NYT: российский самолет врезался в дом, принеся смерть случайным людям

У публікації від 30 травня 2022 року на дев'яносто шостий день після початку вторгнення росії в Україну популярне видання The New York Times написало про історії людей, які постраждали на початку війни від збитого російського літака, що летів бомбардувати цивільні об'єкти в Чернігові. Йдеться про відомий українцям випадок збитого літака, полонений пілот якого, майор Красноярцев, викликав у них огиду й безліч запитань: як літаком міг керувати таке обрузле перегодоване тіло. Той, який складно розповідав про своє незнання, що бомбардує цивільних.
Можна сказати, що життя сім'ї Юлії Хребневої врятувало її любов до чистоти та порядку. Того злощасного дня вона спочатку відправила чоловіка на вулицю полагодити замок на дверях їхнього будинку. Потім вона привела своїх дітей у підвал, настоявши на тому, щоб вони допомогли їй упорядкувати місце, де вони спали щоночі, щоб уникнути російських ракетних обстрілів.

Саме в цей момент російський винищувач Су-34 врізався у дах їхнього двоповерхового будинку.

За кілька кварталів від нього Віталію Сергієнку не так пощастило. Пілот збитого російського літака катапультувався. Віталій зі своїм зятем Сергієм Ткаченком почули кроки на своєму даху і побачили пілота, що приземлився туди.

Не роздумуючи, чоловіки вирішили затримати вбивцю і пішли на нього з протилежних сторін, огинаючи будинок, коли Сергій почув постріли. Російський убивця вистрілив Сергієнка в груди, від чого той помер на місці.

Трагедія та щастя на війні змінюють свою цінність і розподіляються випадковим чином. 5 березня, коли з неба впав російський літак, це призвело до двох абсолютно різних наслідків у Чернігові, місті на півночі України. Одна сім'я вижила в повністю зруйнованому будинку майже дивом, а Сергієнка був убитий російським військовим пілотом, опинившись не там і не в той час. Збитий російський літак забрав ще одне життя, коли полум'я перекинулося на будинок через двір від будинку Хребневих, і літній, прикутий до ліжка, чоловік згорів живцем.
Неможливо розрахувати ціну життів на війні, будь-яке життя безцінне, але в цьому рівнянні був додатковий елемент: у російського пілота-вбивці не було можливості скинути бомби.

«Якби ці бомби впали на Чернігів, жертв було б набагато більше», — сказала Юлія Хребньова, яка вижила, оглядаючи уламки, які все ще лежать у неї на подвір'ї більш ніж через два місяці після краху. "Наш будинок зупинив це".

Під час цього смертельного вильоту українські військові змогли збити російський літак-вбивцю до того, як він скинув увесь свій смертельний вантаж: знімки того ж типу літака, що злітає наступного дня, опубліковані російським МО, показали, що на ньому було не менше восьми авіаційних некерованих. 500 кілограмових бомб.

Самому пілоту-вбивці пощастило більше, після того, як його знайшли сили територіальної оборони, яким він поспішив здатися, навколо почали збиратися місцеві жителі, які готові були порвати його руками «Нам довелося битися зі своїми людьми, щоб урятувати його життя», - сказав старший з військовослужбовців ТО Іван Лут, зазначивши, що солдатам було надано наказ захопити пілота живим. Другий пілот був уже мертвий, коли солдати знайшли його.
Сестра Віталія Сергієнка, стоячи поруч із місцем, де було вбито її брата, дивилася на яблуню, посаджену її батьками. Вона та її брат разом збирали його плоди з дитинства. Минулої осені її брат почав утеплювати та переробляти фасад їхнього будинку.

"Тепер я не знаю, чи зможемо ми його завершити", - сказала вона.

Юлія Хребньова була вражена поворотом подій у житті її сім'ї. «5 березня я роздавала людям одяг та їжу», - додала вона. “6 березня у нас нічого не було. Люди почали допомагати нам».

Вона сказала, що має намір відновити свій будинок. Її чоловік зараз перебуває з дітьми в Норвегії.

"Я хочу залишитися. Я дуже хочу залишитися тут і відбудувати свій будинок на цьому самому місці, просто на зло рашистам", - сказала вона, використовуючи неологізм "російських фашистів", який набув широкого поширення в Україні після вторгнення.

"Я хочу показати всім, що війна війною, а життя триває", - додала вона. «Ми, українці, сильні та непорушні — непереможні».