Ати-бати, як працюють у Раді комбати

Парламентська виборча кампанія 2014 продемонструвала нові тенденції. Партійні лідери поголовно брали у свої виборчі списки комбатів, а кому пощастило менше (у випадку з лідером «Батьківщини» Юлією Тимошенко, – авт.), заманювали до себе рядових учасників АТО. Як стверджували соціологи, «воєнізація» виборчих списків автоматично додавала політичним силам від 1 до 5% голосів на виборах. Адже хлопцям у камуфляжі народ довіряв. Виборці були переконані, що ті, хто спав у окопах і на повні груди вдихав повітря війни, не можуть обманювати свій народ – тож працюватимуть у парламенті на совість. 

Чи це так? «Аналітична служба новин» (АСН) вивчила діяльність народних депутатів-комбатів. Й запитань до неї чимало, починаючи з відвідуваності й кількості і закінчуючи якістю написаних законопроектів.

Одні ще не усвідомлюють, що вони депутати, інші тільки вчаться

Посвідчення народного депутата у Верховній Раді VIII скликання отримали понад 10 комбатів і зо два десятки бійців АТО. Більшість із них ходить у парламент у військовій польовій формі, підкреслюючи цим свою «причетність» до бойових дій. Хоч, як зізнаються самі парламентарії-бійці, на передовій бувають нечасто. Навіщо тоді цей костюмований спектакль?

«Востаннє був там (у зоні АТО, – авт.) Десь ..., напевно, ... місяць–півтора тому. Але депутати туди повинні їздити, інакше не знатимуть, що там відбувається, – невпевнено сказав козак Михайло Гаврилюк. – А чому ношу в Раду камуфляж? У мене немає костюма. І в цій формі я будь-якої миті готовий вирушити на схід».

У той же час комбат «Азова», столичний мажоритарник Андрій Білецький і лідер «Правого сектора» Дмитро Ярош «прописалися» в зоні бойових дій: вони більше воюють, аніж займаються законодавчою діяльністю. За даними громадського руху «Чесно», Білецький пропустив 11 з 15 пленарних засідань, Ярош – 10 з 15.

Перші сто днів своєї парламентської діяльності багато парламентаріїв-комбатів оцінюють незадовільно. Колишній комбат батальйону «Донбас» Семен Семенченко чесно зізнається, що восьма Рада недостатньо робить для зміцнення безпеки країни та захисту хлопців на передовій. Депутат не заперечує і своєї провини.

Семен Семенченко

«Депутатський корпус робить недостатньо для забезпечення миру на сході країни, слабко допомагає у проведенні АТО. І мобілізації, і резерв створюються трішки не в тому напрямку. Необхідно залучати бажаючих, мотивувати їх. А зараз мобілізація відбувається шляхом примусового загону чоловіків на фронт, – ділиться з АСН своєю думкою Семен Семенченко. – Ви думаєте, що зайти в парламент – велике щастя? Це не так. Я відчуваю тут колосальний дискомфорт. Хочеться проводити реформи, а вони пробуксовують. Люди, які давно в політиці, пов'язані безліччю домовленостей. Вони не готові щось реформувати, а новачки не мають досвіду. Я, наприклад, обклавшись підручниками, багато що ще вивчаю. Нам – тим, хто не пов'язаний у ці схеми, – не вистачає жвавості, орієнтації в обстановці, знань. А тим, хто зав'язаний у «тіньові» схеми, не вистачає нашої свободи. Думаю, ми зможемо прийти до балансу «знання–свобода» місяців через три–чотири».

На повільність Ради скаржиться й «олігарх, який продав Rolls-Royce і пішов на фронт», В'ячеслав Константиновський. Народний депутат-ресторатор каже, що здивований робочим графіком у пленарні дні Ради.

«Я задоволений, як працює парламентський Комітет з питань оборони. Там кипить робота. Видно якісь процеси. А тут ..., – показує рукою на зал пленарних засідань, – ... я так не можу. З самого ранку приходжу, а спікер оголошує перерву. Якісь чергові наради. Півдня може минути, і жоден закон не ухвалимо».

До слова, сам Константиновський за свої 100 днів депутатської каденції написав усього п'ять законопроектів. Із них тільки два «атошних» (одним пропонує підвищити мінімальні виплати з безробіття учасникам АТО, другим – прискорити розмитнення гуманітарної допомоги для АТО, – авт.). «Що мені дає депутатський мандат? Пишу депутатські запити за всіма скаргами, з якими до мене звертаються виборці, зокрема, родичі учасників АТО. Все! – розповідає Константиновський і зізнається, що ще подумає, чи балотуватися йому на наступних парламентських виборах. – Я не йшов у депутати, щоб відстоювати якісь свої інтереси».

