Донбас відпускають у вільне плавання?

Вже рік на сході країни точаться військові дії. І з кожним днем, на жаль, окупований Донбас й дедалі віддаляється від мирної України. Прірва нерозуміння поглиблюється і розширюється. Чи вдасться інтегрувати Донбас назад в Україну, коли і на яких умовах? Щодо цього думки політиків та експертів не збігаються.

«Ракова пухлина» на тілі України

За останні два-три місяці позиція керівництва країни стосовно Донбасу змінилася. Емоції і територіальний «ура-патріотизм» відійшли на другий план. Відтепер все частіше і голосніше говорять про те, що окуповані території Донецької та Луганської областей потрібно ізолювати. Донбас охрестили «раковою пухлиною» на тілі країни. «Президент України вважає, що ракову пухлину треба блокувати. Практику голови Луганської військово-цивільної адміністрації пана Москаля, який заборонив будь-яке пересування транспорту з окупованої території, визнано правильною, її потрібно поширити й на територію Донецької області, — заявив нещодавно з парламентської трибуни голова пропрезидентської фракції «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді Юрій Луценко. — Логіка проста: або Росія виводить терористичні групи і техніку, або ми тимчасово тримаємо блокаду на внутрішній лінії розмежування».

Ігор ПоповЦе виступ справив фурор у залі головного законодавчого органу країни. Луценко озвучив те, про що багато говорили кулуарно, але не наважувалися сказати вголос. «Адже рішення вкрай непопулярне. Звичайно, це ще не здавання територій, але певний крок назад і відмова від мінських домовленостей. Нині цей варіант розвитку подій тестується серед української громадськості та світової спільноти», — розповів АСН народний депутат Ігор Попов.

На тестування громадськістю цього ізоляційного сценарію дали лише день. І вже 4 червня 2015 року Президент Петро Порошенко узверненні до Верховної Ради заявив, що готовий до залізної завіси із Донбасом. «Ми прагнемо і готові хоч сьогодні відновити всі економічні зв'язки з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, зняти всі внутрішні бар'єри і обмеження для людей і товарів, але за умови, що Україна відновить контроль над зовнішнім кордоном, — безапеляційно заявив Президент. — Утримувати і дотувати вбивць і бойовиків, допомагати триматися на плаву бандитам Київ не буде». Крапка.

Референдум без волевиявлення

Запитаєте, як тоді особливий статус Донбасу, який зафіксовано в Мінських угодах-2? Невже на нього вирішили заплющити очі? Ні, від особливого статусу ніхто не відмовляється. От тільки не можуть сформулювати його. Тому влада рішення про надання особливого статусу окремим регіонам Донецької та Луганської областей і відповідальність за нього вирішила перекласти на плечі пересічних українців. Активно зондується ідея в жовтні 2015 року провести референдум щодо статусу Донбасу. І її знову озвучує парламентський «рупор» Президента Юрій Луценко. «Одне з можливих питань референдуму — це ставлення людей до надання тимчасово окупованим територіям особливого статусу. Люди повинні ухвалити рішення — або заплатити десятки тисяч життів наших солдатів за звільнення, наприклад Донбасу, або заблокувати його і лікувати економічними методами», — уточнив Луценко.

Володимир ЦибулькоЯк провести цей референдум, глава пропрезидентської фракції не уточнив. Можливо, з тієї причини, що в країні мінімум бракує нормального закону «Про референдум». «Нам бракує якісного закону. Він хоча й жорсткий, але згідно з ним ініціативу громадян без держави реалізувати неможливо», — заявив експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько.

Станіслав КульчицькийЩе одна дилема, як проводити референдум, не маючи контролю над 7% території країни. «Допоки не буде контролю над кордоном, будь-який референдум на Донбасі приречений. Росія хоче впхнути нам Донбас, щоб ми їм займалися, а сама хоче контролювати Донбас. Це навіть гірше, ніж ситуація в Придністров'ї», — упевнений історик, професор Станіслав Кульчицький.

Володимир ПаніоттоТа й дані останнього соціологічного опитування свідчать про те, що українці остаточно не визначилися, яким повинен бути Донбас: тож є лише віддалене уявлення про його статус. «Згідно з даними опитування, проведеного в березні 2015 року: 50% опитаних обрало різні форми існування Донбасу в складі України. З них 12% за звичайні області, 20% — за області з децентралізацією, 18% за автономні території в складі України», — сказав АСН генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.

