на дипломатичному рівні, хтось - на економічному.