30 днів до ЗВТ: як Україні вижити на європейському ринку

До імплементації Зони вільної торгівлі з Євросоюзом залишилося менше місяця. Але чи зможе Україна з 1 січня наступного року повноцінно конкурувати на ринках Євросоюзу - велике питання. Для українських компаній ЗВТ почала діяти ще в 2014 році, тоді ЄС надав нашій країні преференції в односторонньому порядку й відкрив для вітчизняних виробників свої ринки. А от з 2016-го товари не тільки від нас до ЄС, але і з Європи до нас ввозитимуться без мит, і українським виробникам потрібно вписатися в модель і стандарти євроринку.

«Вранці реформи - ввечері ринки»

Зрозуміло, що Європа відкриває свої ринки українським виробникам на певних умовах. Щоб після Нового року не осоромитися, Україна повинна провести низку внутрішніх реформ, необхідних для перебудови системи за європейським зразком. Головне - адаптувати законодавство під стандарти ЄС. До кінця року Рада повинна прийняти енну кількість законів, прописаних експертами інформаційної кампанії «Сильніше разом!» у Дорожній карті євроінтеграційних реформ. Презентували та обговорили необхідні законопроекти експерти й активісти під час панельної дискусії «Запуск Зони вільної торгівлі - 2016: місія здійсненна?».

Координатор інформаційної кампанії «Сильніше разом!» Любов Акуленко переконана, що конкурентоспроможність українських товарів на ринку Євросоюзу залежатиме від роботи Верховної Ради, тобто від прийняття парламентом потрібних законів, а також від бажання самих виробників.

«Якщо оцінювати ситуацію, то формально, де-юре Зона вільної торгівлі запускається в січні 2016 року, але враховуючи той факт, що торгівлю з Росією практично зупинено, а Україні треба виживати, Україна ще в минулому році почала адаптувати законодавство. Але от динаміка цього процесу, на жаль, надто повільна», - підкреслила Любов Акуленко в коментарі АСН.

За її словами, про ЗВТ більше піклуються громадські активісти, а не міністерства й парламент.

«Вони по 5-6 разів знімають з порядку денного закони, які стосуються ЗВТ. У нас є 10 років до 2026-го для імплементації взятих зобов'язань. З такою динамікою прийматимемо не 10 років, а всі 20», - вважає експерт, зазначаючи, що окрім млявості ВР у прийнятті євроінтеграційних законопроектів проблема - у відсутності генеральної лінії, а також у тому, що немає людини, яка б рухала цей процес. А от вирішити її могло б запровадження посади віце-спікера з євроінтеграції. До речі, в Україні вже був відповідальний за європейський вектор чиновник - урядовий уповноважений з питань євроінтеграції Валерій П'ятницький. Він працював на цій посаді з 2011 року, але її ліквідували в серпні 2014-го. Ще один крок, який би дав змогу підтримати українського виробника, - доступ до оборотних засобів і кредитів.

ЄС обома руками за ЗВТ

Тим же українським виробникам, які не захочуть відповідати стандартам ЄС (міняти обладнання, дотримуватися техстандартів), з ринку доведеться піти. Адже європейці дуже ретельно ставляться навіть до упаковки.

«Повноцінна робота ЗВТ - це можливо для України. Є прогрес. Але в Україні треба провести податкову реформу, реформу держслужби. Активніше боротися з корупцією, яка гальмує реформи. Це добре для Європи, це добре для України», - переконана Надзвичайний і Повноважний Посол Великобританії в Україні Джудіт Гоф.

У тому, що ЗВТ почне працювати, упевнений і керівник торгово-економічного відділу Представництва ЄС в Україні Ніколас Бердж.

«ЄС може гарантувати, що угода про ЗВТ діятиме. Ми будемо підтримувати реформи, які стосуються інтеграції, але ми не повинні перебільшувати миттєві економічні зрушення. З 1 січня говоритимемо про лібералізацію тарифів, вони будуть лібералізовані з двох сторін, збільшуватиметься доступ на ринки. Але для великих змін потрібно 5-10 років», - пояснив Бердж.

Основний рецепт успішності України в ЗВТ, на думку європейських партнерів, у тому, щоб наша країна не втрачала темп реалізації нововведень і реалізувала більш продумані, детальні реформи.

Мапа єврореформ

Щоб дотягтися до стандартів ЄС, українському парламенту потрібно працювати в посиленому режимі. Активісти «Сильніше разом!» розбили Дорожню карту євроінтеграційних реформ на п'ять блоків: якщо за всіма п'ятьма буде прийнято потрібні закони, це дозволить просунути українські товари на ринки Євросоюзу. Лідерами в галузі підготовки до ЗВТ стали антимонопольна та енергетична сфери, а також держзакупівлі. На другому місці - безпека харчових продуктів. В аутсайдерах опинилася митниця. Саме там, зазначають експерти, не відбувається жодної адаптації діяльності до вимог ЄС щодо ЗВТ.

