Біометричні паспорти: що ще буде?

Біометричний паспорт реклами не потребував. Варто було лише українським чиновникам сказати, що він дасть змогу їздити до країн Європейського Союзу без віз, і у людей з'явилося бажання оформити такий паспорт. Тільки першого дня, 12 січня 2015 року, документи подали 1600 осіб по всій Україні. Але охочих було значно більше. Багато хто через черги просто не встиг цього дня втілити свою рожево-блакитну мрію, адже більшість на той момент так і не розібралися, що з біометрикою, але без віз шлях до Європи закритий.

Невдалий старт

Однак повернемося до початку. Ще 9 січня поточного року Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вирішив особисто подивитися і проконтролювати, як буде проходити оформлення документів на біометричний паспорт. Перед камерами в Кабміні керівництво Міграційної служби звітувало очільнику уряду. І все було б добре, але техніка вийшла з ладу. Проблему усунули. Все показали, попозували і роз'їхалися.

Але як завжди трапляється, якщо справа не задалася від початку, то й надалі будуть складнощі. Тільки тепер не перед камерами у високопосадовців, а в пересічних українців у гігантських чергах. У січні ще не встигли облаштувати всією необхідною технікою пункти прийому документів на біометричні паспорти. Їх було лише 106. Через це людям доводилося займати черги з двох годин ночі. Крім того, постійно підводила техніка.

У лютому щасливих власників біометричних паспортів знову чекав неприємний сюрприз. Деякі консульства європейських країн відмовлялися приймати нові документи, посилаючись на те, що Міністерство закордонних справ ще не передало їм зразки біометричних паспортів.

У березні — також не без проблем. Цього разу посольства України за кордоном призупинили прийняття заяв для оформлення закордонних паспортів. Заради правди варто зауважити, що не приймали заяви і на звичайні закордонні паспорти. Обмеження пояснили необхідністю встановлення в установах оновленого програмного забезпечення.

Чергова проблема з біометричними паспортами трапилася в квітні. Зламалося обладнання, на якому здійснюється персоналізація бланків закордонних паспортів на держпідприємстві «Поліграфічний комбінат «Україна». Поломка призвела до зменшення виробничих потужностей поліграфкомбінату до 4,5 тисячі паспортів на добу. А це, безумовно, спровокувало величезні черги. Деяким людям, щоб подати документи, довелося приходити о шостій ранку.

На сьогодні, як запевнили нас у Міграційній службі, ситуація нормалізувалася — біометричний паспорт можна отримати без проблем. «Заяви на оформлення паспортів приймаються в штатному режимі. Найближчим часом черги, що утворилися через поломки обладнання, будуть ліквідовані», — зауважив керівник прес-служби відомства Сергій Гунько.

Відвідавши декілька столичних територіальних підрозділів ГМС, ми переконалися, що гігантських черг дійсно немає. Щоб подати документи, стоять чоловік 20—30, а щоб забрати готовий паспорт — півтора-два десятки людей. А от з технікою не все як годиться: коли ми були там, зламався фотоапарат — саме той, який вже підводив, коли процедуру демонстрували Прем'єру. Щоб усунути неполадку, знадобилося хвилин двадцять.

Паспортні баталії

Поступово ажіотаж навколо біометричних паспортів минув. Так, станом на початок травня заявки на отримання документа для виїзду закордон подали 689 196 осіб. З них 423 725 осіб виявили бажання отримати звичайний закордонний паспорт і лише 265 471 — біометричний. Загалом з початку року було видано понад 180 тисяч біометричних паспортів.

Найімовірніша причина — українці бояться, що з біометричними паспортами знову можуть виникнути проблеми.

«Схоже на те, що до безвізового режиму нам ще далеко. Тож навіщо ризикувати? Ці одвічні проблеми з біометричними паспортами мене бентежать. Якщо диво таки станеться, і запровадять безвізовий режим, от тоді й зроблю собі новий паспорт», — своєю думкою з нами поділилася киянка Марія.

Згоден з нею й студент Антон, який проживає в Ірпені. «До скасування віз ставлюся скептично. Звичайно, біометричний паспорт оформити хотілося б, але я побоююсь, що з ним знову виникнуть проблеми», — сказав хлопець.

А ось киянка Наталя не хоче робити такий документ — остерігається через нерозголошення особистих даних. «Не знаєш, куди вони потім потраплять і для чого можуть використовуватися. А раптом до шахраїв? У нас в країні все можливо», — каже дівчина.

Питання безпеки біометричних даних, які знімають при видачі паспортів з електронним чіпом, хвилює багатьох українців. Та в Міністерстві закордонних справ запевняють, що зберігання біометричних даних відбуватиметься відповідно до вимог законодавства у сфері захисту персональних даних. Що це означає? Кабмін ще в листопаді 2014 року затвердив порядок роботи з відбитками пальців. Прописана в цьому документі процедура досить складна.

