Дуда в Україні: годі розмов, час діяти!

Україну з першим візитом відвідав польський президент Анджей Дуда. Всупереч побоюванням, був налаштований доброзичливо. Зокрема, дав зрозуміти, що Польща готова не педалювати спірні моменти спільної історії двох країн. Але натомість чекає від України реальних дій, а не порожніх декларацій.

Анджей Дуда та Петро Порошенко могли зустрітися ще у травні цього року. Планувалося, що український глава держави познайомиться зі своїм польським колегою під час футбольного матчу між «Дніпром» та іспанською «Севільєю», який відбувався у Варшаві. Проте напередодні візиту його скасували, а від прес-служб обох президентів надійшли якісь невиразні пояснення.

І ось нарешті зустріч Петра Порошенка і Анджея Дуди відбулася. Варто зазначити, що візиту польського президента в Києві злегка побоювалися. Це з колишнім главою Польщі Броніславом Коморовським було легко і комфортно. Він не приховував любові до України і неодноразово висловлював готовність до постійної та цілковитої підтримки нашої країни.

Після того як Коморовського змінив Дуда, а його партія «Право і справедливість» отримала карт-бланш на формування уряду, експерти помітили зміну акцентів. Загальний доброзичливий тон, безумовно, залишився колишнім. Польща, як і раніше, залишилася головним адвокатом України в Євросоюзі. З тією різницею, що сусід почав менше довіряти словам. І більше - реальним справам.

Маркіян ЛубківськийВізит польського президента до Києва обговорювали в обох країнах. Напередодні приїзду Анджея Дуди до української столиці експерт Маркіян Лубківський зауважив, що ця подія за ступенем значущості не поступається й візиту віце-президента США Джо Байдена. На його думку, саме від Польщі багато в чому залежить формування європейської та євроатлантичної політики щодо України.

Польські експерти спочатку заявили, що жодних сенсацій від візиту Дуди очікувати не доводиться. Польща була і залишається другом України. Але з деякими зауваженнями.

Ян МалицькийТак, професор Варшавського університету Ян Малицький наголосив, що від візиту Дуди залежатиме, чи актуальним залишається стратегічне партнерство Польщі та України. На думку Малицького, минув той час, коли наша країна могла беззастережно розраховувати на позитивну реакцію сусіда на будь-яку справу.

«Мені здається, настав час більш рішучих, жорстких взаємин. Зрозуміло, це не виключає дружби і різного роду союзів, але вони мають спиратися на головний принцип: якщо хтось щось дає, він щось вимагає натомість. Кожен уряд України вважає, що можна не вкладати нічого у відносини з Польщею, бо Польща і так постійно підтримуватиме Україну, оскільки для неї це важливо - мати на сході союзника і послаблювати Росію. Але цей етап уже скінчився», - зауважив професор.

Утім, сам Анджей Дуда про жодну зміну формату взаємин з Україною не казав. Навпаки, неодноразово наголошував, що ми й надалі можемо розраховувати на Польщу, в тому числі на її підтримку у конфлікті з Росією. На думку Дуди, санкції проти агресора мають продовжуватися.

«Політику санкцій у зв'язку з Мінськими домовленостями і ситуацією на сході України має бути продовжено, і світ не повинен відмовлятися від цієї політики», - заявив він.

Проте далі відстороненої підтримки в цьому питанні Польща йти не готова. Незважаючи на попередні повідомлення про можливе розширення «нормандського формату» за рахунок Польщі, Анджей Дуда цей варіант спростував.

«Ми не втручаємося і не хочемо втручатися в «нормандський формат», - заявив президент Польщі.

Зате на допомогу Варшави у питаннях співпраці України з НАТО ми, за словами Дуди, можемо сміливо розраховувати. «Варшава у 2016 році приймає саміт НАТО. Ми виступаємо за присутність України на наступному саміті НАТО у Варшаві. Я постараюся, щоб Україні було місце за столом», - пообіцяв польський глава держави.

Крім того, сторони домовилися посилювати економічну та військову співпрацю. Не випадково паралельно з президентами обох країн свої зустрічі провели й міністри оборони. І навіть підписали договір про співпрацю у сфері безпеки.

Не обійшлося і без історичних питань - деякі експерти побоювалися, що «правий» Дуда приділятиме цій темі особливу увага, чим знизить градус доброзичливості візиту. Однак цього не сталося. Польський президент дав зрозуміти, що ніхто не збирається загострювати увагу на трагічних сторінках, які є у спільній історії обох країн. Правда, додав, що й замовчувати їх теж ніхто не збирається.

«Та несправедливість, яка відбувалася в ХХ столітті, не повинна кидати тінь на наші відносини, але про це потрібно говорити. Відносини мають спиратися на правду», - заявив Дуда.

Петро ПоґожельскіТака «нерішучість» польського лідера викликала певне нерозуміння у польських експертів та представників преси. Так, журналіст «Польського радіо» Петро Поґожельскі зазначив у коментарі АСН, що під час публічних переговорів з українською владою жодного разу не прозвучало слово «Волинь».

«Мені здається, що польська сторона тим самим показала, що готова до діалогу, який стосується подій сімдесятирічної давнини. Дуда продемонстрував, що готовий пожертвувати політичними бонусами, які б йому дало загострення теми «Волинської різанини», заради досягнення конкретних результатів у переговорах. Було б добре, якби українська сторона це оцінила. Бо часто українці не розуміють, наскільки ризикованими є подібні кроки для польських політиків», - зазначив експерт.

Переважно ж у польському медіапросторі візит їхнього президента до України оцінили позитивно.

Артур Волек«Як і очікувалося, візит Анджея Дуди до Києва не став революційним у відносинах двох країн. Проте сторони продемонстрували намір вийти за рамки політичних декларацій, які часто не мають ані найменшого шансу на реалізацію. Зараз обидві країни повинні зосередитися на реальній співпраці в економічній та суспільній площинах», - зазначив польський політолог Артур Волек.

Після від'їзду Анджея Дуди українські дипломати та журналісти зітхнули з полегшенням: усе минуло спокійно і передбачувано. Але нам недвозначно дали зрозуміти, що навіть така терпляча і толерантно налаштована щодо нас країна, як Польща, втомилася від порожніх декларацій і чекає реальних справ. Тепер від обох сторін залежить, чи буде стандартне формулювання «стратегічне партнерство між Польщею та Україною» наповнене реальним змістом.