Депутатська порука і хитрощі Клюєва

Закон - як дишло: куди повернув, туди й вийшло. Цим прислів'ям лаконічно можна описати потуги парламентаріїв позбавити своїх колег, Сергія Мельничука і Сергія Клюєва, депутатської недоторканності. Першого підозрюють у бандитизмі, другого - у шахрайстві в особливо великих розмірах. Година «Х» для них може настати ближче до полудня 3 червня 2015 року. Але чи дійсно Верховна Рада має намір позбавити імунітету цих двох? З кожним днем ​​сумнівів все більше.

Задній хід

Історія зі зняттям недоторканності з Клюєва та Мельничука вже трохи піднабридла. Закрутилася вона ще в травні, після внесення до парламенту подання Генеральної прокуратури України. Як тільки спікер Володимир Гройсман отримав листа з Різницької про надання згоди народних депутатів на притягнення їх двох колег до кримінальної відповідальності, одразу ж перенаправив його на розгляд профільного Регламентного Комітету ВРУ.

Члени Комітету повинні були вивчити питання і прийняти рішення: виносити подання до сесійної зали чи повернути Генпрокурору. Здавалося, залишилися процедурні питання погодити і все. Та далеко не так. Після того, як «лист Шокіна» потрапив до Регламентного комітету, почалося справжнє шоу, зокрема з елементами політичного популізму, негласних загроз, юридичного саботажу, спроб підкупу.

Так, зокрема, лідер «Радикальної партії України» Олег Ляшко заявив, що до його депутатів підходили з пропозицією в обмін на 50 мільйонів доларів зірвати голосування за зняття недоторканності з Сергія Клюєва.

Відкрито більше ніхто не говорив про спробу підкупу. Всі більше перешіптувалися. Однак грішні думки про те, що спроби «купюрно» вирішити питання все-таки були, виникли 29 травня. Інакше, як можна оцінити рішення Регламентного комітету, яке було прийнято того дня? Стосовно Мельничука хоч і з пробуксовкою, але депутати дійшли висновку, що питання про зняття недоторканності, затримання і арешт має вирішуватися у сесійній залі. А ось щодо Клюєва що?..

Після неприємних словесних перепалок і взаємних звинувачень практично одностайно було проголосовано за таке рішення: «Подання Генпрокуратури про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Сергія Клюєва законне, однак недостатньо обгрунтоване - надані докази не можна вважати повністю достатніми. Крім того, Генпрокурор не надав підтвердження про законність отриманих доказів. Відповідно до частини 4 статті 220 Регламенту Верховної Ради висновок Комітету щодо подання Генпрокурора від 12 травня 2015 року направити Голові Верховної Ради України».

Простіше кажучи: в Комітеті порадили спікерові повернути подання Генпрокуратури назад Віктору Шокіну, тим самим повністю переклавши відповідальність за вирішення долі імунітету Сергія Клюєва на Володимира Гройсмана.

Сила протидії

Не так сталося, як бажалося. Спікер у свою чергу не захотів бути крайнім, - про що негласно говорять в коаліції. Він зайшов на нове коло: Регламентний комітет повинен переглянути своє рішення і дати чітку однозначну рекомендацію Голові Верховної Ради з виносу питання про зняття недоторканності до сесійної зали.

І знову депутати зібралися на засідання Комітету. 2 червня 2015 року воно було посилено «важкою артилерією»: першим віце-спікером Андрієм Парубієм, лідером фракції «Радикальної партії України» Олегом Ляшком, співголовою фракції «Народний фронт» Андрієм Тетеруком і одним із лідерів «Самопоміч» Єгором Соболєвим.

Однак і цього разу міняти попереднє рішення «комітетники» не поспішали, прикривалися масою аргументів, чому цього не можна робити.

«Ми можемо створити негативний прецедент, коли за усним розпорядженням спікера можна буде переглядати будь-яке рішення будь-якого комітету», - заявив народний депутат Віктор Бондар.

