Росія збільшила кількість атак ударними дронами «Шахед» українськими містами — вересень став рекордним із показником 503 за місяць. І це число найближчим часом може зрости ще більше.
Військові оглядачі попереджають, що російські війська можуть наростити «рій» безпілотників із десятків до сотень в одному нальоті.
Москва використовує безпілотники Shahed-131 і Shahed-136 (і називає їх "Герань-1" і "Герань-2") з осені минулого року. Іран досі заперечує, що продає ці дрони Росії.
«Бачимо тенденцію до збільшення використання "Шахедів". Щодня росіяни застосовують десятки "Шахедів", як правило, з різних напрямків, — говорить у розмові з Українською службою Бі-бі-сі представник Повітряних сил ЗСУ Юрій Гнат.
«Рекордною кількістю запущених "Шахедів" було 45 — в новорічну ніч. А наступної ночі було ще 39. Але пізніше ця кількість зменшилася. Зараз статистика говорить сама за себе — кількість запущених "Шахедів" зростає, як і, відповідно, збитих », — додає він.
Цю тенденцію підтверджують також моніторингові групи.
Зазвичай росіяни запускають «Шахеди» групами або «роями», які летять в одному напрямку, — це збільшує навантаження на українську ППО, особливо якщо одночасно з цим Україну атакують крилаті або балістичні ракети, а також фальш-цілі.
«Вони постійно змінюють маршрути, атакують з різних боків, вразки, облітають райони ППО вздовж кордону. Тобто кожен "Шахед" має свій окремий маршрут і здійснює маневри, — зазначає Юрій Ігнат.
При цьому американські журналісти наводять оцінки вашингтонського Інституту науки та міжнародної безпеки, за якими «Алабуга» навряд чи встигне зібрати стільки ударних безпілотників до запланованої дати.
Схожі сумніви висловлюють і в Україні.
«Виробництво вже є, в основному йдеться про великовузлове складання. Кількість невисока — близько 30 одиниць на місяць. Вони планують вийти на високі показники, але поки що плани з реальністю не співпадають, — розповідав у середині серпня представник ГУР Міноборони України Андрій Юсов у коментарі виданню «Фокус».
Однак перспективи суттєвого збільшення кількості «Шахедів» у росіян цілком реальні.
«Росія має реальну можливість протягом наступного року або близько того наростити свої можливості з періодичних запусків десятків імпортних ударних дронів-камікадзе Shahed-136 за українськими цілями до більш частих атак сотнями апаратів», — попереджає президент Інституту науки та міжнародної безпеки Девід Олбрайт.
А Юрій Ігнат на запитання Української служби Бі-бі-сі про те, чи можуть росіяни вже задіяти у своїх атаках сотню «Шахедов», відповідає так: «Якщо вони зараз запускають по 30-40 "Шахедів", то якщо, наприклад, зроблять паузу в три дні і запустять одночасно сто — такого не можна виключати».
Навіть міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок попереджає про зимові удари, у тому числі дронами, щодо української енергетики та закликає зміцнити систему ППО України.
А видання «Українська правда» з посиланням на джерела у владі вказало, що захисні укриття від «Шахедов» на ключових енергетичних об'єктах країни збудують лише наприкінці цього року.
Чим же Сили оборони України можуть відповісти на таку загрозу?
Найбільш ефективними засобами українського ППО проти «Шахедів» вважаються зенітно-ракетні комплекси, такі як «Бук-М1», С-300, а також західні аналоги — IRIS-T та NASAMS. Для таких цілей можуть використовуватись і ЗРК PATRIOT та SAMP/T.
Але вартість однієї ракети будь-якого з цих комплексів суттєво вища за один «Шахед», тим більше в умовах дефіциту як радянських, так і західних боєприпасів — незважаючи на постійні згадки про них у чергових пакетах допомоги від союзників.
«Тому ми намагаємося раціонально використовувати ті типи озброєння, які у нас є», — каже Юрій Гнат.
«Зенітні ракети потрібні, перш за все, для перекриття повітряного простору від російської авіації», — пояснює він пріоритети.
Росіяни це знають і спеціально запускають «Шахеди» та інші дешеві безпілотники чи крилаті ракети старого зразка, щоб українська протиповітряна оборона витрачала більше зенітних ракет.
Тому у випадку «Шахедов» зенітно-ракетні комплекси — це швидше за останній аргумент, коли не спрацювали всі інші.
Протиповітряна оборона малої дальності або «мала ППО» — більш раціональний інструмент боротьби з «Шахедами».
Тут найбільш ефективним вважається німецька самохідна зенітна установка Gepard.
«Вона вистрілює чергу зенітних 35-мм снарядів із спареної автоматичної гармати, які розриваються біля мети (так звані "запрограмовані боєприпаси&" Бі-бі-сі) і утворюють хмару шрапнелі, тобто велику площу поразки. І так "Шахед" знищується однією чергою», — пояснює Юрій Гнат.
За його словами, установки Gepard здатні виявляти повітряні цілі своїми радарами та автоматично наводитися на них, що дає фактично стовідсотковий результат.
Проблемою, однак, є те, що кількість таких самохідних зеніток обмежена (вони фактично вже не випускаються), а їхня ефективна дальність — до 4,5 км.
