Учитель вищої категорії, вчитель-методист з 25-річним педагогічним досвідом, вчитель 1-Н класу Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 Валентина Нагорна радить, як зробити життя учнів радісним та допомогти їм швидше адаптуватися до школи.
“Серед перших порад, які б я дала батькам першокласника, це обов’язково налагодити і дотримуватися режиму дня. Знаючи, о котрій годині будуть починатися уроки у вашій школі, ви вже влітку можете привчати свою дитину до пробудження в один і той же час. Таку звичку варто напрацьовувати щонайменше місяць. Переконана, що для гармонійного розвитку і гарного психоемоційного стану дитину треба привчати до режиму вже з трирічного віку. Має бути час для сну, прийому їжі, ігор, відпочинку та розвиваючих занять”, – радить педагог.
Щоб не було додаткових стресів, вранці варто будити дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.
“Ні в якому разі не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів. Збираючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів”, – наголошує Валентина Нагорна.
Крім режиму та гарного пробудження, для успішного навчання у школі, батькам слід бути уважними до стану здоров’я дитини, коли її щось турбує. Найчастіше – це об’єктивні показники втоми чи перевантаження.
Базовий розвиток
Діти, з якими батьки активно вдома займаються спільною творчістю, грають в розвиваючі ігри, значно легше адаптуються і до шкільного життя. Важливо вдома грати “в школу”, програвати ролі “учитель-учень” з іграшками.
Звичка працювати
Якщо дитина привчена до праці, часто допомагає батькам, має свої домашні обов’язки, то їй легше виконувати і доручення вчителя. Звичайно, дитину треба у першу чергу любити. Але це не має проявлятися у надмірній опіці свого нащадка. Не варто оберігати його від роботи, яку він вже може зробити самостійно: зав’язати шнурки, застібати гудзики, прибирати іграшки. У кожної дитини з 5-6 років мають бути вже свої посильні домашні обов’язки.
Турбота про інших
Важливо, щоб дитина вміла і хотіла турбуватися про інших. Добре було б мати вдома якусь тварину чи рослину, за якою б вона доглядала. Можливо, навіть інколи доречно самим сказати, що мама чи тато стомлені і хочуть, аби їм допомогли. Цікавою та дієвою є практика обміну ролями. Таким чином дитина в ігровій формі вчиться дорослого життя.
Позитивне уявлення про школу
Ні в якому разі не можна дитину залякувати школою. Особливо, коли вона не слухається. Важливо, щоб навчальний заклад у вашого школяра асоціювався з доброзичливим ставленням вчителя, товариськими відносинами з однокласниками та місцем, де щодня дізнаються щось цікаве.
Діліться своїми історіями про шкільне життя
З дитиною слід спілкуватися, як з особистістю. Дітям часто здається, що їхні батьки завжди були дорослими. Складно уявити маму чи тата, які сидять за партою або не вивчили вчасно домашнього завдання. Щоб продемонструвати дитині, що ми її розуміємо, варто мати кілька цікавих історій про своє шкільне життя. Бажано, щоб це були веселі розповіді з хорошим закінченням. Розповідайте їх періодично своєму школярику. Так ви емоційно станете ближчими, а всі страхи першокласника самі пропадуть.
Зустрічайте дитину спокійно
Після уроків не засипайте школяра тисячами запитань, дайте йому розслабитися (згадайте, як вам важко після робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, вислухайте її. Також важливо, щоб після школи дитина не сідала одразу за виконання завдань. 2 – 3 години вона має відпочити. Найкращий час для виконання домашніх завдань з 15 до 17 години.
Запитувати, як пройшов день
Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. В цей час головними мають бути справи дитини, її біль, радощі. Також необхідно щовечора, десь за годину до сну, запитувати дитину як пройшов її день, що нового вона дізналася у школі. Також варто спонукати школяра цікавитися, як прожили цей день мама і тато. Такі спогади і самоаналіз дій допомагають дитині соціалізуватися.
Читайте казки
Пам’ятайте, що всі діти люблять казки, особливо перед сном. Можна співати пісню, говорити лагідні слова. Не лінуйтесь це робити. Такі дії заспокоять дитину і знімуть денне напруження. А це допоможе їй спокійно заснути й відпочити.