Літак сів. А дехто з чиновників готується на «виліт»?

У це складно повірити, але військовий літак Іл-76 з евакуйованими з Непалу 76 українцями, 11 іноземцями, 14 журналістами і членами експедиції ДСНС повернувся на Батьківщину. 7 травня близько 4.00 повітряне судно приземлилося на військовому майданчику аеропорту Бориспіль. І почався розбір «польотів» ...

«Моя хата скраю»

Саме таку позицію зайняв в.о. голови ДСНС Зорян Шкіряк. Чиновник стверджує, що він і його підлеглі експедицію з евакуації громадян відпрацювали на «п'ятірочку». За його словами, так, прокол, звичайно, був, але це прокол не ДСНС. «Найголовніша помилка полягає в тому, що не було єдиного центру управління, не було чіткої взаємодії між, скажімо, нами і Міністерством оборони ... Я відповідаю за кожну дію працівників свого відомства і відповідально заявляю, що ДСНС не мала проколів у цій поїздці», — заявив під час брифінгу в Борисполі Зорян Шкіряк.

Навіть більше, чиновник виправдовується, що він не просив надати для евакуації саме військовий Іл-76, з яким повсякчас щось траплялося: то у літака вийшов з ладу один із чотирьох двигунів, то пробило шасі, то дозвіл на посадку не давали. За словами Зоряна Шкіряка, він пропонував альтернативний варіант, але до його думки не дослухалися. «Ми пропонували альтернативний варіант евакуації ще 27—28 квітня. Він був відпрацьований ... він був у 2—3 рази дешевшим, ніж той, який обрали. Потрібно було діяти інакше і ми значно швидше евакуювали б наших людей», — уточнив Зорян Шкіряк і цим зізнався, що він є номінальним керівником ДСНС — до його думки в уряді не дослухаються. Або ж він просто погано наполягав на «альтернативних» варіантах евакуації, не зміг аргументовано пояснити їх плюси і мінуси. За інформацією АСН, у ДСНС спочатку хотіли відправити в Непал власні літаки. Їх на балансі відомства — чотири Ан-32. А потім вирішили, що ці «малятка» не пристосовані для таких тривалих перельотів. Довелося б витратити багато часу і ресурсів на організацію мінімум 5—7 дозаправок.

Добровільно йти у відставку Шкіряк не має наміру. Не відчуває провини. Цапа-відбувайла з мене ніхто не зробить, не дочекаються! Оскільки є одна правда і вона очевидна. Ми працювали на межі можливого. Це був неоціненний досвід на все життя. Нам потрібно чітко проаналізувати і зрозуміти, що було не так, для себе я висновки вже зробив. Головне — люди повернулися додому і вони щасливі», — озвучив свою позицію Зорян Шкіряк. — За крісло не тримаюся. Зламати мене нікому не вдасться».

Але чиновницьке крісло під Зоряном Шкіряком може таки захитатися. Народні депутати ініціюють розслідування «непальської евакуації». «Комітет з протидії корупції ухвалив рішення звернутися до Кабміну з вимогою провести службове розслідування за підсумками операції з евакуації українців із Непалу. Кабмін має надати повний список всіх витрат і назвати суму, яка була витрачена в результаті. А також назвати імена тих, хто планував такий формат евакуації і хто буде нести відповідальність. На розслідування виділено місяць», — повідомив народний депутат Борислав Береза.

Принаймні, за один епізод експедиції в Катманду Зорян Шкіряк, скоріше за все, точно відповість. Це станеться, якщо він не зможе аргументовано пояснити, чому він за держрахунок взяв у Непал даму серця Катерину Храмову. Нинішні відмовки Зоряна Шкіряка про те, що Храмова в «поїздці була як волонтер і людина, досвідчений у східних практиках», у багатьох викликає лише посмішку.

«Якщо Зорян Шкіряк зробив помилку, а він їх робить як звичайна людина, він за неї буде відповідати», — резюмував глава МВС Арсен Аваков, який курирує ДСНС.

