Сон: питання та відповіді. Чому ми бачимо сни

Cни пов'язані з фазою швидкого сну (інакше її називають БДГ-фазою - "швидкий рух очей"). За ніч людина встигає кілька разів пройти цю фазу — загалом не більше 3 годин.

Під час БДГ-фази мозок утворює нові нейронні зв'язки, утворює нові асоціативні шляхи. Саме тому людині у надзвичайній ситуації (після ДТП, техногенної аварії, авіакатастрофи, під час військових дій тощо) дуже важливо стабілізуватися від шоку, повернутися до стану «тут і зараз», поговорити з фахівцем до першого сну. Справа в тому, що під час сну всі враження від події, всі важкі, не до кінця пережиті почуття «перероблятимуться» і відкладатимуться на підкорку свідомості. При несприятливому розвитку це загрожує посттравматичним стресовим розладом.

Під час сну робота префронтальної кори мозку пригнічується, а передсвідомі та несвідомі функції психіки активізуються. Саме тому ми бачимо сни, в яких чинимо шалені, безсоромні вчинки, відчуваємо те, що не співвідноситься із сюжетом сну. Ось чому Фрейд говорив, що «сни – це королівська дорога до несвідомого». Під час сну у нас працюють обидві півкулі. Ліве відповідає за сюжетну лінію. Праве через візуалізацію сну та емоційне забарвлення.

Чи багато ми пам'ятаємо? Лікарі стверджують, що небагато. У здорових дорослих людей швидкий сон складається з 4-6 епізодів і триває 20-25% загального часу сну.

Всі люди здатні бачити сни, але не завжди можуть про них згадати після пробудження. Деяким сни згадуються тьмяними та знебарвленими, іншим навпаки – яскравими та насиченими.

З давніх-давен нічні «картини» пов'язували з потойбічним світом, а тлумачили їх за спеціальними сонниками жерці, відшукуючи в снах зашифроване повідомлення. Коли наприкінці 19 століття почала розвиватися психологія та фізіологія, інтерес до тлумачення снів набув наукового контексту. Щоправда, більшість дослідників зійшлися у тому, що сни – це потік несвідомого.