Зміна світового резервного та розрахункового статусу долара викликала широкі обговорення після вторгнення Росії до України. Проте варто запитати, чи справді щось змінилося за останнє десятиліття і чи варто вірити цим прогнозам.
Існують три факти, які підштовхують деяких до сумнівів у майбутньому долара. По-перше, економіка Китаю, головного суперника США, перевершила за розміром економіку Євросоюзу та продовжує наздоганяти США.
По-друге, внутрішні розбіжності та протекціоністська політика підривають репутацію США як надійного позичальника та кредитора останньої інстанції. Цьому є яскравий приклад – нещодавнє виникнення загрози першого дефолту в історії США.
І по-третє, США все частіше використовують долар як інструмент для покарання країн, які загрожують США або їхнім союзникам, замість традиційного застосування авіаносців та дронів.
Однак на даний момент жоден із цих трьох аргументів не має переконливої сили, щоб припускати швидке падіння долара.
У результаті, Америка успішно уникла дефолту, наголосивши, що для неї репутація головного і найнадійнішого позичальника у світі є важливішою навіть за інтереси власних громадян. Шляхом угоди з опозицією Білий дім погодився на скорочення бюджетних видатків.
Щодо безпрецедентних фінансових санкцій, застосованих проти Росії через війну в Україні, вони були введені не лише США, а й Європою, Британією та Японією. Все ще спостерігається збільшення частки євро та єни, оскільки країни намагаються уникати використання долара як резервної валюти. Торік частка євро та єни зросла на 5%.
Проте, щоб захиститися від санкцій Заходу, недостатньо просто позбутися доларів. Потрібно створення нової резервної валюти. Єдиним реальним претендентом поза Заходом є Китай. Однак, частка юаня у світових резервах становить лише 3%, і перед ним стоїть довгий шлях, що затягнувся на десятиліття, щоб стати реальною альтернативою долару.
У долара існують дві важливі функції, які роблять його головною валютою у світі.
По-перше, долар є резервною валютою, в якій зберігаються надлишкові гроші у тих, хто володіє ними.
По-друге, долар використовується як розрахункова валюта, в якій здійснюється оплата за товари та послуги як для американців, так і для решти світу.
Позиції долара як розрахункова валюта зміцнюються, незважаючи на активні спроби Китаю, Росії, Бразилії, Індії та інших економік, що розвиваються, проводити торгівлю у своїх національних валютах, таких як рупії та юані. Про те, як це відбувається, буде розказано нижче, але спочатку слід звернути увагу на головну функцію долара - його роль резервної валюти.
До кінця минулого року у світовій економіці було накопичено резерви, що перевищують 12 трлн доларів. Майже 60% цих резервів зберігається у доларах, близько 20% – у євро. Частка юаня складає всього 3%, що менша за частку японської єни та британського фунта (які становлять по 5%).
Проте частка долара поступово скорочується і, згідно з останніми даними Міжнародного Валютного Фонду (МВФ), досягла мінімального значення з 1995 року.
Історик грошей та фінансової системи Ніл Фергюсон зазначає, що розмови про кінець домінування долара звучать вже півстоліття, якщо не більше.
Питання, чому всі продовжують торгувати в доларах і хто ухвалив таке рішення, непокоїло бразильського президента Лула да Сілву під час його недавнього візиту до Китаю.
У 1965 році французький президент Шарль де Голль висловлювався схожим чином, а його міністр фінансів і майбутній президент Валері Жискар д'Естен узвичаїв фразу "надмірний привілей", яка стала невід'ємною частиною обговорень про передбачуваний занепад долара.
Особливо активно долар прогнозували кінець на рубежі століття, коли з'явився євро - єдина валюта в Європі, де економіка була розвинена та порівнянна за розміром з американською.
Однак за 20 років існування євро, частка долара у світових резервах скоротилася лише на 10%. На початку століття частка становила близько 70%, а зараз близько 60%.
Це стосується резервів. У розрахунках нічого не змінюється. Долар залишається головною валютою для розрахунків.
Згідно з даними Банку міжнародних розрахунків (BIS), протягом останніх 30 років частка долара коливалася між 80% і 90%. Останнім часом вона не лише не зменшується, а й збільшується. 2010 року на долар припадало 85% усіх міжнародних розрахунків, а 2022 року вже 88%.
Той факт, що долар залишається головною розрахунковою валютою, підтверджує його позицію як основну резервну валюту. У разі економічних труднощів краще відкладати кошти саме у тій валюті, яка дозволить легше та дешевше оплачувати критичний імпорт та повертати зовнішні борги.
Більш того, всі платежі в доларах проходять через американські банки, які є найбільшими у світі, і влада США в теорії має можливість відстежувати рух грошей.
В той же час, платежі в юанях та інших валютах за межами західної фінансової системи залишаються невидимими для американської влади, особливо якщо повідомлення про ці платежі обмінюються в обхід міжнародної системи SWIFT.