counter
Стрічка новин
Вибрати все
20 Лютого
19 Лютого
Всі новини...

Бути чи не бути реструктуризації валютних кредитів

Бути чи не бути реструктуризації валютних кредитів

Питання реструктуризації валютних кредитів знову на порядку денному. У Верховній Раді зареєстровано законопроект №4004 «Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманими на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)». Його підготувало Міністерство фінансів спільно з Національним банком та Незалежною асоціацією банків України.

За повідомленням КМУ, кількість родин, які матимуть право на реструктуризацію валютних іпотечних кредитів, становить приблизно 37 тисяч на загальну суму понад 20 мільярдів гривень. При цьому законопроект не становить загрози для банківської системи: його узгоджено з 19 найбільшими банками України, які володіють 75% активів у банківській системі. Та чи спрацює ця ініціатива? І на чию користь?

Пряник за батогом

Одразу зазначимо, що скористатися пільгою власники дорожезних маєтків не зможуть. Принаймні це обіцяють автори, які прописують: загальна сума заборгованості за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, включаючи заборгованість за основною сумою кредиту, відсотками, фіксованими виплатами, комісіями чи будь-якими іншими оплатами станом на 1 січня 2015 року не перевищує 2,5 мільйона гривень згідно з офіційним курсом Нацбанку та строк повернення якої станом на 1 січня 2014 року не настав.

Понад те, як ідеться у пояснювальній записці за підписом міністра фінансів Наталії Яресько, метою проекту є зменшення фінансового навантаження на фізосіб-позичальників, котрі мають кредити в іноземній валюті на придбання єдиного житла й мусять обслуговувати їх, сплачуючи втричі більші суми, ніж станом на 1.01.2014, або перетворитися на осіб без постійного місця проживання. Окрім того, його реалізація не потребує додаткових витрат із державного бюджету.

Стверджується: оскільки необхідно дуже зважено підходити до питання, позаяк банківська система України нині в складному становищі, у проекті прописано оптимальний шлях врегулювання питання, що не допустить значного погіршення платоспроможності банківських установ. «Тому, закликаючи до потреби розв’язання цієї соціальної проблеми на державному рівні, – адже Україна зацікавлена у збереженні середнього класу населення й недопущенні подальшого зубожіння громадян, –  пропонуємо сконцентрувати увагу на підтримці позичальників - фізичних осіб, які отримували кредити в іноземній валюті на придбання єдиного житла для власної родини. Кількість таких кредитів становить приблизно 37 тисяч на загальну суму близько одного мільярда доларів США», – акцентується авторами законопроекту.

Зокрема, законопроект передбачає диференційований підхід для визначення частини боргу, що підлягає прощенню з урахуванням категорії позичальників та майна, яке придбавалося за рахунок кредиту. Для тих категорій громадян, яким держава гарантує додаткову підтримку, а також позичальників, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, беручи участь в антитерористичній операції, законопроект передбачає особливі умови реструктуризації кредитних зобов’язань. А для недопущення зловживання законопроект містить низку обмежень.

Так, запропоновано, щоб реструктуризації підлягали кредити:

  • що отримувались позичальниками для придбання єдиного житла за умови відсутності іншої житлової нерухомості у власності;

  • залишок заборгованості за якими не перевищує 2,5 мільйона гривень станом на 1.01.2015 р. (близько 150 тисяч доларів США);

  • станом на 1.01.2014 р. за якими відсутня неповернена прострочена заборгованість за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті або її погашено до моменту реструктуризації.

Окрім того, передбачена заміна валюти зобов’язань за курсом НБУ на дату реструктуризації з умовою прощення частини боргу:

  • позичальникам, які мають єдине житло, – не менше 25%;

  • позичальникам, які мають єдине соціальне житло (квартири – 60 квадратних метрів, будинки – 120 квадратних метрів), – не менше 50%;

  • інвалідам 1-ї групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним та сім’ям з дитиною-інвалідом 1-ї групи, які мають єдине житло, – не менше 50%;

  • інвалідам 1-ї групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним; сім’ям з дитиною-інвалідом 1-ї групи, які мають єдине соціальне житло, – не менше 70%;

  • учасникам АТО, які під час АТО отримали інвалідність 1-ї групи, які мають єдине житло, – не менше 80%, які мають єдине соціальне житло, – 100%;

  • спадкоємцям учасників АТО, які загинули в АТО, – 100%.