вони конкретних об'єктів, перекрити «Гепардами» більшу частину території України неможливе навіть теоретично.
Крім того, дефіцит боєприпасів відчувається і для цих установок. Хоча в лютому стало відомо, що німецький концерн Rheinmetall відновлює виробництво снарядів для Gepard, тому ситуація краще, ніж з ракетами.
Ефективної «малої ППО» можуть бути також інші самохідні зенітно-ракетні комплекси ближньої дії, які є у розпорядженні ЗСУ. Наприклад, Avenger — це «Хамві» з контейнерами для ракет Stinger та зенітним кулеметом Browning M2.
Є і західні аналоги «Гепардів», які ще не надходили до ЗСУ від союзників, але могли б допомогти у боротьбі проти «Шахедів».
Прикладом тут є шведські Lvkv 90 — самохідні зенітні установки на базі CV 90 з радаром та 40-мм автоматичною гарматою Bofors L70B, яка стріляє запрограмованими зенітними снарядами.
Зрештою, є ще радянські самохідні зенітки «Шилка» та «Тунгуска». Втім, для боротьби з «Шахедами», за словами Юрія Ігната, вони менш ефективні.
«Це старі радянські системи, які не створювалися для знищення малопомітних та малорозмірних цілей, таких як "Шахеди". Як, до речі, і МіГ-29 і Су-27, — пояснює він.
Винищувачі дійсно періодично використовуються проти «Шахедів», але такий інструмент також навряд чи можна вважати оптимальним з точки зору раціональності та безпеки літаків.
Вогневі групи на пікапах з ПЗРК, кулеметами та стрілецькою зброєю — це швидше вимушений крок у боротьбі з «Шахедами» та іншими повітряними цілями.
Крім того, їхнє озброєння має досить обмежену зону поразки.
Але за системного підходу та оснащення ефективність цих груп можна суттєво підвищити, що вже частково робиться.
Нарешті є ще один інструмент протидії «Шахедам» — засоби радіоелектронної розвідки (РЕВ) для їх виявлення та радіоелектронної боротьби (РЕБ), щоб збивати з курсу.
Якщо з РЕР складніше, то «Шахеди» летять заданим маршрутом і не передають дані оператору (як керовані дрони), то засобами РЕБ на них вплинути можна.
Але з РЕБ теж є свої нюанси.
«Шахеди» мають чотири антени, щоб налаштовуватись на різні супутники, що робить їх більш стійкими до впливу РЕБ.
«Коли "Шахед" входить у зону дії РЕБ, то втрачає курс — РЕБ його "збиває з пантелику". Але за інерцією він продовжує летіти далі і поступово виходить з-під впливу засобів радіоелектронної боротьби і повертається на курс завдяки супутникам. Тобто розгортається і продовжує рух до мети. Знову залітає — знову втрачає орієнтування», — пояснює Юрій Гнат.
«Тому треба мати достатню кількість таких систем», — додає він.
Додаткові деталі на цю тему розкриває військовий зв'язківець та спеціаліст з РЕБ Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш».
«Наші ударні безпілотники літають на Москву, "Шахеди" літають до нас. І ті, й інші летять сигналами супутникової навігації. За тим же принципом літають крилаті ракети та наводяться HIMARS. Завдання РЕБ —заглушити ці сигнали навігації або підмінити їх іншим сигналом. Тому, коли ми говоримо про крилаті ракети та "Шахеди", то це РЕБ проти GPS», — розповів він в інтерв'ю виданню «Цензор».
«І такі системи працюють в Україні», — додав «Флеш».
Варіантів протидії, крім описаних вище, може бути чимало.
У квітні, наприклад, писали про те, що «армія США через українських військових тестує експериментальну зброю проти безпілотників».
Про пошуки дешевих та ефективних вітчизняних інструментів говорить і Paolo Lumiere: «Щодо перспектив українських розробок — все ще сподіваюся, що волонтери дороблять дрони-перехоплювачі «Шахедов».
Британське видання Guardian нещодавно повідомило про те, що Україна пропонує західним союзникам завдати «ракетних ударів по заводах з виробництва БПЛА в Ірані, Сирії, а також по потенційному виробничому майданчику в Російській Федерації».
«Останній (тобто удар по російському заводу. — Бі-бі-сі) може бути здійснений українськими Силами оборони, якщо партнери нададуть необхідні засоби поразки», — написали британці з посиланням на «секретний документ», надісланий партнерам із Києва.
Втім, всі ці пропозиції сейчні потужностей з виробництва «Шахедов» дійсно стало б найрезультативнішою відповіддю на загрозу.
Україні ж зараз важливо зосередитися на тих інструментах боротьби з «Шахедами», які вже працюють і які можна швидко масштабувати відповідно до власного потенціалу та можливостей західних союзників.
«ППО є скрізь. У кожному підрозділі сил оборони — ЗСУ, Національної гвардії, поліції, прикордонників — скрізь є людина з ПЗРК та іншими засобами, які встановлюють на пікапи вогневих груп, — зазначає Юрій Ігнат.
Росія почала знову бити по українській енергетиці ще у вересні, експерти прогнозують, що і цієї зими Москва захоче зробити Україні «блекаут». Тому боротьба з «Шахедами», які вже завдають ударів по енергетиці, стає питанням виживання цієї осені та взимку.