Вибір у «таємних конвертах»

Вибори продовжують впливати на все. Та так сильно, що складається враження, що лиш ними єдиними й живий політикум. Вони не тільки відбиваються на зовнішній рекламі чи виливаються у танці з агітацією, а й паралізують розум і вчинки. Варто хоча б подивитися на «коефіцієнт корисної дії» парламенту чи регулятора виборчих процесів – Центрвиборчкому. Окремі рухи ніби й правильні, ніби й непомітні, але симптоматичні.

Судний день

Про те, як сваряться депутати, змагаючись у популізмі, писано-переписано. Останнього перед виборами пленарного тижня вони не зрадили своїх звичок і традиційно солодко співали, грізно кричали, попереджували, звинувачували. З нового – хіба що вимога вже і негайно вирішити питання складу Центральної виборчої комісії, позов «радикалів» до суду. Та це більше скидається на присвоєння перемоги, якої насправді не буде, оскільки склад ЦВК планують усе ж оновити.

Нагадаємо, 12 з 15 членів працюють понаднормово, семирічний строк їхніх повноважень завершився ще у червні 2014 року, та був дещо відкоригований змінами до законодавства задля того, щоб не зривати виборчого процесу позачергових президентських виборів, а також торішніх жовтневих виборів до парламенту.

Проте ЦВК доведеться завершувати місцеву виборчу кампанію ще старим складом. А вже потім варто чекати на зміни. Вперто говорять, що це станеться у листопаді цього року. І на Банковій уже відомі прізвища майбутніх членів ЦВК, та їх тримають у великій таємниці. Як стало відомо АСН, практика «таємних конвертів» є не тільки на міжнародних кінофестивалях, а й в українській політиці. «Конверти з прізвищами вже у Президента. Нагадаю, за законом вносити кандидатури членів ЦВК має глава держави за погодженням із фракціями й депутатськими групами парламенту. То кандидатури подані. Але імена не назву. Навіть не питайте. Це зірве процес оновлення складу Центрвиборчкому. Уявіть, що почнеться! Конкуренти тих людей у чорному піарі потоплять», – розповіла АСН людина, яку часто можна зустріти не лише в парламенті, а й на Банковій.

Ще один співрозмовник пояснив, що справді, процес призначень (і не тільки в ЦВК) нині максимально утаємничений. Кандидатури не озвучуються навіть рядовим депутатам, тобто не обговорюються на засіданнях фракції до останнього. «Це не інтриги. Це вимушений крок. Інакше все перетворюється на базар, сварки, шантаж. До того ж, якщо ви думаєте, що призначити нових членів ЦВК просто, то помиляєтеся. Тут потрібна серйозна кваліфікація. А ще й репутація. Адже від довіри до них залежить довіра до виборів, їхніх результатів. Коли зайнялися розв’язанням цієї проблеми, скажу чесно, зіткнулися з дефіцитом кадрів», – поділився він з АСН.

Перестановка доданків

Єдине, що вдалося дізнатися, – не всі 12 «бувалих» мають залишити стіни будівлі на площі Лесі Українки. Адже заміна 80% складу Центральної виборчої комісії істотно вплине на якість її роботи. В один голос різні співрозмовники, які знають таємний список, зазначають, що у ЦВК є гідні люди, яких дуже важливо зберегти в цьому органі, але й тут – жодного прізвища.

Окрім того, багато хто акцентує саме на дефіциті кадрів. Є й пропозиції ввійти у склад ЦВК «достойним громадським діячам». Та є вже й відмови. Зокрема, пов’язати себе довгостроковим контрактом нібито відмовився Олександр Черненко, нині народний депутат, а в минулому голова Комітету виборців України. Це не дивує. Адже, погодившись на таку посаду, кожен має розуміти, що кожен крок буде відслідковуватися, а сказане розцінюватиметься не як власна думка, а як позиція ЦВК. До того ж тема виборів у нас – надчутлива. А в кожному промахові законодавця, бездіяльності правоохоронця, порушенні висуванця чи безвідповідальності виборця звинувачуватимуть регулятора – ЦВК.

