Люстраційний ювілей

Трохи більше року тому, 16 вересня, під тиском громадськості Верховна Рада все-таки ухвалила Закон «Про очищення влади», і через місяць він набув чинності. Українці чекали і сподівалися, що від гучних заяв про «історичний момент» прийняття цього закону влада перейде до гучних звільнень і нарешті очиститься. Але, незважаючи на те, що закон передбачає звільнення практично всіх посадовців, керівників держорганів, їхніх структурних підрозділів та регіональних управлінь часів президентства Януковича, вони досі залишаються у виконавчій владі. Чому?

Саботаж і профанація

Люстраційний комітет звинувачує в саботажі цього процесу Президента, главу СБУ, Міністерство внутрішніх справ і Державну фіскальну службу. «Ми не один раз сумно жартували, що якби Вацлав Гавел і Лех Валенса так ставилися до люстрації, як Петро Порошенко, то Чехія та Польща досі були б у Радянському Союзі», - говорить голова Комітету ВР з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв.

Тетяна КозаченкоЗа словами директора департаменту з питань люстрації Мін'юсту Тетяни Козаченко, система чинить опір настільки, що в центральному апараті ДФС працює 42% людей, які підпадають під люстрацію. Ще 15% потенційних кандидатів «на вихід» з держслужби працюють у територіальних органах ДФС. Варто зазначити, що, за даними Мін'юсту, глава ДФС Роман Насіров не належить до цих 42%, а отже, і не підпадає під закон про люстрацію. «Його майно було придбано не під час держслужби», - пояснила Козаченко.

Соболєв же вважає, що глава ДФС підпадає під Закон «Про запобігання та протидію корупції», а також Кримінальний кодекс України. «Ми вже внесли зміни до ККУ, що якщо чиновник не декларує своє майно, то він є злочинцем і повинен на два роки сісти до в'язниці зі спецконфіскацією», - зазначив він.

Проте не лише МВС і ДФС саботують люстрацію. Процес очищення влади серйозно гальмується і суддівським корпусом. «Якщо не перезавантажити, що не перенабрати, як зробили з поліцією, суддівський корпус, то ми не отримаємо якісного складу ні державних органів, ні судів. Ми стали свідками, коли цього тижня Вища рада юстиції фактично нівелювала рішення тимчасової спеціальної комісії, коли щодо суддів, котрі приймали рішення стосовно Майдану, сказали, що немає ознак порушення ними присяги», - додала вона. Втім, таке рішення не дивне, адже за рік жодного суддю не було люстровано.

«Недолюстровані»

У Громадському люстраційному комітеті зазначають, що для уникнення люстрації чиновники використовують «фантастичні» методи. Найчастіше держслужбовці навіть фальсифікують документи. Яскравим прикладом, за словами голови ради комітету Олександри Дрік, є «фантастична четвірка» - начальник ГУ МВС у Києві Олександр Терещук, перший заступник начальника Головного управління ДФС у Житомирській області Лілія Куришко, начальник Головного слідчого управління СБУ Григорій Остафійчук і заступник начальника Головного управління ДФС у Києві Ганна Ігнатенко.

«Ці люди використовували такі методи уникнення люстрації, які ми навіть не могли уявити», - зауважила вона. За її словами, уникнути люстрації вдалося і 21 депутату 8-го скликання, серед яких - Сергій Льовочкін, Наталія Королевська, Михайло Добкін, Сергій Ківалов, Віктор Балога, Нестор Шуфрич. «Депутата не можна звільнити з посади за люстрацією, оскільки це було б порушенням Конституції, права обиратися і бути обраним, але поки працює Закон «Про очищення влади», всім цим людям заборонено бути навіть патрульними в Києві, не кажучи вже про керівні посади», - говорить вона.

У Києві залишилися на своїх посадах з часів Майдану начальники управлінь МВС Шевченківського та Дніпровського районів Києва, заступники начальників управління Шевченківського, Голосіївського, Дарницького та Деснянського районів столиці. За словами секретаря Громадської ради з питань люстрації при Мін'юсті Максима Маньковського, також є питання до начальника Головного управління ДФС у Києві Людмили Демченко та її заступника Аліни Корольової, до заступників прокурора Подільського, Печерського та Шевченківського районів Києва, першого заступника та заступника прокурора Голосіївського району, до прокуратури Дарницького району.

Судові позови від люстрованих

Але не всім вдається уникнути люстрації. Ті, хто не зміг вигадати методів і схем, що дозволяють залишитися на своєму місці і все-таки був звільнений, вирішили відстоювати свої права в судах, намагаючись довести, що люстрували їх незаконно, і вимагати відновлення на посаді.

Порахувати кількість таких судових позовів неможливо. «У нас 27 адміністративних судів. Людина може подати до суду кілька позовів, які до того ж можуть мати кілька способів захисту права. Можуть або скасувати указ про призначення, або поновити на посаді, або визнати неправомірною бездіяльність, незаконними дії. Понад те, людина може подати позов, потім відкликати і подати новий. Промоніторити ані за прізвищем, ані за кількістю позовів неможливо», - говорить Козаченко. За допомогою єдиного реєстру судових рішень можна подивитися лише приблизну кількість справ.

Утім, судові позови дають результат. Деяких відновлюють. Чи то закон недосконалий, чи то й судовий корпус потребує невідкладної люстрації. Але в Мін'юсті обіцяють, що подібні рішення судів оскаржуватимуть.

Не все так погано?

Єгор СоболєвОднак, за словами Соболєва, незважаючи на всі труднощі, закон про очищення влади став єдиним в Україні, завдяки якому після Євромайдану хоча б когось було звільнено. «За нашими даними, понад 700 осіб було офіційно люстровано і тепер вони 10 років не мають права повертатися на держслужбу. І ще близько 1000-1200 пішли за власним бажанням або перейшли на інші посади, щоб не потрапити до люстраційних списків. Переважно це «монстри», це керівники фіскальної служби, прокуратури, міліції. Дуже добре, що хоча їх ми позбулися», - зазначив він.

Крім самого закону про люстрацію, прийнято й інші законодавчі ініціативи, які сприяють очищенню влади. Зокрема, це відкриття реєстрів власності та можливість після рішення суду конфіскації майна держчиновників, придбання якого вони не зможуть пояснити. Причому не лише їх власного, а й майна їхніх родичів, а також офшорних компаній, до яких ці чиновники мають якесь відношення.

«Але нам потрібні прокуратури і суди для того, щоб ці закони про спецконфіскації запрацювали. Без набору заново суддів, починаючи з вищих, ці закони працювати не почнуть. Але я вам гарантую: ми з вами не будемо ще дуже старими, коли очищення влади в Україні відбудеться», - вважає Соболєв.