Прописано й фіксацію на три роки процентної ставки за реструктуризованим кредитом на рівні тієї, за якою було надано кредит в іноземній валюті, та пропонується ринковий механізм визначення відсоткової ставки, за якою (після того, як мине 3-річний термін) буде обслуговуватись кредит, – на рівні українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців) + 3%. Та прощення позичальникам штрафних санкцій, які виникли через неналежне виконання ними своїх зобов’язань з 1.01.2014 року. І визначаються особливості звернення стягнення на предмет іпотеки й відступлення права вимоги за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті на придбання житла.

Крім того, законопроект вирішує питання припинення дії мораторію щодо стягнення на майно, яке виступає забезпеченням за кредитами фізичних осіб, встановленого Законом «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-VII від 3 червня 2014 року. Законопроект передбачає припинення дії зазначеного мораторію через 6 місяців, що забезпечить достатній час позичальникам для подання заяв банкам про реструктуризацію своїх зобов’язань та банкам – для здійснення відповідних операцій.

Причини мають наслідки

Віктор ЛисицькийВіктор ЛисицькийЕкономіст Віктор Лисицький переконаний, що згаданий законопроект має всі шанси на те, щоб бути прийнятим і реалізованим без потрясінь. Він наголосив, що банки вкрай зацікавлені у збереженні добрих відносин з клієнтом. «Для банку клієнт – це все. У нас немає жодного примусу, а лише ринкова система. І банки серйозно зацікавлені у збереженні своєї репутації кваліфікованого, але чуйного бізнесмена. Цей закон створить зрозумілі і реалізовані умови збалансування інтересів банків, держави і позичальників. Банківська система намагається бути гуманною, розуміє ситуацію, в якій перебуває вся країна. І тут маємо дуже чітку соціальну спрямованість. До тих, хто, попри складнощі, тягнувся, платив і не мав неповерненої простроченої заборгованості станом на 1.01.2014, прописано одне ставлення. А хто ж плюнув на все, не повинен розраховувати на гроші інших вкладників», – пояснив він у коментарі АСН, додавши, що заплановане зняття мораторію на вилучення заставного майна – це вимушений захід, оскільки, на жаль, безкарність породжує бажання крутіїв скористатися ситуацією.

Окрім того, Віктор Лисицький нагадав, що, аналізуючи сьогодення, варто пам’ятати, як виникла проблема: «Тут потрібно згадати передісторію. Свого часу, після 2005 року, коли у нас зростав дефіцит зовнішньоекономічного балансу, банки змогли залучити неймовірні кошти на кредитування економіки. Зокрема, в період з середини 2005-го по приблизно четвертий квартал 2008-го – це було приблизно 35-36 мільярдів доларів, притому на приватній, комерційній основі, без якихось гарантій уряду. Однак влада не звертала уваги на зростання дефіциту зовнішньої торгівлі, хоч було цілком зрозуміло, що ми можемо зіткнутися з необхідністю девальвації національної валюти. Адже позичені гроші, які затикали дірку в платіжному балансі й перекривали мінус зовнішнього торгового балансу, і керівництво країни, підозрюю, що й особисто Віктор Андрійович Ющенко, пішли на зміцнення валюти – замість того, щоб девальвувати гривню й обмежити апетити з імпорту. Але в час, коли в країні грошей було достатньо багато, люди набрали валютних кредитів. І ніхто не припускав, що в 2008 році «манхеттенські мудреці» всю світову економіку на коліна поставлять».

Відповідальність за фінансово-економічні проблеми 2008-го, переконаний експерт, несуть, зокрема, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко й президент Віктор Ющенко. «Вони перебували в такому дитячому милостивому стані, мовляв, валюта зміцнюється, грошей багато. А виявилося: «Ку-ку, Марусю!» Потік грошей з-за кордону припинився. І банки перестали їх давати. Кредити потрібно було повертати. Дірка в зовнішньому торговому балансі почала розростатися. Адже спочатку валюту довелося опустити з 5 гривень за долар до 8 гривень. А потім крутий «геолог» Микола Азаров або не відчував, що відбувається в економіці, або проводив політику, коли  з'являлися шалені борги за зовнішніми запозиченнями у незрозумілих структур (не у МВФ), а курс гривні потихеньку повз. У підсумку ми отримали величезну армію людей, які постраждали від такої політики. Банки пропонували шукати компромісний варіант, а виконавча влада сховалася, самоусунулася від розглядів із позичальниками».

