Як європейський бізнес допомагає Росії будувати кораблі, що стають цілями України

Російські військові верфі, які перебувають під міжнародними санкціями, отримують деталі з європейських країн за допомогою фірм з Хорватії та Італії, з'ясувала Російська служба ВВС.

Ці верфі будують, зокрема, кораблі для російського військового флоту, деякі з яких були помічені у війні з Україною.

У грудні 2023 року президент Росії Володимир Путін прибув на "Північну верф" у Санкт-Петербурзі, щоб підняти прапор на трьох нових кораблях флоту. Серед інших на воду спускали малий ракетний корабель "Наро-Фомінськ".

Путін тоді заявив, що кораблі такого типу раніше "завдавали ударів по позиціях бойовиків у Сирії" з акваторії Каспійського моря, а зараз б'ють крилатими ракетами по Україні.

Відзначив він і колектив Зеленодольської верфі у Татарстані. Цей завод - не найбільша в Росії верф, але він є частиною російського військово-промислового комплексу і будує в тому числі військові кораблі.

Серед продукції військового призначення, яка вказана в онлайн-каталозі заводу, патрульні кораблі проєкту №22160.

Один із них — той самий "Сергій Котов", який у березні потопили українські безекіпажні катери. Щоправда, фізично "Котов" збудували на заводі в Керчі, але проєкт розробляли на Зеленодольському заводі і там його вважають своєю продукцією.

Саме Зеленодольський завод (тут і далі – за митними даними з бази Import Genius) у 2017 році закупив для "Котова" втулки для болтів та пристрій для упорскування забортної води (це частина системи охолодження двигуна) у нідерландського виробника Discom.

Ще один корабель, повністю збудований на Зеленодольському заводі, — ракетний катер на повітряній подушці "Самум". Він також бере участь у війні з Україною, був атакований та пошкоджений біля берегів Криму в середині вересня 2023 року, але не затонув.

На цих військових кораблях використовуються деталі, зроблені в ЄС - попри санкції, які наклали на Зеленодольську верф у березні 2019 року.

Тоді Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США внесло верф до списку санкцій у зв'язку з "невиправданою атакою на українські кораблі в Керченській протоці" 25 листопада 2018 року, коли українські кораблі, які переходили з Одеси до Маріуполя, силою захопили російські війська.

Ще раніше, 2014 року, з верф'ю відмовився співпрацювати MTU — німецький виробник двигунів для малих ракетних кораблів проєкту 21631 Буян-М.

Ці кораблі входять до складу Каспійської флотилії, Балтійського та Чорноморського флотів. У грудні 2023 року корабель "Наро-Фомінськ" цього проєкту спускали на воду в присутності Володимира Путіна.

Але завод все ж таки знайшов рішення, і постачання деталей тривали в 2020 і в 2021 роках — просто не безпосередньо, а через схеми з посередниками, наприклад, на замовлення підприємства "Морські пропульсивні системи".

Ця компанія виробляє, серед іншого, власні двигуни для суден та кораблів, а також займається постачанням обладнання з-за кордону. Про співробітництво компанії з ВМФ у Росії неодноразово писали у відкритих джерелах.

Так у квітні 2019 року до Ленінградської області приїхав вантаж від зареєстрованої в Латвії Marine systems SIA. Компанія привезла обладнання від датських, німецьких та нідерландських виробників для встановлення на ракетних кораблях проєкту "Буян-М".

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну верф практично відразу потрапила під санкції ЄС — у березні 2022 року.

Але завод продовжив закуповувати обладнання у Євросоюзі та США. Це стало можливим завдяки поставкам через фірми-посередники, деякими з яких підсанкційна верф володіє спільно з партнерами з Євросоюзу.

Самі виробники обладнання часто не мають даних, хто є кінцевим одержувачем товару, і не завжди можуть переконатися, що обладнання не потрапить на підсанкційні підприємства.