Поки що відомо лише, кого в ЦВК бачать «радикали». Це Олексій Кочармін, член партії Олега Ляшка, вимушений переселенець з АР Крим. А також можна припустити, кого попросять на вихід: передусім членів ЦВК, які пройшли у цей орган за квотами політичних сил, про котрі в парламенті вже встигли забути (регіоналів, комуністів і соціалістів). А їх чимало, оскільки у 2007-му від коаліції ПР+КПУ+СПУ до ЦВК зайшли Тамара Астахова, Юрій Донченко, Юрій Данилевський, Тетяна Лукаш, Михайло Охендовський, Броніслав Райковський, Олександр Чупахін і Олександр Шелестов.

У квітні 2014 року Верховна Рада змінила двох членів ЦВК за квотами КПУ та Партії регіонів – Юрія Донченка та Олександра Копиленка – на представників партії УДАР та ВО «Свобода» Олега Діденка й Катерину Березюк, яка нині вже є Махніцькою. Отож, як бачимо, представників колишньої влади ще чимало. Звільнять? Хто його знає, окрім Порошенка! Адже, проаналізувавши списки партії Президента на місцевих виборах й заяви, зокрема лідера фракції Блоку Петра Порошенка Юрія Луценка, про «статистичних членів Партії регіонів», які мають шанси опинитися в команді нової влади, стверджувати, що низка центрвиборчкомівців знову не зможе бути призначена за квотою нової влади, не можна.

Законом єдиним

Про те, що рух навколо ЦВК іде серйозний, свідчить ще й таке. Візьмімо для прикладу ідею прийняти «роз’яснення» щодо створення пільгового режиму вимушених переселенців. Відповідний проект постанови було розглянуто на засіданні 2 жовтня, тобто трохи більше тижня тому. Пропонувалося, всупереч тому, що закон про місцеві вибори не передбачає пільгових або спеціальних режимів голосування для тимчасово переміщених осіб, що ЦВК своїми «роз’ясненнями» спростить процедуру зміни виборчої адреси, щоб право голосу надавалося за фактичним місцем проживання після пред’явлення довідки про статус внутрішньо переміщених осіб, без зміни реєстрації (прописки).

Ця інформація стала публічною. Можливо, саме тому постанову провалили. Хоч, як стало відомо АСН, ця спроба була не просто ініціативою одного з членів ЦВК, обраного за квотою регіоналів. Це було намагання протягти спрощення без змін у законодавство. Адже, хоч у парламенті зареєстровано кілька законопроектів щодо спрощення правил голосування переселенців, жоден не розглянуто і вже не буде.

Цей варіант не вдався, на відміну від роз’яснень по гендерній квоті, яку законодавець прописав, а ЦВК дозволила не виконувати. Тепер це питання вирішується у судах. Та час спливає, роз’яснення діють і будь-яке рішення суду вищої інстанції стосовно забезпечення 30-відсоткової квоти не вплине на вибори 25 жовтня.

Цікавим було також засідання, на якому ЦВК розглянула заяву «Опозиційного блоку» про відмову в реєстрації й пояснення Харківської обласної виборчої комісії, яка скасувала постанову Харківського облвиборчкому від 1 жовтня 2015 року №77. Згодом це відзначив навіть посол США Джеффрі Пайетт, написавши на своїй сторінці у Twitter. Все ніби гарно, та якби не одна, на перший погляд, дрібниця: «Опоблок» приніс до банку готівкою 100 тисяч гривень і перерахував як кошти за заставу. Натомість закон це каже робити безготівковим шляхом. До того ж Україну і українців на кожному кроці закликають боротися з непрозорим рухом коштів.

Дещо насторожує й ще одне рішення ЦВК. Це реєстрація представника «Опозиційного блоку» Вадима Ляха кандидатом на посаду міського голови міста Слов'янська Донецької області. «Забиваємо» це ім’я у пошуковець і що бачимо? Не тільки біографію його як кандидата, а й новини з суду над відомою Нелею Штепою. Або ж – про обшуки у підозрюваних у розпалюванні сепаратизму. Звісно, у правовій державі вирок має виносити суд. Та були ж раніше випадки, коли технічні огріхи ставали на заваді реєстрації.

Звісно, оцінювати дії інших завжди легше, як і шукати промахи чи відсутність стратегії у кроках влади. Але тут виглядає, що стратегія все ж таки є: кожен намагається підстелити собі соломки, бо точно знає, що може впасти.