Зазначимо, в історії сучасної української політики було два резонансних випадки, коли чиновники у відрядження брали своїх рідних. Перший випадок — у 2007 році Микола Рудьковський, будучи міністром транспорту, літав з якоюсь дівчиною в Париж на чартері за держрахунок. Було кримінальне провадження, політик за це ледь не потрапив до в'язниці на 15 років. Другий випадок — президент Петро Порошенко в грудні минулого року взяв із собою на президентський борт, що прямував в Австралію і Сінгапур, своїх дітей. Скандал вибухнув страшний. Погасити його вдалося тільки після заяви, що політ був оплачений з власної кишені гаранта.

А за літак відповіси

Якби не вічні НП з військово-транспортним літаком Іл-76, то евакуація українців із Непалу могла б бути і не такий «гучною». Найімовірніше, ніхто б не звернув уваги на ескорт Шкіряка. Не став замислюватися, а чи не забагато грошей було виділено на цю експедицію? Чому обрали саме військовий літак, для вильоту і посадки якого потрібно зібрати безліч документів, узгодити десятки дозволів?

На думку міністра ВС Арсена Авакова, за збої з літаком повинно відповісти Міністерство оборони та чиновники, які безпосередньо реалізовували поставлені завдання. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів від 29 квітня № 409-р, найбільше «евакуаційних» грошей освоїло саме оборонне відомство. З Резервного фонду України на евакуацію українців з Непалу було виділено 7,4 мільйона гривень: Міністерству оборони — 6 мільйонів 750 тисяч гривень, МЗС — 360 тисяч гривень, ДСНС — 280 тисяч 650 гривень.

«Гроші на відправку літака були виділені додатково з держбюджету для Міноборони. Це рішення було ухвалене вище, ніж на рівні Міністерства оборони. Але якщо міністр оборони поставив таке завдання, ми, звичайно, будемо перевіряти доцільність витрат на використання літака Міноборони для евакуації громадян України з Непалу», — уточнила директор Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України Марина Бариніна.

Поки міністр Степан Полторак не давав відмашки на проведення цього аудиту. До слова, в Міноборони не поспішають називати прізвища тих, хто дав команду на відправку Іл-76. Замість цього виправдовуються. Їх провини в несправності літака немає. «Міноборони обирало для відправки в Непал із трьох літаків — Іл-76, Ан-32 і Ан-26. Літак Іл-76, який вилетів з авіаційної бази з аеропорту Бориспіль, був повністю справний. У 2014 році на літаку було проведено комплекс ремонтних робіт на Миколаївському авіаційно-ремонтному заводі, і він був повністю підготовлений до виконання польоту», — запевняє в. о. командувача Повітряних сил Збройних сил України Сергій Дроздов. Наскільки це відповідає дійсності, покаже службове розслідування. А щоб перекрити негатив від історії з поломкою літака, Дроздов похвалився, що Міністерство зекономило на евакуації: було витрачено не 6,75 мільйона гривень, а на 25% менше.

При всіх негативах з цією евакуаційною експедицією до Непалу є і один великий плюс. Ця рятувальна операція стане лакмусовим папірцем, чи готова нинішня влада брати на себе відповідальність за свої промахи і прорахунки або буде покривати давніх друзів. Чи зможуть можновладці нарешті оцінювати роботу, яку виконує той чи інший чиновник, відповідно до покладених на нього державою обов'язків, а не прикриватися колишніми заслугами. Минув час оцінювати чиновників за принципом «хороша людина» або «він стільки зробив для Майдану». У країні, в якій іде війна і автоматично намагаються запустити радикальні реформи, на високих керівних посадах повинні бути професіонали — люди, які навіть у вкрай стресових ситуаціях можуть приймати мудрі, виважені рішення на благо країни, а не залазити в кишеню держави, реалізовуючи мрії своїх пасій, або придумувати багатоходівки з ліквідації (очорнення) політичних опонентів.