Нова прокуратура: хитрощі з реформуванням

Вже на початку червня 2015 року країна може мати нову прокуратуру. Це можливо, якщо народні депутати в другому читанні ухвалять зміни до закону «Про прокуратуру». Але чи ухвалять? У першому читанні документ йшов надто туго, згодом 265 голосів «за» набрав. Дуже багато в ньому дискусійних моментів, хоча, на перший погляд, висловлюючись словами заступника Генпрокурора Давида Сакварелідзе, зміни в прокурорський закон — революційні.

Не кількістю, а якістю

Леонід ЄмецьЗокрема, планується суттєво скоротити прокурорських службовців — із 20-ти до 10 тисяч чоловік. Співавтор законопроекту, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики і правосуддя, Леонід Ємець розповів АСН, що сподівався провести серйозніше кадрове скорочення, але поки що виходить тільки вдвічі. Він уточнив також, що обмежать кількість заступників керівників регіональної та місцевої прокуратури: «Якщо є об’єктивна необхідність, можуть мати до трьох заступників, не більше. Кількість заступників керівника місцевої прокуратури обмежується двома».

За словами Леоніда Ємця, якщо ці правила набудуть чинності — матимемо змогу набрати в прокуратуру професіоналів, людей, які хочуть і можуть працювати. «Цей документ дасть змогу впровадити прозорі механізми конкурсів працівників прокуратури. Можливо, не такі прозорі, як ми планували, але достатні, щоб говорити про змогу якісно змінити склад прокуратури», — розповів Леонід Ємець.

Він зауважив, що для прокурорів планують запровадити тестування, до місцевих прокуратур набиратимуть лише тих, хто добре склав іспит. Новачки будуть допущені до тестування після року успішного стажування.

Без загального нагляду та слідства

Планується також суттєво перекроїти функції прокуратури, прибрати «функції, не властиві прокуратурі».

«Слідство має перейти до створюваного Державного бюро розслідувань. Нарешті остаточно і безповоротно у прокурорів заберуть загальний нагляд. Вони (прокурори, — авт.) не здійснюватимуть нагляд за дотриманням законів усіма суб'єктами права і не застосовуватимуть заходи щодо попередження правопорушень», — розповів перший заступник Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Ігор Мосійчук.

Парламентарій каже, що таке поняття, як загальний нагляд, взагалі приберуть із лексикону української юриспруденції. «Органи місцевого самоврядування на своїх територіях самостійно вирішуватимуть ці питання, — заявив Ігор Мосійчук і додав. — Прокуратура представлятиме державне обвинувачення в судах, здійснюватиме контроль над заявами, які потрапляють під їх компетенцію, зокрема з питань держбезпеки».

І Ємець, і Мосійчук планують, що до другого читання і ухвалення в цілому законопроект буде готовий вже за кілька тижнів. Але цей оптимізм може виявитися безпідставним. Серед політиків немає єдиної думки, як зробити прокуратуру незалежним і дієвим органом. Навпаки, кажуть, що запропоновані законодавчі зміни можуть накинути нашийник на прокурорів, зокрема представників створюваної спеціальної антикорупційної прокуратури.

Маріонетки і ляльководи

Існує думка, що маріонетками ризикують стати саме антикорупційні прокурори. Причина — механізм добору кадрів.Єгор Соболєв

«У цьому законопроекті нам запропоновано зробити величезний крок назад, крок, який може покласти край всім сподіванням на роботу Національного антикорупційного бюро України. Він передбачає обрання антикорупційного прокурора під диктовку нинішнього Генерального прокурора», — упевнений голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв.

Без зайвих емоцій суть проблеми пояснив глава правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, чітко вказавши на те, що корінь зла криється в умовах формування конкурсної комісії з обрання голови Антикорупційної прокуратури. Її, виявляється, можуть сформувати з людей, далеких від неупередженості і наближених до Президента.

«Конкурсну комісію хочуть створювати за квотним принципом. П’ять своїх представників делегує туди Генеральний прокурор, якого призначає Президент, ще п’ять — обирає парламент. А яка найбільша фракція в парламенті?» — роз'яснив Шабунін.

Блоки Генпрокурора

Існують й інші побоювання. Наприклад, що майбутню потенційну відданість Генерального прокурора передбачається заохотити ускладненням процедури парламентського контролю над його діяльністю.

Андрій Кожем’якінГолова Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін звернув увагу на те, що законопроект передбачає замінити норму про щорічний звіт Генпрокурора у парламенті більш «зручним» варіантом. А саме: очільник Генпрокуратури особисто не менше одного разу на рік інформує Верховну Раду про діяльність органів прокуратури, надаючи узагальнені статистичні та аналітичні дані. Зрозуміло, що звіт та інформування — речі зовсім різні. «Така законодавча ініціатива звужує рівень парламентського контролю над діяльністю прокуратури», — стверджує Андрій Кожем’якін.

Претензії до ініціативи з формування прокуратури є і в головних експертів парламенту. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України вказує ще на одну ваду, яка стосується процедури звільнення Генерального прокурора. Депутатам пропонують узаконити таке положення: звільнення Генерального прокурора України Президентом або припинення його повноважень внаслідок висловлення недовіри Верховною Радою України здійснюється після отримання Президентом або Верховною Радою України від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів висновку щодо виконання Генеральним прокурором України професійних обов'язків.

«На наш погляд, це положення безпідставно обмежує конституційні права Президента України та Верховної Ради України, оскільки ставить їхнє право звільняти Генерального прокурора (висловлювати йому недовіру) в залежність від ухвалення чи неухвалення певного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів», — сказано в експертному висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України.

Темні перспективи

Невже безвихідь? Інститут прокуратури залишиться колишнім? У парламентських кулуарах обговорюють два сценарії розвитку подій.

Обізнані депутати попереджають: або внісши до законодавства про прокуратуру зазначені скандальні норми й знаючи, що в такому вигляді ініціатива не отримає підтримки в сесійній залі, влада намагається максимально відтермінувати реформування прокуратури, залишивши все, як є. Або ж — є наміри, нібито проводячи реформу, насправді максимально приручити прокуратуру, зробити її повністю підконтрольною Президенту та наближеним до нього людям. І обидва варіанти далекі від реальної реформи, обіцяної не лише українцям, а й світовій спільноті.