Блокадний Крим

Усе почалося 20 вересня з безстрокової торгової блокади півострова на адміністративному кордоні Херсонської області з Кримом, ініційованої кримськими татарами, до яких приєдналися громадські активісти і бійці добровольчих батальйонів. А вже 29 вересня у Верховній Раді був зареєстрований запропонований радикалами законопроект №3192 про цілковиту блокаду не лише Криму, а й Донбасу, тобто всієї окупованої частини нашої країни. Документ пропонує, про що раніше висловлювався лідер парламентської фракції БПП Юрій Луценко, повністю перекрити рух залізничного, вантажного і автобусного сполучення з цими територіями.

Росія «віджала» у нас Крим ще в березні минулого року і відразу ж взялася «обробляти» Донбас, що давно перейшло в стадію війни, нехай і не визнаної юридичними документами. Тому відразу виникає закономірне питання: чому про блокаду мовою законопроектів заговорили тільки зараз, за півтора року після захоплення Криму росіянами? Чому цього не було зроблено відразу, щойно стало зрозуміло, що до чого? До речі, практично одночасно щодо Росії введено санкції економічного характеру. Що це – ланки одного ланцюга, спрямовані на вирішення кримсько-донбаського питання в глобальному плані, чи необачні кроки, які принесуть Україні лише розчарування?

Підтримуємо окупантів?

Президент Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки Володимир Лановий впевнений, що блокада Криму – необхідний захід, якщо ми не хочемо сприяти окупаційному режиму. «Річ у тім, що контекст Криму – це контекст відносин з Росією. Тому, торгуючи з Кримом, ми торгуємо з Росією, – от і всі санкції, – пояснив він «Аналітичній службі новин». – Тим більше створили, так би мовити, зону вільної торгівлі – безмитний рух, вільна конвертація грошей, усунення певних перешкод щодо валютних обмежень, які діють на території України. Ніяк інакше, як сприянням Росії, це не назвеш. Це все веде до підтримки окупаційного режиму на території півострова. Тому ініціатива від громадських активістів нарешті блокувати Крим дуже важлива».

Володимир ЛановийЕксперт зазначив, що саме блокада могла б протидіяти всім тенденціям сприяння окупаційному режиму. «Тому що коли ми завозимо товари, коли розвиваємо економіку півострова, коли піднімаємо всі економічні показники, ми фактично стабілізуємо ситуацію на території окупантів. Таким чином, ми працюємо на окупантів, які вбивають і заарештовують громадян України, ми зміцнюємо цей режим. Я думаю, що це лише початок, і те, що говорять про необхідність припиняти постачання електроенергії та води, – абсолютно правильно», – вважає економіст.

Що блокада в'їздів до Криму є боротьбою за «віджату» росіянами територію півострова, вважає і нардеп від фракції «Народного фронту» Тетяна Чорновол. «Це така форма війни за повернення Криму, – підкреслила вона в розмові з кореспондентом АСН. – Блокада Криму потрібна, і дуже правильно, що це відбувається зараз. Важливо, що це підтримують і кримські татари. Без їхньої позиції нинішні події були б неможливі, оскільки боротьба за Крим почалася не сьогодні і не вчора. А кримські татари вже не вперше борються за свою малу батьківщину».Тетяна Чорновол

Неприязний вересень

...На трьох тамтешніх пропускних пунктах – «Чонгарі», «Каланчаку» і «Чаплинці» – влаштувалися активісти «Громадянської блокади Криму», перекривши КПП барикадами з шин, бетонних плит і протитанкових їжаків. Вони пропускають тільки тих, хто йде на своїх двох і їде на легковиках. За перший тиждень на територію окупованого півострова так і не змогли потрапити понад 420 фур з продовольством та іншими товарами. Умови, висунуті «Громадянською блокадою Криму», різнопланові: від Росії вони вимагають звільнити політв'язнів і припинити тиск на кримських татар, від України – насамперед, скасувати закон про зону вільної торгівлі з Кримом.

Тому той факт, що Президент Петро Порошенко все ж таки ініціював скасування Закону «Про вільну економічну зону», яким підприємці, що ведуть торгівлю з окупованою територією, звільнялися від сплати ПДВ, на тлі цих подій цілком логічний (депутати зможуть розглянути це питання на майбутньому сесійному тижні , який стартує 5 жовтня). До речі, з моменту, коли це сталося, кількість бажаючих щось туди везти різко зменшилася. Глава Меджлісу кримськотатарського народу, нардеп Рефат Чубаров стверджує, що це лише початок. За його словами, кримські татари будуть домагатися, щоб з кінця жовтня ця блокада посилилася ще й припиненням поставок до Криму електроенергії. Таке рішення, підкреслює Рефат Чубаров, ухвалене на знак протесту «проти системних репресій кримських жителів з боку окупаційної влади», а також «проти невдалих дій українського уряду, які викликають проблеми з переміщенням».