Досвід і практика

Антоніна ДешкоАнтоніна ДешкоВодночас експерти пояснили АСН, що законопроект хоч і покликаний полегшити життя пересічним громадянам, які мають іпотечні кредити в іноземній валюті, містить неточності і певні ризики. Так, експерт Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) з питань фінансової політики Антоніна Дешко розповіла АСН, що у світовій практиці неодноразово виникали подібні ситуації, коли держава змушена була втручатися для забезпечення підтримки окремих верств населення, які отримували іпотечні кредити в іноземній валюті. «Найбільше подібних випадків виникало в періоди світових фінансових криз, та й навіть у 2015 році в країнах, громадяни яких «полюбляли» отримувати кредити у швейцарських франках (Угорщина, Хорватія, Польща), а останній різко ревальвував. І механізми в таких випадках використовувалися різні. Наприклад, в Угорщині закріпили обмінний курс на погашення боргу, ввели мораторій на реалізацію заставленого майна, але з поступовим його скасуванням дали змогу застосувати схему «продати, щоб орендувати». У Хорватії спробували на законодавчому рівні зафіксувати валютний курс куна відносно швейцарського франка з подальшою конвертацією в національну валюту. У Польщі впровадили механізм, згідно з яким були конвертовані кредити, які надавалися на придбання житла, і це житло є єдиним житлом позичальника. Механізм, що впроваджується законопроектом в Україні, за своєю суттю нагадує саме польський варіант… Він не матиме істотних ризиків для банківської системи – його розроблено за участю самих банків, і певним чином ним пропонується «узаконити» окремі ідеї, викладені в торішньому Меморандумі щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. До того ж прикінцевими положеннями законопроекту пропонується Національному банку розробити постанову щодо порядку обліку банками операцій з реструктуризації», – розповіла вона.

Також експерт звернула увагу, що, відповідно до Закону «Про іпотеку», іпотека – це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, яке залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно  з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог  за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом: «Тобто на практиці кредит міг бути взятим позичальником не лише для придбання житла, коли як забезпечення це саме житло і виступало. Але і для інших цілей – і, можливо, соціального характеру (наприклад, лікування), де у вигляді забезпечення також надавалося житло. І такі кредити також вважаються іпотечними, але не є предметом регулювання цього законопроекту».

Є питання, за словами Антоніни Дешко, до визначення терміну «позичальник, що належить до окремої категорії громадян України, яким держава забезпечує надання додаткової підтримки». «Це позичальник, який станом на 1 січня 2015 року належить до однієї або кількох категорій громадян України… Тлумачення в подальшому може бути досить неоднозначним. По-перше, особи, які брали участь в АТО. На превеликий жаль, воєнні дії на сході країни тривають. І статус учасника бойових дій окремі особи-позичальники могли отримати і після 1 січня 2015 року. По-друге, люди, які стали інвалідами І групи після вказаної дати. Ціна питання – списання боргу – не менше 50 чи не менше 70%, а позичальнику-учаснику АТО, інваліду І групи, – 100%. Не врегульоване в цьому законопроекті й питання, якщо позичальник або член сім’ї позичальника загинув (зник безвісти) в АТО», – акцентувала вона.

Підводні камені

Олег ПендзинОлег ПендзинУ свою чергу Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу, додав, що в разі ухвалення закону безумовну перевагу отримують спадкоємці або подружжя позичальника, загиблого під час виконання військової служби, яким, відповідно до проекту, списується 100% кредиту. Решта позичальників підпадають під цілий комплекс певних «але», які відображені в умовах та критеріях проведення реструктуризації. Зокрема, для реструктуризації станом на 1.01.2015 р. залишок заборгованості не має бути вищим за 2,5 мільйона гривень (близько 90 тис. дол. США), позичальник та/або члени його сім’ї не можуть мати у власності іншого житла, станом на 1 січня 2014 року має бути відсутня прострочена заборгованість за кредитом.

«Цікаво, що членами сім’ї для цілей цього документу вважатимуться дружина, чоловік, партнери у цивільному шлюбі, їхні малолітні й неповнолітні діти та інші особи у складі сім’ї позичальника. Тобто вже на першому етапі для відмови позичальнику можна пошукати в нього «інших членів сім’ї», які мають житло, наприклад, обсягом 20 квадратних метрів, або заможного партнера по цивільному шлюбу. І навіть якщо у позичальника справді зовсім нічого немає, крім кредитного соціального житла (квартира до 60 квадратних метрів або житловий будинок до 120 квадратів), не все так солодко. Так, іпотечні кредити, отримані у валюті, переведуть у гривню за поточним курсом і визначать частку, яка підлягатиме списанню. Банк укладе з позичальником новий договір, після чого погашення заборгованості здійснюватиметься у гривні згідно з новими умовами та новим графіком платежів за кредитом», – акцентував він у коментарі АСН.

