Чому без мантії

На тлі нескінченних обіцянок про очищення суддівського корпусу та проведення повномасштабної реформи несподіваним і резонансним стало звільнення чотирьох суддів. Серед яких і одіозний Кірєєв, який запам'ятався всій країні справою ЮліїТимошенко.

Чи буде ця подія одноразовою акцією, чи спричинить парад відставок служителів Феміди, розбиралася АСН.

Нещаслива четвірка

Як ідеться у повідомленні, оприлюдненому у вівторок, 19 січня 2016 року, на сайті Президента, з пропозиціями про звільнення з посад суддів до глави держави звернулася Вища рада юстиції (ВРЮ).

Так, Кірєєв — за висновком ВРЮ — під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням екс-премʹєра Юлії Тимошенко безпідставно змінив запобіжний захід з підписки про невиїзд на утримання під вартою, чим допустив свавільне та незаконне позбавлення її волі. Його дії, вважають, зашкодили авторитету і судової влади, і держави Україна.

Окрім одіозного Кірєєва звільнено й суддю Олену Васильєву (Червонозаводський районний суд Харкова), рішеннями якої було притягнуто до адміністративної відповідальності учасників акцій протесту 19 лютого 2014 року у Харкові. (Нагадаємо, активісти брали участь у блокуванні воріт Академії внутрішніх військ та отримали по 15 діб адміністративного арешту за свою акцію.)

Третє прізвище належить судді Оболонського районного суду Києва. Це Віталій Литвинов. Він позбувся мантії через необґрунтоване рішення щодо активіста Євромайдану у січні 2014 року. (Олександра Кравцова неправомірно утримували під вартою з 23 січня по 23 березня 2014 року. Також на Литвинова через низку інших його рішень щодо учасників масових акцій було відкрито три дисциплінарні справи.)

У «четвірці» також суддя Ленінського районного суду Луганська —  Олексій Золотарьов. Він у лютому 2013 року ухвалив чотири рішення щодо права власності на трубопроводи в Луганській області. Згодом через частковий демонтаж трубопроводів сталося руйнування меліоративної системи.

Пожиттєві гарантії

Здавалося, що нарешті нагороди знайшли своїх героїв. Та шаленого захвату і аплодисментів звільнення «першої четвірки» не викликали. А чимала армія суддів не боїться, що прізвища когось з них опиняться в тотожному указі. Адже, відповідно до чинного законодавства, вперше суддя призначається на п’ятирічний термін президентом, після того безстроково обирається Верховною Радою.

Ганна МалярТаким чином, як пояснила АСН кандидат юридичних наук, юрист-кримінолог Ганна Маляр, президент має право звільняти з посади не всіх суддів, а лише тих, які президентом і призначались.

«Тож, звільнивши днями з посад чотирьох суддів, зокрема й суддю Печерського районного суду Києва Родіона Кірєєва, Порошенко діяв у межах своїх повноважень. Але очікувати масового звільнення суддів не варто, оскільки більшість суддів обрано безстроково, а отже, звільняти їх може лише Верховна Рада», — акцентувала Маляр.

Крім того, юрист пояснила, що через необхідність проходити процедуру обрання на посаду безстроково перші п’ять років судді воліють не брати участі в «небезпечних» для їхньої кар’єри справах, «тому серед суддів, яких має право звільняти президент, не так уже й багато відвертих корупціонерів».

Обгортка від цукерки

Не оцінили звільнення горезвісного Кірєєва (який, подейкують, переховується в анексованому Криму) і ще трьох і політики.

Ігор ЛуценкоТак, активіст Євромайдану Ігор Луценко, який нині очолює підкомітет з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції, зазначив, що після «А» Банкова мала б сказати й «Б». Адже покарані судді не самостійно приймали рішення, а виконували вказівки.

«Мене цікавить, чи так само буде дзвінок з АП до прокуратури з вимогою звільнити прокурорів, які, по суті, вимагали у судді оті завідомо незаконні рішення, за котрі покарали суддів?» — акцентував Луценко в коментарі АСН.

На тому, що більшість суддів і далі собі працюють, займаючись політичними розправами над українськими патріотами й «віджимами» бізнесів, наполягає також секретар Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Андрій Лозовий.

Андрій Лозовий«На жаль, на справжній «суддєпад» нам нині чекати не доводиться... Треба звільнити всіх суддів. Натомість Порошенко показово, для гарної картинки, звільняє час від часу мізерну кількість суддів, а сам руками заступника глави АП Олексія Філатова фактично вже вибудував суддівську вертикаль (точніше «приручив» ту, що лишилася у спадок від режиму Януковича) і використовує її у власних інтересах. На жаль, в Україні суди не виносять вироки, а роблять послуги. За гроші або тим, хто їх контролює внаслідок політичної влади — тримаючи на гачку справ у Генпрокуратурі і лякаючи можливим звільненням чи навіть арештом», — заявив він АСН.

Олесь ДонійА політик Олесь Доній вбачає у діях Банкової небезпечний сигнал. «Це звільнення — важливий прецедент. Потрібно зрозуміти, що у нас у країні є лише одна влада. І це — Президент. Судді орієнтуються на нього,  а відтепер ще більше орієнтуватимуться: будь-яку вказівку з Адміністрації Президента тепер виконуватимуть із потрійною швидкістю», — застеріг політик.

А судді хто?

Отже, виходить, реальної погоди в очищенні корпусу і відновлення довіри до судів позбавлення мантій «першої четвірки» не робить. Хіба що наштовхує на низку запитань. І не стільки «Хто наступний?», скільки «Що хотів сказати Президент: просто сподобатися або ж комусь нагадати про давні гріхи (не лише в суддівському корпусі, а й, приміром, фігурантам справ, адже звільнення судді

може бути підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами чи нововиявленими обставинами)?».

Висновки можна буде зробити лише побачивши, чи матиме «справа чотирьох» продовження, або ж захолоне — залишиться винятком з правил, чим підтвердить, що традиція діяти на публіку та «в науку іншим» залишилася.

Роботи ж — і для Президента, і для парламенту — неоране поле: з червня 2015 року Вищою радою юстиції прийнято понад 300 рішень щодо звільнення суддів з посад за особливих обставин, а ще близько 5 тисяч скарг на дії суддів зараз на розгляді у ВРЮ. І лише розуміти головні суспільні очікування щодо очищення судової влади та боротьби з корупцією та кумівством — замало.