Олександр ГончаровНа думку директора Інституту розвитку економіки України Олександра Гончарова, яку він висловив «Аналітичній службі новин», з економічної точки зору, блокада Криму невигідна українським підприємцям. «Ті, хто організовував блокаду, бачать якийсь ідеологічний і політичний підтексти, – сказав експерт. – Але з економічної точки зору, всі, навіть не експерти, розуміють, що будуть збитки. Економічні та договірні відносини, які були встановлені між підприємцями півострова і підприємцями Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей, зруйнуються».

Олександр Гончаров зазначив, що зрозуміти мету лідерів, які ініціювали блокаду, можна, але вона суто політична, і це питання необхідно розділити на дві складові частини. «Одна частина – це група товарів промислового призначення і подвійного призначення. Адже у нас там, у Криму, виробництво титану, содовий завод, виробництво скла. А інша група – це продовольчі товари, – пояснює він. – Якщо говорити про цю групу, то не думаю, що є проблема її замістити. Досить хороші кліматичні умови і в самого Криму. Але що стосується першої групи товарів, це питання слід було порушувати ще на початку минулого року. Про долю тих підприємств, що залишилися в Криму і що належать нашим власникам, які живуть зараз у Києві. Ось це важливіше й актуальніше питання для України, яка перебуває в стані АТО».

Що маємо сьогодні

Як на мене, вкрай цікава позиція російського опозиційного журналіста Айдера Муждабаева, який працює в Україні й дуже чітко вловив саму суть того, що відбувається. «Блокада довела, що вона мирна, а її вимоги – це питання не комерційного торгу з будь-ким, а принципу: Україна після Майдану, принаймні в особі її справжніх патріотів, не продається, – написав він у виданні «Новое время». – А українці в цілому розуміють причини, за якими протестувальники перекрили проходження комерційних вантажів: порушення прав людини, репресії щодо кримських татар та інших українських громадян у Криму. А також несприйняття подвійної моралі влади та бізнесу: анексію де-юре не визнаємо, але де-факто маємо з неї зиск». За його словами, протидії блокаді «якщо й варто очікувати, то не від громадянського суспільства, а від олігархів, афілійованих з ними держчиновників і криміналітету, пов'язаного з перерваними блокадою комерційними потоками».

Підтримує цю позицію і російський опозиціонер Костянтин Боровий, прокоментувавши ситуацію в українських ЗМІ. «Торгова блокада – дуже ефективний і правильний крок. Якщо все триватиме як є, результат не змусить себе чекати, – запевняє Боровий, водночас звинувачуючи Київ у тому, що він «нічого не робить для повернення Криму. Позиція зрозуміла: всі чекають якихось дій з боку Заходу. Я про це багато разів говорив: поки Київ сам не почне щось робити для звільнення окупованих територій, ніхто нічого теж не робитиме. Тягати каштани з вогню для України ніхто не буде».

А поки що на адмінкордоні влаштувався табір активістів, які підтримують блокаду, – і кримчани пожинають її перші плоди: українські продукти з прилавків тамтешніх магазинів практично зникли, залишилися тільки російські, які спочатку коштували дорожче (за набагато гіршої якості), але ціни на них підскочили ще в півтора рази. Зрозуміло, що через припинення поставок на півострів в українських виробників звузився ринок збуту, і деякі експерти погрожують пальчиком, мовляв, ай-ай-ай, як це недобре. Тим часом так звана влада Криму швиденько кинулася торгувати надлишками зерна, зібраного цього літа.

У «Правому секторі» (а саме його батальйони тримають там блокаду) говорять, що – у разі невиконання вимог як Москвою, так і Києвом – вони заблокують ще й морське сполучення, перетворивши Крим у повноцінний острів. Так, у цьому випадку кримчанам буде дуже сутужно, але й «зеленим чоловічкам» теж будуть непереливки. «Якщо Путін вважає, що він може легко окупувати українську територію, – заявляє спікер «Правого сектору» Олексій Бик, – то нехай спробує її потім прогодувати».