Однією з небезпек, за словами Олега Пендзина, є те, що в законопроекті відсутні норми, які б забороняли банкам укладати такі договори про реструктуризацію з терміном погашення кредиту, що не менший за попередній. А також що списання задекларованої частки кредиту відбувається лише після того, як сплачено все за договором реструктуризації. І якщо позичальник не виконає вчасно своїх зобов’язань за таким договором, банк має право відмовити у здійсненні прощення (анулювання) частини боргу і нарахувати все по повній.

«Норми законопроекту мають певні «хитрощі», які призведуть до того, що привілеями, які ним запроваджуються, скористається дуже незначна частина позичальників (із задекларованих розробником 37 тисяч таких кредитів)», – зазначив економіст.

Ігор МанцуровІгор МанцуровА ось економічний експерт Ігор Манцуров закликає пам’ятати, що диявол ховається завжди в деталях. «Левова частка позичальників брали кредити ще до кризи 2008-2009 років, коли долар коштував близько 8 гривень, тобто принаймні втричі дешевше, ніж нині. У пояснювальній записці до законопроекту вказується, що він «не становить загроз для банківської системи: його узгоджено з 19 найбільшими банками України, що володіють 75% активів у банківській системі».

Він акцентує, що найголовніша мета, яку переслідує законопроект №4004, визначена ч. 4 ст. 7 «Прикінцевих положень», де закріплено: визнати таким, що втратив чинність, Закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», тобто скасування мораторію на стягнення іпотечного майна, що дасть змогу банківським та усім іншим фінансовим установам розпочати процедуру відбирання житла у позичальників.

Істинна суперечка

Звісно, питання, порушене у законопроекті №4004, є вкрай чутливим. Як і ймовірність зняття мораторію на стягнення майна. Адже завжди ті, хто дійсно застряг у проблемах, як і ділки, що хитрують, махлюють і, користуючись тимчасовою безкарністю, не обслуговують кредитні зобов’язання не тому, що не можуть, а просто – не хочуть. Тому розгляд і ухвалення згаданого законопроекту простими бути не можуть апріорі. До того ж парламент дедалі більше заглиблюється в кризу, і не факт, що зможе ефективно працювати, результативно голосувати. Нині можемо лише сподіватися, що влада й бізнес знайдуть правильне рішення і все не скотиться до вирішення корпоративних інтересів чи формування передвиборної агітки.

 

Юлія Артамощенко, АСН



Новини партнерів
Загрузка...



Інші важливі новини і публікації
Лобода засвітила пристрасні поцілунки з новим коханцем
Лобода "засвітила" пристрасні поцілунки з новим коханцем
Українську співачку-біженку Світлану Лободу "застукали" з черговим коханцем, повідомляють російські ЗМІ За по....
Не намагайтеся самоствердитися за чужий рахунок. Гороскоп на 21 лютого
Не намагайтеся самоствердитися за чужий рахунок. Гороскоп на 21 лютого
21 лютого тон задаватимуть честолюбні устремління Не дивуйтеся, якщо хтось із ваших знайомих захоче завтра стр....
Дружина Децла ледь не померла після гучного скандалу навколо чоловіка
Дружина Децла ледь не померла після гучного скандалу навколо чоловіка
Дружина російського репера Кирила Толмацького, відомого під сценічним ім'ям Децл, ледь не померла після смерті....
Статки Лагерфельда може отримати його кішка
Статки Лагерфельда може отримати його кішка
Кішка бурманской породи легендарного модельєра Карла Лагерфельда на прізвисько Шупетт може успадкувати статки ....
Як встигнути до весни змінити своє життя
Як встигнути до весни змінити своє життя
В кінці зими душа просить чогось нового, тому перед настанням весни багато хто шукає рецепт особистого щастя П....
більше матеріалів
/-0,26556396484375-/ /-pc-/
x
Вітаємо!

Ми помітили, що ви використовуєте блокувальник реклами.

Дуже просимо відключити його для ASN.IN.UA!

Реклама - основне джерело прибутку для нас. Без неї ми не зможемо оплатити роботу журналістів і їхні відрядження.

Не позбавляйте себе хороших матеріалів!

Top