Європа дивиться на Україну по-новому?

Україна ризикує залишитися сам на сам з Росією - європейські країни поступово відвертаються від нашої країни. Таку інформацію ще два місяці тому почали «роздувати» російські ЗМІ, посилаючись на коментарі окремих європейських експертів. Проте враховуючи специфіку роботи російських журналістів, в Україні ці меседжі всерйоз не сприймали. І буквально місяць тому українські депутати почали бити на сполох. Журналістка «Аналітичної служби новин» вивчила, наскільки обґрунтовані ці побоювання, чи справді європейські країни відвертаються від нашої країни і чому?

З'явилася втома

Народні депутати один за одним (хтось гучніше, хтось - тихіше, - авт.) зізнаються в тому, що ЄС не з таким інтересом спостерігає за подіями в Україні, як це було раніше. Першим про це АСН сказав народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Віктор Чумак.

Віктор Чумак«Ще одне «свіже» спостереження. Нещодавно, перебуваючи у відрядженні в Брюсселі, купили з колегами популярні європейські та американські газети. На перших шпальтах жодного слова про Україну. І це тривожна тенденція. Раніше Україна була в епіцентрі уваги», - заявив Віктор Чумак.

У середині травня вторив йому і позафракційний депутат, заступник голови української делегації в ПАРЄ Борислав Береза. «Європа не відвертається, з'являється втома. Вони чекають, коли ми почнемо не тільки говорити, що хочемо жити як європейці, а й робити щось в цьому напрямку. Європа бажає бачити реальні етапи реалізації реформ в Україні, бачити в нас не тільки прохачів грошей, але й виконувачів обіцянок», - сказав в інтерв'ю АСН Борислав Береза.Борислав Береза

Сергій ЛабазюкНапередодні літньої сесії ПАРЄ (відбудеться 22-26 червня,  - авт.) про свої побоювання АСН заявив і народний депутат, член української делегації в ПАРЄ Сергій Лабазюк. «Найгірше, що ми втрачаємо підтримку Європи. Вони ставлять нам питання, на які у нас просто немає відповідей. Припустимо, вони запитують, як боретеся з корупцією? - Фактично, ніяк. Які реформи не те що провели, а хоча б розпочали проводити? Знову без відповіді, - каже Лабазюк. - Європейці дивуються, чому Україна від них вимагає рішучих дій, а сама нічого не робить».

Політик також зазначив, що Україна вже втратила підтримку Італії, Іспанії та Франції. Водночас країни Прибалтики і Польща продовжують підтримувати Україну.

«Справді, в українському МЗС є неофіційний список європейських країн, позиція яких щодо України та військового конфлікту на сході країни, варіюється щодня. Це - Італія, Франція, Греція, Іспанія, Австрія. Вони начебто і підтримують Україну, але не виключено, що при прийнятті важливого рішення по Росії, знайдуть аргументи не підтримувати його», - на правах анонімності розповів АСН один зі співробітників Міністерства закордонних справ України.

Інертність українських правоохоронців і влади ...

Яка ж причина, що низка країн ЄС можуть зайняти пасивну позицію? Їх декілька. Виділимо внутрішні і зовнішні.

Почнемо з внутрішніх. Україна просить Європу утримувати, а по можливості і посилювати санкції проти Росії. Останнє таке прохання було озвучено 4 червня послом України при ЄС Костянтином Єлісєєвим. У Брюсселі кажуть: добре ми згодні, але перш ніж ми введемо нові санкції, покажіть які санкції проти Росії ввели ви - Україна? Крити нічим. Ще 14 серпня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про санкції, яким передбачалося понад 20 видів обмежувальних заходів. Кабмін у свою чергу передав на розгляд РНБО список санкцій - проти 172 фізичних осіб та 65 юридичних осіб Росії. На цьому все, процес загальмував.

Про людське око, у січні 2015 року Україна анулювала ліцензії та дозволи, які дають право на деякі види діяльності, для 160 дрібних російських компаній. Наприкінці травня Україна денонсувала п'ять угод про співпрацю з Росією у військовій сфері. Але, на думку європейських політиків, це абсолютно недостатні заходи країни-жертви щодо країни-агресора. Тому в ЄС утверджується думка, чому ми повинні йти на економічні втрати, вводячи санкції проти Росії, а Україна зі справжніми санкціями зволікає.

Тарас Чорновіл«Проблема може виникнути під кінець року. Санкції автоматично не продовжуються. Щоразу в ЄС потрібно знайти консенсус, щоб знову за них проголосувати. І зараз Росія докладає максимальних зусиль, аби вийти з-під ковпака цих санкцій. Якоїсь миті РФ може знайти ресурс і підхід, щоб одна з країн Євросоюзу заблокувала санкції. Але ця ситуація може бути розв'язана таким чином - країни ЄС можуть індивідуально ввести проти Росії санкції», - сказав АСН експерт-міжнародник Тарас Чорновіл.