Якщо говорити про реформу антимонопольного законодавства, то тут на рахунку активістів два законопроекти, які вже схвалено в першому читанні: № 2431 «Про внесення змін до законодавства України про конкуренцію щодо впровадження методики розрахунку штрафів, що накладаються за порушення законодавства про конкуренцію» та № 2168а - «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо розгляду заяви про надання дозволу на концентрацію за спрощеною процедурою».

«Саме наявність ефективної системи захисту конкуренції - умова реалізації Зони вільної торгівлі з ЄС. Якщо навіть знизиться адміністративний тиск, буде знято економічні, адміністративні бар'єри, але якщо не буде правил конкуренції та не буде ефективного захисту конкуренції, то навряд чи торгівля з Європою стане можливою», - вважає перший заступник голови Комітету - державний уповноважений Антимонопольного комітету України Марія Ніжнік.

Законопроект про штрафи - це крок до обмеження зловживань і надання судам повноважень переглядати розміри штрафів. Порядок перегляду антимонопольних рішень у судах - це вимога, прописана в Угоді про Асоціацію з ЄС.

Енергетична реформа - одна з найуспішніших

В енергетичній сфері нардепи повинні до кінця року прийняти законопроект № 2966 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Це має посилити прозорість регулювання енергетичних ринків, допоможе знизити рівень корупції. Другий законопроект з категорії вкрай важливих, прийняття яких є нагальною справою, - «Про енергетичну ефективність будівель». Завдання цих законів - лібералізація ринків газу та електроенергії.

Чому досі не прийняли? Керівник програм аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович каже, що всі бояться закону про нацкомісії, але прийняти його необхідно. За його словами, «якщо ми хочемо енергетичної безпеки та отримувати енергоносії з ЄС, якщо хочемо диверсифікувати поставки з РФ, то повинні виконати домашнє завдання, повинні грати за правилами». У свою чергу закон про ефективне споживання має стати індикатором для людей, які отримають можливість відстежувати, скільки вони споживають, що дозволить зменшити комунальні платежі.

Закон про корми для тварин - ключ до ринку ЄС

Треба врахувати і той факт, що в Євросоюзі дуже відповідально ставляться до безпеки харчових продуктів. Тут важливо все: і відповідність самої продукції, і якість кормів, які дають тваринам, і навіть умови, в яких вони утримуються. Тому в реформі сфери безпеки та якості харчових продуктів є законопроекти № 2845 «Про безпечність та гігієну кормів», «Про маркування, представлення та пакування (фасування) кормів» і законодавчий акт щодо адаптації процедури держреєстрації в кормовому секторі відповідно до вимог ЄС.

Коли нардепи скажуть своє вагоме слово «за» ці законопроекти, країна отримає можливість побудувати систему контролю безпеки харчових продуктів по всьому ланцюгу поставки «від лану до столу». Безумовно, що в плюсі ​​опиняться і прості українці. Зараз у Верховній Раді вже перебувають 10 євроінтеграційних законів від АПК, але от у порядку денному ми їх чомусь не бачимо.

Тут необхідно зазначити, що українські агровиробники вже непогано себе зарекомендували, тому ще в квітні цього року отримали дозвіл відправляти до ЄС столове яйце і яєчний порошок. До речі, ми - одна з двох країн, що отримали право постачати на європейський ринок цей товар.

Прозорі закупівлі та відстала митниця

Що стосується ще одного лідера реформування - публічних закупівель, то тут парламентаріям потрібно прийняти законопроект «Про державні закупівлі». Головне його завдання - перевести всі закупівлі в електронний формат і зробити їх доступними для всіх. Крім того, реформа дасть змогу знизити корупційну складову, оскільки під час проведення тендеру відомо буде тільки запропоновану ціну, а не те, чи стоїть за нею «своя» людина.

У сфері митниці імплементації із ЗВТ взагалі не відбулося. Проблемою може стати питання видачі митницею з 1 січня сертифікатів походження.

«Питання врегульовано, але формально. До мене вже звертаються компанії з організації роботи, щоб з 1 січня не було сюрпризом, що сертифікат цей іде не від Торгово-промислової палати, а від митниці. Головне, щоб усі знали, де і що отримувати, щоб не було у нас двотижневого колапсу», - визначив «тонкі місця» експерт з питань євроінтеграції, керівник проекту «Український медіа-центр реформ» Тарас Качка.

Тому до кінця року необхідно прийняти законопроект «Щодо впровадження концепції «Єдиного вікна». Ця концепція знизить надмірне регуляторне навантаження як на експортерів, так і на імпортерів. Що, на думку експертів, дозволить зменшити зловживання.

Зараз Україна - за крок від торгового взаєморозуміння з Європейським Союзом, і, незважаючи на зволікання у прийнятті євроінтеграційних законів, є і позитивна динаміка. Український бізнес все активніше працює на європейському ринку, хоч ми й далекі від виконання всіх умов. Ще один плюс - усі товари, за якими є квоти, активно продаються, тобто маємо прогрес експорту з України.