Перегляд соцвиплат: спекуляції замість зобов'язань

На індексацію зарплат і пенсій можна сподіватися вже незабаром, — заявив Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, хоча раніше саме він ініціював відповідний мораторій у держбюджеті. Невже в казні нарешті з'явилися кошти, чи глава Кабміну не хоче пасти задніх у гарних обіцянках? У цьому розбиралася «Аналітична служба новин» (АСН).

Мораторій на право

Реальні зарплати і пенсії в Україні суттєво знизила девальвація, до того ж їх постійно «з'їдає» інфляція. Та й вони такі мізерні, що ми посідаємо перші місця в антирейтингах. Якщо в перерахунку на долари «мінімалка» в Україні становить $43 (1218 гривень), то в таких країнах, як Бангладеш, Гана, Замбія вона 47 доларів, в Гамбії та Чаді — 51 долар.

Востаннє зарплати і пенсії в Україні індексували 1 грудня 2013 року. У 2014 році про перегляд соцвиплат навіть словом ніхто не похопився — революційний Майдан, початок АТО — не до цього.

Наступна індексація має відбутися після 1 грудня 2015 року — це прописано в держбюджеті. Але політики всіх мастей заявляють, що така відстрочка незаконна і несправедлива. Найголосніше про необхідність компенсувати людям інфляційні втрати кричать представники парламентської фракції «Батьківщина», соціальні обіцянки яких мають стати фішкою наступної виборчої кампанії.

Але тут Арсеній Яценюк допустив дострокове підвищення зарплат і пенсій українців.

«Ми готові до цієї індексації. І я перший, хто зацікавлений в тому, щоб перенести термін індексації на більш ранній», — заявив він, виступаючи в сесійній залі ВРУ.

Однак, як додав Прем'єр, для цього необхідно знайти фінансовий ресурс. І хоча уряду вдалося накопичити певні кошти на Єдиному казначейському рахунку, «у нас левова частка виплат по субсидіях для малозабезпечених громадян — це четвертий квартал поточного року. А це 25 мільярдів гривень, які повинні бути на казначейських рахунках, щоб кожна людина, яка претендує на пільгу або субсидію, отримала цю пільгу чи субсидію, а не обіцянку».

Три аспекти одного питання

Ясна річ, не варто давати порожніх обіцянок. І перш ніж щось говорити, потрібно все прорахувати. Але в питанні індексації соціальних виплат Україна може громадянам допомогти, а на ділі продемонструвати відданість євроінтеграційній політиці.

Олексій Плотніков«У ЄС індексуються пенсії та соціальні виплати, навіть якщо у них інфляція піввідсотка. Що стосується України, то в умовах цієї страшної інфляції (близько 40—50%, — авт.) у нас заморожені всі виплати і нічого не робиться. З точки зору незаможних верств населення, пенсіонерів, тих, хто живе на допомоги, працівників бюджетної сфери, звичайно, — це несправедливо. Держава не повинна так чинити», — сказав АСН доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Олексій Плотніков.

На економічну складову в необхідності підвищення зарплат і пенсій вказав АСН і колишній в.о. міністра економічного розвитку і торгівлі України, координатор «Економічного дискусійного клубу» Анатолій Максюта.Анатолій Максюта

«Індексування соцвиплат — це не лише забезпечення соціальної справедливості. Все набагато складніше. Без індексації соцвиплат падає споживання. А коли падає споживання, виникають серйозні проблеми на внутрішньому ринку. Існує пряма зав’язка: що менше витрачають, то менше (надходить коштів, — авт.)  до держбюджету», — говорить Анатолій Максюта.

Економіст наголосив: якщо ситуація із зарплатами і пенсіями, доходами звичайних громадян не покращиться, суттєво зростуть ризики неплатежів за енергоресурси і послуги ЖКГ. Крім того, розшириться список людей, які матимуть право скористатися державними субсидіями. Це, своєю чергою, призведе до зростання навантаження на держбюджет.

«Суми, наданої на субсидії у 12 мільярдів гривень, не вистачить», — акцентує увагу експерт. Також Анатолій Максюта нагадав ситуацію, в яку Україна потрапила в 90-х, — зарплати видавали не грошима, а продукцією. «Люди отримували зарплату консервами, горілкою — хто де працював, тим і отримував. Ми не повинні дійти до цього», — сказав він.

Павло РудяковЩе на один аспект у питанні індексації соцвиплат звернув увагу АСН директор Інформаційно-аналітичного центру «Перспектива» Павло Рудяков. Експерт наголосив, що держава не має права не підвищувати соцвиплат. «Індексація — це не добрі наміри уряду. Індексація заробітної плати та соцвиплат населенню — це законодавча норма. Це записано в нашому законодавстві», — зазначив він.