Дорога додому довжиною в роки

Остап СемеракОпитані АСН політики та експерти стверджують, що Донбас можна повернути, але на це потрібні роки, можливо, й десятиліття. Простого сценарію щодо повернення окупованих регіонів немає, без багатоходівки не перебудеться. «У розв’язанні питання Донбасу потрібно зробити три кроки. Спочатку ми повинні забезпечити контроль на кордоні між Україною і Російською Федерацією, а також між Україною й так званими «ЛНР» і «ДНР». Оскільки через цей кордон РФ експортує смерть на нашу територію. Й очевидно, що Україна самотужки не зможе забезпечити контроль на цьому кордоні. Тому ми повинні ставити питання перед нашими світовими партнерами, щоб вони, використовуючи свої інструменти, допомогли нам забезпечити такий контроль: місія ЄС, НАТО», — висловився народний депутат Остап Семерак.

Другий крок, за словами політика, встановлення повного контролю на лінії розмежування. «Через цю лінію повинні бути неможливими переміщення будь-яких автомобілів і вантажів, крім гуманітарних. В інтересах національної безпеки локалізувати зону АТО, але водночас дати змогу громадянам, які проживають на території Донбасу, вільно виїхати звідти і легко соціалізуватися на мирній території України», — наголосив народний депутат.

І хоч би як це банально не звучало, Остап Семерак каже, що третім кроком мають стати зміни в Україні. «Найкращою відповіддю сепаратистам, яку українське суспільство може запропонувати, — успішний розвиток країни. Якщо «ватники» бачитимуть, що на сусідній території Харківської або Дніпропетровській області нормалізується життя, економіка розвивається, то рано чи пізно вони передумають і виїдуть з Донбасу, що своєю чергою, знекровить сепаратистські псевдо-державні утворення», — вважає парламентарій.

Паралельно для зняття соціальної напруги на Донбасі необхідно акумулювати невиплачені через тимчасову окупацію соцвиплати і пенсії. «Українській владі варто акумулювати всі пенсійні виплати жителям Донбасу та Криму. Україна не повинна відмовлятися і від Криму, а дати сигнал: те, що не виплачувалося, — накопичується. І за повернення цих територій під контроль України соцвиплати виплатять, і це буде хорошим соціальним сигналом кримчанам і жителям Донбасу», — говорить АСН глава Комітету економістів України Андрій Новак, пояснюючи, що такий крок заохотить українців залишити окупований Донбас і відверне їх від впливу представників терористичних угруповань на сході країни.

Лілія ГриневичКрім цього, доцільно, за словами глави Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки, народного депутата Лілії Гриневич, ставку зробити і на освітній елемент інтеграції. «Для школярів потрібно зробити краєзнавчі програми обміну між регіонами країни, а для студентів ще й обов'язкові програми обміну з ЄС, — сказала вона. — Проблема Донбасу в тому, що більшість населення Луганської та Донецької областей не бачили, як живуть в європейських країнах, а також ніколи не були в Західній і навіть Центральній Україні.

«Єдиний вектор, куди вони їздили, була Росія. Потрібно розширювати їхній кругозір. Налагоджувати взаєморозуміння між дітьми та молоддю усіх регіонів України», — зазначила народний депутат. Та водночас вона додала, якщо на Донбасі триватиме агресія й окупація, то необхідно буде продукувати довгострокові рішення в освіті. Одним із таких, на її думку, може бути розвиток дистанційного навчання.

Якщо підсумувати всі поради політиків та експертів щодо повернення Донбасу, то в сухому залишку матимемо таке: допоки лапи російського ведмедя топтатимуть донбаський степ, миру в регіоні не буде. І щоб вірус війни не розповзся на інші регіони, окуповані території — хочеш  не хочеш — доведеться ізолювати. Але встановлюючи високі паркани і вириваючи рови на кордоні з так званими псевдо-утвореннями «ДНР» і «ЛНР», важливо не кинути напризволяще «останніх патріотів Донбасу». Чесно зізнаємося, їх мало залишилося в Донецькій і Луганській областях, але вони є.

Колосальний тягар відповідальності при сценарії ізоляції лягає на плечі українських дипломатів. Адже їм у такому разі доведеться докласти неймовірних зусиль, щоб недбайливий Донбас не став каменем, що тягнутиме на дно євроінтеграційні та економічні ініціативи України.