FT опублікував статтю, де докладно пояснюється перевага касетних боєприпасів для українського наступу:
У США є понад 3 мільйони касетних снарядів M864 та M483A1 для 155-мм гаубиць. Більшість цих снарядів перебуває у навіть Європі. Ця кількість також була згадана у листі групи сенаторів, які наприкінці березня закликали передати ці боєприпаси Києву.
Українській армії не вистачає снарядів, і її витрата обмежується 100 тисячами на місяць, що вчетверо менше, ніж у Росії. У Вашингтоні очікують, що цього запасу вистачить доти, доки західні країни не збільшать виробництво звичайних снарядів для задоволення потреб України та своїх власних.
Кожен американський касетний снаряд розкидає до 88 суббоєприпасів, які покривають площу розміром із футбольне поле. Така зброя особливо корисна на відкритій місцевості, наприклад, у Запорізькій та Донецькій областях.
Що стосується військ, що у глибоких підземних укриттях, касетні снаряди менш ефективні, проте ефективніше, ніж звичайні фугасні снаряди за таких умов.
У статті також посилається на дослідження британського аналітичного інституту RUSI, в якому вчені Джек Уотлінг та Джастін Бронк вказують, що під час В'єтнамської війни на одного вбитого військовослужбовця противника витрачалося 1,7 касетних снарядів та 13,6 звичайних снарядів за оцінками Пенту.
Касетні снаряди було розроблено під час Холодної війни для протидії масованому радянському наступу в Європі. У контексті постачання касетних боєприпасів Україні часто зазначають, що Україна, росія та США не підписали конвенцію, яка забороняє цю зброю, але є й інші країни, які не підписали цю конвенцію - 74 за даними самої конвенції.
Серед них є група країн з цікавим географічним розташуванням: "Ті, хто засуджує США, повинні запитати себе, чому такі країни НАТО, як Фінляндія, Естонія, Латвія, Польща та Румунія, не підписали цієї конвенції", - цитує FT Джона Формана, колишнього військового аташе Великобританії у Москві. "Це пов'язано із тим, що така зброя працює проти російських збройних сил", - відповідає він сам собі.