То порожня казна чи ні?

Індексацію пенсій і зарплат бюджетників потрібно проводити раніше грудня тільки в тому випадку, якщо є на це реальні кошти. Інакше держава лише посилить ситуацію в «соціалці».

«На сьогодні бюджетні надходження мають оптимістичний вигляд і цілком нормально, що уряд може використовувати ці кошти для індексації пенсій і зарплат. Це крок необхідний, але він буде зроблений, якщо тенденції першого кварталу по зростанню надходжень до держбюджету збережуться, — сказав старший економіст центру «CASE-Україна» Володимир Дубровський.Володимир Дубровський

«Індексація діє тільки в один бік — підняти можна, а опустити не можна. Потрібно підходити до цього питання відповідально. Якщо ресурсів немає, то краще цього не робити, оскільки надалі просто не буде грошей на виплату пенсій. Або ж доведеться вмикати грошовий верстат, а це може ще погіршити ситуацію. Тому, звичайно, індексація — це добре, але за умови, що на неї є реальні ресурси», — додав він.

Звідки знайти кошти на індексацію? Політологи апелюють до недавніх даних, що профіцит бюджету за перший квартал 2015 року становитиме 8,2 мільярда гривень.

Володимир Цибулько«Уряд хвалиться великими фінансовими запасами. Але чому ці гроші не йдуть в економіку? Ними можна було б доплачувати пенсії, зарплати бюджетникам. Звичайно, можливо уряд вважає, що збільшення грошової маси призведе до інфляції», — заявив експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько.

При цьому він зазначив, що утримувати кошти і не випускати їх в обіг теж не найкращий варіант.

«Пенсії та бюджетні зарплати — це гроші, які повертаються в економіку максимум впродовж тижня. Це б відразу зміцнило податкову базу. Тому дивно, що уряд, маючи профіцит бюджету, не проводить індексацію», — додав експерт.

На профіцит держбюджету, як джерело індексації, вказав і Олексій Плотніков.

«У нас інфляційне перевиконання. І цей інфляційний профіт цілком можна спрямувати на індексацію, не витрачаючи кошти, отримані від продажу 3G частот або від приватизації», — наголосив економіст.

У коаліції, коли чують поради експертів провести індексацію соцвиплат за рахунок профіциту, лише усміхаються. Кажуть, ще ніхто не бачив, чи є це перевиконання держбюджету насправді. За словами лідера фракції «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді України Юрія Луценка, ухвалюючи рішення про індексацію, необхідно ґрунтуватися на реальних цифрах.Юрій Луценко

«Ми хочемо побачити документ про результати чотирьох місяців виконання бюджету, завірений печаткою та підписом керівника Державного казначейства. Якщо є перевиконання бюджету — обов'язково треба проводити індексацію. Якщо ні — потрібно припинити популізм», — сказав Луценко.

При цьому він зазначив, що в разі перевиконання бюджету необхідно буде зробити резерви на випадок загострення військової ситуації, а також вкласти кошти в розвиток інфраструктури.

Надія помирає останньою

Павло РозенкоАле поки народним депутатам «реальні цифри» не поспішають показувати. Та водночас міністр соціальної політики та праці Павло Розенко чесно зізнався АСН, що сьогодні в країні немає ресурсів для проведення індексацій мінімальних зарплат і пенсій.

«Я, як міністр соціальної політики, абсолютний прихильник проведення індексації заробітних плат і пенсій. Проблема не в тому, що хтось не хоче цього робити. Проблема в наявності ресурсів, які ми повинні віднайти, щоб здійснити цю індексацію, — сказав Розенко. — Можна багато заявляти в ЗМІ, але коли сідаєш і починаєш шукати гроші, є проблеми. Нам Мінфін чітко пояснює, що сьогодні ресурсу для проведення індексації немає».

Попри песимістичний реалізм міністра Павла Розенка, українці таки можуть сподіватися на індексацію доходів. Оптимізму додають місцеві вибори, що наближаються, і можливі дострокові вибори до парламенту. Країна зануриться в хвилю популізму. Але розуміючи, що цього разу на голому популізмі «теплих місць» у владі не отримати, аж надто швидко убожіє і озляэться народ, чиновники підуть на індексацію, викрутяться, але знайдуть на неї кошти. Звичайно, розраховувати, що перегляд пенсій і зарплат буде проведений пропорційно зростанню рівня інфляції, не доводиться, але якісь «копійки» українцям накинуть.