Спочатку дані отримує посадова особа територіального органу Державної міграційної служби або закордонної дипломатичної установи. Після сканування відбитки передаються захищеними каналами зв'язку до Головного обчислювального центру Єдиного державного демографічного реєстру, який, своєю чергою, формує пакет даних, що вносяться до оформлюваного документа, і передає їх до Державного центру персоналізації документів. Цей центр вносить відбитки до безконтактного електронного носія. Потім захищеними каналами зв'язку вони потрапляють до обчислювального центру МВС. Відтак інформація з відомчої інформаційної системи автоматично вилучається і знищується.

Водночас, попри ризики з даними, проблеми, які виникали з біометричними паспортами, перевага перед звичайним у них таки є. Хоча їздити до країн ЄС без віз вони поки що змоги не дають, до їх власників, судячи з усього, будуть лояльніше ставитися на кордоні і не так ретельно оглядатимуть, що пришвидшить проходження митного контролю. До того ж, як розповіли нам в одному з територіальних підрозділів ДМС в Києві, проблеми нині не з біометричними, а з видачею звичайних закордонних паспортів. Причина банальна — немає бланків. Тому їх виготовлення може тривати два, а то й більше місяців, тоді як біометричний паспорт виготовляють максимум за 25 робочих днів.

«Мені в паспортному столі сказали приходити аж у вересні, — ділиться своїми поневіряннями Ольга із Запоріжжя. — Мовляв, бланків нині немає. Чи будуть восени, ще не факт. Тому робитиму біометричний паспорт». До речі, зовні такий паспорт не відрізняється від звичайного. Така сама синя книжечка, щоправда, з чіпом, на якому зберігається вся інформація про власника паспорта: персональні дані, фотографія і відбитки пальців. Видають його також строком на 10 років. Потім потрібно буде оформляти новий. Можливо й раніше, якщо не впровадять безвізовий режим, а сторінки для віз закінчаться.

За вартістю він вийде дорожчим. Якщо за звичайний закордонний паспорт доведеться викласти 495 грн 45 коп., за біометричний — 561 грн 47 коп. Якщо ж захочеться оформити паспорт швидше, наприклад за сім робочих днів, це обійдеться в 752 грн 62 коп. за звичайний і в 818 грн 62 коп. — за біометричний.

В очікуванні євродива

Що стосується безвізового режиму, через який і стався цей переполох з біометричними паспортами, то історія з ним довга, як латиноамериканські мильні опери. Розмови про те, що Європа відчинить нам двері, почалися ще в 2008 році. Саме тоді під час саміту «Україна — ЄС» було ухвалено рішення про початок діалогу про безвізовий режим. Але Україна отримала від ЄС не «Дорожню карту», а лише умови її впровадження.

У 2010 році розмови про скасування віз поновилися знову. У вищих ешелонах влади України прогнозували: до березня 2011-го нас чекає безвізовий режим з Європою. Але цього не сталося ні за рік, ні навіть за два — українцям досі доводиться оформляти візи. Але політики запевняли й далі: мовляв, з січня 2015-го безвізовий режим запрацює. На жаль, знову не так сталося, як гадалося. Тепер наші владні структури розраховують, що угоду про безвізовий режим з ЄС буде підписано в Ризі 21—22 травня на саміті «Східного партнерства».

Часом прогнози українських чиновників нагадують прогнози синоптиків. Але якщо в останніх таки бувають вдалі дні, з політиками ситуація складніша. Тому особливих сподівань на саміт в Ризі покладати не варто. Навіть голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінськи заявив, що сумнівається в тому, що це відбудеться в Ризі. Однак дивуватися тому, що Європа знову відмовить Україні в безвізовому режимі, не доводиться. Адже план дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС, затверджений ще в 2010 році, не виконаний навіть наполовину.

З того, що маємо — це ратифікація ВР протоколу Європейської конвенції про взаємну правову допомогу, ухвалення Закону «Про захист персональних даних» та введення біометричних паспортів. Належить вирішити питання у сфері міграції, безпеки кордонів, забезпечити захист і безпеку громадського порядку, переглянути політику у сфері надання захисту, протидіяти дискримінації. Тому над скасуванням візового режиму нашим чиновникам ще працювати і працювати, а біометричний паспорт в цьому питанні — не найголовніше.

До речі, поки наші рідні чиновники займалися популізмом і піарилися на темі безвізового режиму, Молдова повільно, але впевнено, крок за кроком виконувала вимоги ЄС. У підсумку працю помітили й оцінили — 28 квітня 2014 року запроваджено безвізовий режим. А українцям, якщо є звичайний закордонний паспорт, поспішати з оформленням біометрики не варто. Прогнозувати ж, коли ЄС дасть згоду на безвізовий режим, — те саме, що ворожити на кавовій гущі.