Чи є загроза Україні з боку Білорусі

10 серпня президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що на території країни було знищено "ударний безпілотник" і назвав це "провокацією" з боку України. Він також запевнив, що інцидент "не залишиться без відповіді" і наказав направити війська до кордону з Україною.

Лукашенко розповів про "вторгнення" українського дрона до білоруського повітряного простору на нараді, присвяченій питанням сільського господарства на сході країни.

За його словами, увечері 9 серпня сили протиповітряної оборони Білорусі були приведені в бойову готовність через появу "десятків цілей" у небі над Костюковицьким районом, що знаходиться в Могилевській області, неподалік російського кордону та приблизно за 100 км від кордону з Україною.

Для ліквідації цих цілей білоруська армія задіяла літаки, гелікоптери та привела в готовність реактивні системи залпового вогню, хоча вони не призначені для протиповітряної оборони.

На білоруській території нібито вдалося збити кілька цілей, які Лукашенко назвав "ударними безпілотниками", тоді як інші апарати відлетіли у бік Ярославля на території Росії.

Пізніше білоруські державні телеканали продемонстрували уламки збитого безпілотника, наголосивши, що він був саморобним, але включав західні компоненти.

З опублікованих фото та відео важко визначити, що це був за безпілотний літальний апарат і чи становив він загрозу.

Моніторинговий проект "Білоруський Гаюн" повідомив, що 9 серпня в небі Білорусі не було зафіксовано жодних дронів, а отже, бойова авіація не могла їх збити.

Спікер оперативно-тактичного угруповання "Північ" Збройних сил України Вадим Мисник припустив, що до білоруського повітряного простору міг залетіти російський ударний безпілотник, подібні випадки вже були зафіксовані нещодавно.

"Вони там у себе (у Білорусі, – Ред.) можуть збивати щось у своєму повітрі, тому що останні дні, тиждень-два тому, фіксувалося неодноразово, коли саме російські ударні безпілотні літальні апарати такими маршрутами через Чернігівщину й далі на Білорусь заходили. Такі випадки були.

Цей інцидент став приводом для вручення ноти протесту з боку МЗС Білорусі та заяв Лукашенка про зростання напруженості на кордоні з Україною.

"Гра для одного глядача"

"Лукашенко грає у війну, точніше у "війнушку". Він ганяє збройні сили туди-сюди, як футбольний м'ячик, збиває вигадані "невідомі літальні об'єкти" і "героїчно" бере участь у протиповітряній обороні Ярославля". сказав в інтерв'ю ВВС один із лідерів білоруської опозиції Павло Латушко.

"Але це гра для одного глядача, який знаходиться в Кремлі", – додав він.

На думку Латушка, Лукашенко намагається маневрувати, оскільки не хоче виконувати свої зобов'язання у рамках "Союзної держави" з Росією.

Йдеться про можливість відправлення білоруських військ для захисту Курської області, де українські збройні сили проводять наступ, що передбачено військовою доктриною Білорусі.

У цій доктрині, прийнятій у Білорусі у квітні поточного року, йдеться, що Мінськ має "вживати відповідних заходів" у разі застосування військової сили проти свого союзника щодо "Союзної держави", тобто проти Росії.

Однак, на думку Латушка, Лукашенко уникає реального виконання цього зобов'язання.

"Щоб уникнути цього, він вигадав історію з дронами і перемістив війська до кордону з Україною, намагаючись продемонструвати Путіну, що він необхідний тут і зараз", - каже міністр. наголосив Латушко.

Український військовий експерт і директор платформи New Geopolitics Research Network Михайло Самусь погоджується з тим, що білоруська влада намагається продемонструвати свою лояльність Кремлю, уникаючи прямої участі своїх військ у бойових діях.

"Це ризикована гра з його боку", – сказав він в інтерв'ю ВВС України.

Самусь нагадав, що місяць тому Лукашенко публічно оголосив про "ліквідацію напруженості" на кордоні з Україною і наказав відвести війська.

Однак після настання ЗСУ у Курській області російські військові блогери, політики та експерти почали стверджувати, що саме це рішення білоруського президента дозволило Києву зняти бойові бригади з північного кордону та направити їх на територію Росії.

"Це абсолютна маячня", – сказав Михайло Самусь. "Якщо ця операція (наступ у Курську область, ред.) готувалася, то вона враховувала загрозу з боку Білорусі".

Він додав, що українське командування не нехтує можливою загрозою з боку Білорусі та не знижує боєздатність угруповань на півночі країни.

Як далеко може зайти Лукашенко

З одного боку, слова та дії Олександра Лукашенка щодо України давно викликають скепсис серед експертів, особливо його безпідставні загрози Києву та постійне переміщення обмеженого контингенту білоруських військ з одного напрямку на інший.

З іншого боку, на початку повномасштабного вторгнення Білорусь була надійним військовим союзником Росії, надаючи свою територію для пересування військ, а також техніку та боєприпаси. Крім того, минулого року Лукашенко забезпечив отримання тактичної ядерної зброї від Росії, включаючи боєголовки для ракетного комплексу "Іскандер".

Опозиційний політик Павло Латушко наголошує, що більшість білоруського суспільства проти участі армії Білорусі у війні з Україною. Однак у самій армії є певні сили, які можуть погодитись на участь у бойових діях. Зокрема, йдеться про сили спецоперацій, перекидання яких до українського кордону вже анонсувало міністерство оборони Білорусі.

"Сили спецоперацій за останні два роки пройшли серйозну ідеологічну обробку. Вони скоріше розглядають Україну як противника і, ймовірно, були б готові виконати наказ про вторгнення на українську територію. Але не поодинці, а разом із російською армією чи як другий ешелону," – наголосив Латушко.

Проте він впевнений, що Лукашенко не піде на цей ризик.

"Лукашенко уникатиме цього до останнього не тому, що він відчуває симпатію до України чи українців, а тому що розуміє – загибель білоруських солдатів призведе до серйозних наслідків усередині країни," вважає опозиціонер.

Михаїл Самусь, український військовий експерт, погоджується, що білоруська армія не є серйозним опонентом для ЗСУ, особливо враховуючи рівень підготовки, бойовий досвід та оснащення.

"Білоруські війська знаходяться на іншому етапі розвитку. Вони не брали участь у реальних бойових діях, у них немає належного забезпечення безпілотниками, вони не вміють їх використовувати та захищатися від них, також відсутні потужні системи РЕБ", – пояснює він.

Щодо можливості ракетних ударів, наприклад, з комплексів "Полонез" та "Іскандер", згаданих міністерством оборони Білорусі, Самусь вважає, що вони не матимуть значного ефекту. Це пов'язано з потужністю та досвідом української протиповітряної оборони, а також обмеженим запасом ракет у Білорусі.

При цьому будь-яка провокація на кордоні може обернутися проти Мінська. Військовий аналітик з України не виключає, що ЗСУ без вагань перейдуть кордон із Білоруссю, щоб ліквідувати загрозу з півночі.

Події в Курській області показали, що для української влади вже не існує "бар'єру" для таких дій, зазначає експерт.

"Лукашенко ризикує переграти самого себе," – вважає Самусь.

"Якщо Україна змогла перетнути російський кордон, то перетин білоруського кордону буде ще легшим. Лукашенко повинен розуміти, що ця гра вкрай небезпечна", - каже міністр. додав він.