«Спікер може винести це питання на розгляд Верховної Ради і з вже наявним висновком нашого комітету, навіщо знову щось приймати?» - ратував парламентарій Олег Купрієнко, якому Ляшко пригрозив виключенням з фракції за таку позицію.

Тоді переконувати Комітет взявся Андрій Парубій: вказав на величезний суспільно-політичний резонанс справи і попросив дослухатися до рекомендацій спікера Гройсмана, змінити рішення.

Й умовив, хоча окремі депутати намагалися розіграти кілька сценаріїв щодо зриву перегляду рішення. Наприклад, була спроба поміняти голову Комітету і не переобрати нового, напередодні голосування деякі депутати хотіли залишити засідання, нібито, тимчасово - у природній потребі.

У підсумку, 7 із 9 представників Комітету рекомендували спікеру винести питання щодо зняття недоторканності з Сергія Мельничука і Сергія Клюєва на розгляд до сесійної зали.

Вимушений тайм-аут

Примітно, що вже самі парламентарії вголос говорили: у нас так закони написані, що дозволяють будь-якому гарному юристу викрутити їх на свою користь. А засідання Комітету порівнювали з грою в карти за одним столом із шулерами. Символічно й те, що вони оцінюють ризики, кажуть, що якщо не набрати достатньої кількості голосів у залі за зняття недоторканності, «народ нас винесе із Ради».

Передбачалося, що голосування може відбутися на вечірньому засіданні Верховної Ради 2 червня. Проте деремно. «Як тільки я отримаю на руки рішення Комітету, ми одразу ж у сесійній залі розглянемо питання про зняття недоторканності з двох народних депутатів», - заявив Володимир Гройсман. Рішення Комітету він отримав ближче до 18:00.

«Голосування про позбавлення Клюєва та Мельничука недоторканності спікер Гройсман переніс на середу 3 червня на 10:30. Причина - в боротьбі зі змовою в Регламентному комітеті втратили час. Рішення Регламентного комітету не розтиражовано, подання Генпрокурора теж не роздано депутатам. Плюс обговорення питання може зайняти півтори години – півгодини для прокурора, півгодини для Клюєва і півгодини для Мельничука (виступ плюс питання від фракцій і депутатів). Питання в тому, чи будуть у середу голоси», - повідомив народний депутат Сергій Лещенко.

Ціна питання

Кажуть, такі тимчасові затримки не випадкові. Деякі парламентарії повідали АСН, що з ними намагаються домовитися. За неголосування щодо зняття недоторканності з Клюєва, нібито, дають 500 тисяч доларів.

Знову ж таки, зняття імунітету не позбавляє депутатського мандату.

Павло Пинзеник«Навіть якщо Верховна Рада зніме недоторканність з Мельничука і Клюєва, вони все одно залишаться народними депутатами, будуть ходити до парламенту і голосувати. Депутатство втратять лише у разі набрання чинності обвинувального вироку щодо їх», - пояснив голова Регламентного комітету Павло Пинзеник.

За скромними підрахунками опонентів Мельничука і Клюєва, судова тяганина тільки в українських судах може затягнутися на рік-два. А потім - у гру можуть вступити міжнародні судові інстанції, зокрема Європейський суд з прав людини.

«Якщо справа дійде до ЄСПЛ, то повинна бути хороша доказова база, щоб справа не розсипалася. Ті докази, які надала по Клюєву Генпрокуратура - відверто слабенькі», - дав оцінку народний депутат Леонід Ємець.Леонід Ємець

Тобто, висока ймовірність, що і Клюєв, і Мельничук до кінця відбудуть депутатську каденцію. А недоторканність з них можуть зняти не раніше вересня 2015 року - року, коли особливий депутатський імунітет зніматимуть з усіх депутатів, вносячи відповідні зміни до Конституції.