Настає чергова ескалація путіна - NYT

Після теракту в московському «Крокус Сіті Холлі» минулої п'ятниці, внаслідок якого загинули щонайменше 143 особи, фашистська росія з одного боку – тужить, а з іншого – лідери країни на болотах будують змову.

Про це написала експерт із російської зовнішньої політики та безпеки Ханна Нотте у колонці The New York Times.

Ціль таких дій досить ясна. Незважаючи на те, що ІДІЛ взяло на себе відповідальність за атаку, російське керівництво продовжує звинувачувати Україну та її західних союзників. Навіть коли їхній плішивий президент неохоче визнав, що напад був скоєний «радикальними ісламістами», він все одно зазначив, що за ними стояв ще хтось. На даний момент Кремль залишає свої варіанти відповіді відкритими: його прес-секретар Дмитро Пєсков заявив, що «зарано» обговорюватиме відповідь росії. Проте необґрунтовані звинувачення з боку Києва, які супроводжуються новими ударами по цивільній інфраструктурі України, є явною ознакою намірів.
З погляду плішивого, ескалація ситуації в Україні, яка передбачає посилення атак на українські війська через лінію фронту з метою захоплення якомога більшої території, а також посилення повітряних бомбардувань українських міст з метою виснаження населення має велике значення.

По-перше, це показало б простим росіянам, що ті, хто завдає їм шкоди, буде покарано. Це може зміцнити громадську підтримку уряду та створити враження про його рішучість захищати інтереси країни.

По-друге, така ескалація може відвернути увагу від нездатності органів безпеки запобігти нападу. Замість обговорення невдач у безпеці, суспільство може звертати увагу на військові успіхи та рішучість уряду діяти.

Зрештою, це також може спричинити велику підтримку війни серед населення. Показавши, що росія здатна завдавати ударів та досягати успіхів на полі бою, уряд може зміцнити патріотичний настрій та мобілізувати громадську підтримку для продовження військових дій.

Таким чином, для плешивого та його режиму ескалація конфлікту в Україні може мати стратегічне значення щодо зміцнення влади та підтримки населення.

Справді зазначити, що навіть без нападу на «Крокус Сіті Холл» путін був готовий посилити наступ на Україну. Після переконливої перемоги на шоу під назвою "президентські вибори" на початку цього місяця він почувається впевненіше, ніж будь-коли, і може повністю зосередитися на військових діях.

У військовому відношенні російські війська тепер мають матеріальні та людські переваги над Україною. Час також вибраний вдало: оскільки військова підтримка Києва Заходом погрязла в невизначеності, наступні кілька місяців відкривають Москві вікно можливостей для нових наступів.

Ця комбінація факторів робить путіна більш впевненим у своїх діях і дозволяє йому використовувати військову перевагу для досягнення своїх цілей у регіоні.

Можливо, найважливішим є те, що геополітичні умови явно сприяють путіну. Після вторгнення в Україну два роки тому Росія переорієнтувала всю свою зовнішню політику на задоволення своїх військових цілей. Вона, як змогла, поставила свою економіку в режим ізоляції від Заходу і забезпечила захищені від санкцій ланцюжки поставок, значною мірою ізолюючи себе від майбутнього тиску. Він також забезпечив стабільне постачання зброї з Ірану та Північної Кореї. Ці диктатури, на відміну від західних держав, можуть надсилати значні обсяги зброї за кордон, не турбуючись про бюрократичні перешкоди та громадську думку.