Як виводили народні гроші з держбанку

Поки суспільство з цікавістю відстежувало скандали, що супроводжували зміну керівництва в «Укргазбанку», правоохоронні органи чомусь відверто закривали очі на те, як звідти йдуть гроші, перетікаючи комерційним структурам. Безповоротно і безкарно. І хоча такі факти були непоодинокими, зрештою кримінальне провадження в міліції закрили, порадивши банку вирішувати питання в суді. Незважаючи на те, що кошти, які уводилися під виглядом кредитів, були, по суті, державними, оскільки 95% акцій цієї фінустанови належать саме державі.

У розпорядження «Аналітичної служби новин» потрапили копії документів, котрі розкривають суть угод, що дозволили компанії-позичальнику не лише не повертати кредит, а й перепродати офшорним компаніям земельні ділянки, розташовані у столиці.

Отже, якщо виходити з заяви, з якою банк звернувся до прокуратури міста Києва, у випадку з ділянкою розміром 33 сотки, розташованою по вулиці Московській, 7, історія виглядала таким чином. Усе почалося тоді, коли товариство з обмеженою відповідальністю «Нова енергія світу» взяло чималий кредит в «Укргазбанку», а заставою - у разі неповернення коштів - виступила саме ця земельна ділянка, яка тоді на праві власності належала іншій компанії - ТОВ «Бізнес-центр «Московський» (на основі договору іпотеки). Ці дві компанії - «Нова енергія світу» та БЦ «Московський», - судячи з усього, мали спільний проект, а отже, і спільну відповідальність.

Далі події розвивалися так: за деякий час компанія «Нова енергія світу» припинила виплачувати взяті в кредит кошти - і накопичився чималий борг, майже 60 мільйонів гривень. Компанія-поручитель (БЦ «Московський») на ситуацію ніяк не впливала, тому ПАТ АК «Укргазбанк» звертається до господарського суду з позовом до компанії «Нова енергія світу», як це і було передбачено кредитною угодою, щоб стягнути на користь банку заборгованість по кредиту, включаючи відсотки та пеню, а в рахунок його погашення банку, вже за рішенням суду, відходять ті самі 33 сотки землі на Печерську. Однак крапку в цій історії ставити зарано.

Компанія, яка (за договором іпотеки) у разі неповернення мала компенсувати втрачені банком кошти земельною ділянкою, раптом чомусь вирішила, що з нею вчинили несправедливо, - і Бізнес-центр «Московський» у серпні 2014-го подає заяву до господарського суду, посилаючись на те, що - крім кредитного договору №60-V (про надання позики ТОВ «Нова енергія світла») - нібито існує ще один договір, від 2 червня 2009 року, про розірвання попереднього. Але господарський суд залишає свою попередню постанову без змін, тому компанія подає апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського судк. Причому, що цікаво, БЦ «Московський» зовсім не проти стягнення боргу з компанії «Нова енергія світу» (фактично відмовляється від своїх зобов'язань і щодо свого ж партнера), але - не за рахунок іпотеки. Тобто виконувати умови укладеного з банком договору іпотеки вони не хочуть!

При цьому керівництво банку наполягає, що у їхніх базах другого договору, яким оперують опоненти в цій справі, просто не існує! Однак протилежна сторона посилається на цей документ, нібито підписаний заступником голови правління «Укргазбанку» В. Ткаченком, котрий пропрацював у фінустанові близько місяця. Юристи банку наполягли, щоб було призначено комплексну судову експертизу, яка б дозволила з'ясувати, що раніше з'явилося на папері - текст спірного договору чи підпис В. Ткаченка. «АБ «Укргазбанк» не випадково намагався звернути увагу суду і судових експертів на питання дати та/або періоду часу нанесення тексту, підписів та відбитків печаток на документі, - йдеться в заяві на ім'я виконуючого обов'язки прокурора міста Києва Олега Валендюка, підписаній заступником голови правління банку Дубровіним. - Адже банк свідомо стверджував і стверджує, що спірний договір про розірвання кредитного договору повноважним представником АБ «Укргазбанк» ніколи не підписувався, системою внутрішнього документообігу банку ніколи не проходив, у порядку, встановленому локальними нормативними актами банку, не реєструвався, і попереднє рішення правління та/або кредитної ради банку про розірвання кредитного договору не приймалося, оскільки воно прямо суперечить інтересам державного банку».

Крім того, відповідно до внутрішніх положень банку, рішення про зміну умов кредитування, у тому числі про розірвання кредитних договорів - виняткова компетенція кредитної ради банку. А це означає, що пан Ткаченко взагалі не мав права підписувати договір подібного змісту.

Незважаючи на всі аргументи, банк програє судову тяжбу. А комерційна структура, отримавши судове рішення, звертається до нотаріуса і в короткі терміни перепродує земельну ділянку в офшор.

При цьому описані події - дзеркальне відображення ситуації, яка сталася дещо раніше. Та сама схема, застава - теж земельна ділянка, тільки по вулиці Старонаводницькій, той самий результат - банк втратив кошти, а земля опинилась у власності офшорної компанії. Що цікаво, ці справи цілком логічно було об'єднано в одне провадження. Однак слідчий ГУ МВС у місті Києві на прізвище Терпило прийняв рішення закрити це провадження, мовляв, це - не більше, ніж господарський спір між двома суб'єктами господарювання (банком-позичальником і фірмами, які брали кредит). Інтересів держави, яка втратила колосальні кошти, пан Терпило за цією схемою чомусь не розгледів. Можливо, він просто не дуже уважно читав матеріали справи? Або свідомо прийняв таке рішення, проігнорувавши інтереси держави?

Ці запитання ми переадресували начальнику ГУ МВС у м. Києві Олександру Терещуку. Також хотілося б отримати роз'яснення щодо позиції Генеральної прокуратури, до якої неодноразово звертався банк щодо ситуації із земельною ділянкою на вулиці Староноводницькій.

Про подальший перебіг журналістського розслідування ми обов'язково інформуватимемо наших читачів. Наша мета - не лише з'ясувати, скільки було ще таких випадків і яка загальна сума коштів, виведених за допомогою подібної схеми з державного банку. А й назвати імена тих співробітників міліції та прокуратури, які прямо чи опосередковано сприяли її реалізації. Що стосується всіх учасників цієї історії, то ми готові надати їм можливість висловити свою версію подій.