Американське видання The Wall Street Journal, посилаючись на свої джерела в дипломатичних колах в Брюсселі, 4 червня повідомило, що спроби Росії зірвати продовження санкцій не вдалися: Євросоюз продовжить санкції проти Росії до кінця січня 2016 року. На офіційну заяву з цього приводу, нібито, очікують 25-26 червня. Зазначимо, термін секторальних санкцій проти Російської Федерації закінчується в кінці липня.

Ще один важливий момент, Україна звертається за фінансовою допомогою, кредитами до ЄС. Враховуючи післяреволюційний стан економіки країни, військові дії на сході, Брюссель гроші давав (виділено близько 600 мільйонів євро,  - авт.) - взамін вимагав реформ. Жодної реформи поки не проведено. Але як висловився Президент Петро Порошенко у своєму першому посланні до Верховної Ради, реформи «в печі», тобто ось-ось будуть впроваджені. Та Євросоюз словам вже не вірить. У хід пустив запобіжники. На Ризькому саміті було підписано Меморандум, який передбачає щомісячний звіт українського уряду про виконані реформи. З 1 червня Україна може розраховувати на допомогу від ЄС за формулою: сьогодні реформи - завтра гроші. Ціна питання - понад один мільярд євро.

«Якщо мова йде про макрофінансову допомогу, то відповідальними завжди є Міністерство фінансів і Національний банк України. Вони повністю підготувалися до всіх умов», - сказав міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Скепсису в ЄС додає і діяльність українських правоохоронних органів і судової системи. Справи Майдану не розкрито. Чиновників попереднього режиму не покарано. І це на тлі того, що українська верхівка звертається до Брюсселя з проханням підтримувати санкції проти представників режиму Віктора Януковича. На сьогодні в списку санкцій 14 українських політиків. Не виключено, що з часом цей список буде рідшати. Через чотири місяці можуть бути зняті санкції з народного депутата Сергія Клюєва. Це станеться, якщо Генпрокуратура не зможе довести його причетність до кримінальних діянь. Ризики високі.

Андрій Тетерук«Ми маємо абсолютно дивну позицію Генеральної прокуратури, яка так готує документи, що в підсумку справи розсипалися через недоведеність фактів. Вже були прецеденти: Генпрокуратура направляла документи до ЄС щодо запровадження санкцій, проте через неналежну підготовку, їх відхиляли», - підкреслив співголова фракції «Народний фронт» у Верховній Раді Андрій Тетерук.

Багато депутатів, які бачили «справу Клюєва», оф-рекорд заявили АСН, що доказова база дуже сира.

... Проти російського лобі і «правильних» журналістів

За словами народних депутатів і експертів, сильно розхитує єдність ЄС у питанні України Росія. І робить це трьома способами. Перший - багато європейських країн бачать події в Україні очима російських журналістів - йде потужна інформаційна кампанія. Другий - РФ задіяла бізнес- і дипломатичне лобі. Народний депутат Володимир Ар'єв каже, що порядок денний багато в чому формують і європейські бізнесмени, які «підв'язані» на Росію. Вони доносять до високих кабінетів Брюсселя, Мілана, Парижа «потрібні» Кремлю думки. Крім того, в парламентах європейських країн є політичні партії, які частково «годуються» з газпромівських грошей і, відповідно, відпрацьовують ці гроші, сіючи антиукраїнські настрої.Володимир Ар'єв

Солідні посади в низці європейських країн обіймають люди, які тривалий час працювали в Росії і знаходяться в постійному телефонному контакті з Кремлем. Це позначається на їхній нинішній діяльності. Яскравий тому приклад - Італія-країна, політики якої час від часу гучно ставлять під сумнів необхідність продовження санкцій проти Росії. У країні дипломатичним радником президента Італії працює колишній посол в Росії, дипломатичним радником у Міністерстві оборони - людина, яка до цього вісім років працювала у Кремлі.

Природно, Україна, враховуючи економічні та фінансові ресурси, не може змагатися з Росією в питаннях лобі, проте нашій країні під силу підтягнути «внутрішні» хвости: перестати хвалитися майбутніми реформами та іноземцями-реформаторами, а імплементувати нововведення в життя. Багато залежить і від «трикутника»: Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Адміністрація Президента. Якщо їх енергія буде спрямована не на політичні протистояння один з одним, а на державну роботу, то тоді в країні почнуться зміни. Тоді з Україною, як з державою, яка набирає політичну, дипломатичну та економічну вагу, захочуть зміцнювати відносини і в ЄС, і за океаном.