З депутатськими значком воювати немає бажання

На гребені Майдану й АТО пройшов у Раду 27-річний Володимир Парасюк. Більше того, торік у жовтні за хлопця без вищої освіти проголосувала рекордна кількість виборців (більше 66 тисяч осіб). Парасюк зачепив серця виборців Львівської області ультиматумом, який він висунув зі сцени Майдану тодішньому президенту Віктору Януковичу, і тим, що пішов добровольцем на Донбас.

Переступивши поріг Верховної Ради, Парасюк-депутат про бойових товаришів забув. Принаймні такого висновку можна дійти, якщо подивитися перелік його законодавчих ініціатив. З 17-ти законопроектів Парасюка тільки один покликаний полегшити життя бійців у зоні АТО. Документ стосується волонтерської діяльності. «Якщо потрібно допомогти хлопцям в АТО, послуговуюся депутатським посвідченням. Статус парламентарія дуже допомагає. Наприклад, везуть гуманітарну допомогу й на кордоні вона блокується митниками: хабар просять. Приїжджаю на місце – питання вирішене, хлопці кажуть: даруйте, вийшло непорозуміння. Допомагаю вирішувати питання з ротацією. Припустимо, призвали хлопця на місяць, а тримають півроку. За моїм дзвінком проводять ротацію», – розповідає про свої депутатські заслуги перед атошниками Парасюк.

Володимир Парясюк

До речі, депутат зізнався, що не боїться мобілізації, але переконаний, що парламентаріїв не слід призивати в армію. «Я не боюся мобілізації. Але послухайте, давайте не доводити ситуацію до абсурду. Верховна Рада – вищий законодавчий орган країни. І цією країною необхідно комусь керувати: погано чи добре. Потрібно бути або депутатом, або солдатом, – говорить Парасюк. – Це Пашинський (глава парламентського Комітету з питань національної оборони, – авт.) активно піариться за рахунок питання мобілізації депутатів. Якщо парламентарій Пашинський першим піде на фронт, то парламентарій Парасюк піде другим».

«Заговорити» законопроект і не виконувати закон

Ставку на статусну, а не на законодавчу допомогу хлопцям у зоні АТО зробив колишній командир другої роти батальйону «Айдар» нардеп Ігор Лапін. «Депутатське посвідчення дуже допомагає, особливо якщо потрібно достукатися у високі кабінети і бути почутими. Адже у нас, як не прикро, так влаштовано, що поки молодший за званням доповість старшому за званням, а той у свою чергу – вищому керівництву, ми отримуємо Іловайськ, – міркує Лапін. – Посвідчення депутата допомагає навіть психологічно. Коли хлопці на фронті бачать, що приїхав народний депутат, вони відчувають підтримку. Особливо якщо бачать, що політик з’явився не з групою підтанцьовки, а з новеньким «калашом».

Ігор Лапін

Парламентарій поділився з АСН своєю думкою щодо того, чому Верховна Рада «мало робить для АТО». За словами Лапіна, багато потрібних законопроектів банально «заговорюється». «На сьогодні активно намагаються заговорити законопроект щодо Нацгвардії. Політики зволікають із урегулюванням статусу учасника АТО. Терміново потрібно розмежувати статуси учасника АТО та учасника бойових дій. Адже не можна порівнювати, наприклад, хлопців, які несуть службу біля Куп'янська (Харківська область), й тих, хто справді зі зброєю захищає країну. Не можна «військових туристів» прирівнювати до учасників бойових дій», – вказує на проблему Лапін. Депутат каже, що готовий навіть особисто написати потрібний закон і передбачити в ньому безліч механізмів, як розмежовувати обидва статуси.

Сергій Мельчук

«Не треба рахувати законопроекти, які ми написали, – обурюється командир 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» нардеп Сергій Мельничук. – Можна написати й ухвалити тисячі законів, але вони не працюватимуть. На місцях їх не поспішають виконувати». До речі, негласно депутати-комбати говорять про дуже цікаву тенденцію. Нібито законопроекти, які регулюють соціальний статус учасників АТО та їхніх сімей, блокуються на рівні профільного парламентського комітету. Їх не поспішають виносити на розгляд. «Нам дали зрозуміти, що передусім будуть ухвалюватися соціальні ініціативи, які виходять від Адміністрації Президента й Кабміну. Порошенко і Яценюк на темі військових намагаються заробити собі електоральні бали», – каже один із нардепів.

Встигнути до травня

Та головний законодавчий тест комбати-депутати повинні ще пройти. Їм необхідно виписати і пролобіювати ухвалення нової Військової доктрини. Згідно з коаліційною угодою, документ повинні були ухвалити в четвертому кварталі 2014 року. Не встигли. Завадило загострення ситуації на сході країни. Новий дедлайн – травень 2015, що не за горами.

«До травня ми повинні вийти на концептуальний документ. У доктрині чітко буде названо «ймовірного противника», зафіксований курс до НАТО, встановлено нові військові стандарти, прописана нова дислокація військових частин», – розповів глава Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський. Як з'ясувала АСН, на сьогодні проект Воєнної доктрини – ще дуже сирий документ. Його пишуть усі й ніхто конкретно.