Що стосується енергетичної блокади Криму, про яку говорить Рефат Чубаров, то цей захід, якщо до нього таки вдадуться, судячи з усього, матиме подвійний характер: з одного боку, перекрити подачу електроенергії технічно – немає жодних проблем. Та от тільки багато експертів енергетичного ринку стверджують, що в політичному і – головне – економічному плані цей крок нам украй невигідний. Приміром, директор енергопрограмм НАНУ Валентин Землянський побоюється, що «РФ у відповідь може припинити постачання енергоносіїв, а в такому разі може постраждати і газопровід, і імпорт електроенергії, і поставки вугілля». А за словами політолога Костя Бондаренка, рано чи пізно продуктова блокада буде негласно порушена, тому що «деякі бізнесмени вирішуватимуть свої питання корупційним або кримінальним шляхом». Поки ж уряд вустами міністра енергетики та вугільної промисловості України Володимира Демчишина заявив, що ціни на електроенергію для Криму підвищаться десь на 15%.

Страшні перспективи чи перспективні страшилки?

Експерти, і насамперед економічні, оцінюють події по-різному, прогнозуючи різні перспективи. Приміром, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що блокада Криму може зіграти на руку Путіну і підставити Петра Порошенка. За його словами, «якщо відбудеться енергоблокада Криму, то Президенту і прем'єру доведеться відповідати перед Євросоюзом. Є поняття «Європейська енергетична хартія», згідно з якою блокада неприпустима. Ми дамо привід Путіну зробити агресора з України, що тільки зіграє йому на руку».

Не дуже задоволені тим, що відбувається навколо Криму, і в ООН. На думку помічника генсека цієї організації Івана Шимоновича, який висловився з цього питання в Женеві перед радою ООН з прав людини, економічна блокада півострова «посилить розбіжності між Києвом і Сімферополем і збільшить проблеми обох сторін». Шимонович зазначив, що «в той час як розчарування, викликане у кримських татар через ситуацію в Криму, цілком зрозуміле, саме жителі Криму зрештою заплатять ціну за цю ініціативу. Це може призвести до збільшення поділу між Україною і Кримом, а також економічно нашкодити обом сторонам, тоді як жодна з них не може собі такого дозволити з економічних причин».

А політолог Ярослав Макітра запевняє, що «зараз українська сторона почала привертати увагу до Криму і готова на більш радикальні кроки, щоб створити умови для повернення півострова в Україну». Але якщо ми посилимо блокаду, акцентує він, РФ не забариться відповісти. Причому якими будуть заходи у відповідь, на думку Макітри, зрозуміло вже зараз: «Півострів на 70-80% залежить від української електроенергетики: не працюватимуть підприємства, це створить серйозні проблеми Росії. Реакція Росії може бути від припинення постачання газу і до продовження військових дій».

Позиція активного невтручання

Водночас держава, вважає економічний експерт Борис Кушнірук, втручатися в акцію з блокади Криму не повинна. «Проводити її мають лише громадські організації, тоді вона матиме моральне значення, – сказав він «Аналітичній службі новин». – Кримські татари мусять захистити свої права. Зараз на їхній території їх вбивають, садять у в'язниці, намагаються вигнати з півострова». За його словами, підтримка держави має бути негласною. Разом з тим експерт вважає, що якщо акцію підтримає і втрутиться держава, це може призвести до додаткового силового загострення з боку Росії.

Борис Кушнірук«Умовно кажучи, на території Криму проживає два мільйони людей. Якщо почнуться дуже серйозні перебої з постачанням продуктів харчування на півострів, то Росія звинуватить Україну у спробі знищення кримчан, – запевняє Борис Кушнірук. – Більш того, це може стати приводом для спроби Москви пробити по суші шлях до Криму. Звичайно, ми зараз більше готові протистояти Росії, ніж в 2014 році, але все ж таки в РФ набагато потужніші збройні сили. Нам потрібно ще хоча б кілька років, аби дати гідну відсіч». Кушнірук додав, що це не означає, «що ми повинні боятися Росію, але нам не варто давати привід для нової хвилі військової агресії. Україні потрібен час, щоб стати сильнішою, для повернення всіх своїх окупованих територій».

Хай там як, але ситуація, погодьтеся, ахова: якщо ми насправді хочемо припинити війну на Донбасі і повернути Крим в Україну, залишивши з носом путінських режисерів цих подій, а також відправивши геть «зелених чоловічків» та їх поплічників з Криму, потрібно робити реальні кроки. І кроки досить жорсткі, а не й надалі продовжувати політику такого собі загравання з окупантом. З іншого боку, на тих територіях справді залишилися наші люди, і забувати про це не можна. Як пройти по лезу бритви, нам навряд чи хтось підкаже, але зробити це все одно потрібно.